33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
18 січня 2017 р. Справа № 918/1239/16
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області
про стягнення заборгованості в сумі 139 243,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: представник ОСОБА_2
від відповідача: представник ОСОБА_3
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.01.17р. по 18.01.17 р.
Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.
Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі Позивач або Підприємство або ДП "Рівненський облавтодор") звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області (надалі Відповідач або ОСОБА_1 автодоріг) в якому просить стягнути з останньої заборгованість у розмірі 139 243 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Свої вимоги Позивач мотивує тим, що на підставі договору №1 від 03.01.2012 року надав Відповідачу послуги з експлуатаційного утримання та поточному ремонту автомобільних доріг загального користування. Серед послуг, що були надані згідно умов договору виконувались роботи по охороні незавершеного будівництва цеха камнеобробки на ВАТ "ОСОБА_2 - Долинський спецкар"єр" в с. Базальтове Костопільського району на суму 139 243,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт, однак Відповідач у встановлений договором строк вартість послуг не оплатив.
Представник Відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд застосувати строки позовної давності при вирішенні спору, при цьому пояснив, що Позивачем вони пропущені, так як Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 139243,00 грн. складено за січень-грудень 2012 року підписаний представниками ДП "Рівненський облавтодор" в односторонньому порядку. Таким чином у позивача виникло право на позов з 3 січня 2013 року, отже, перебіг позовної давності для Позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області заборгованості розпочався з 03.01.2013 року після підписання Позивачем акту виконання робіт за січень-грудень 2012 року і сплив через три роки від цієї дати.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
03.01.2012 року між ОСОБА_1 автомобільних доріг у Рівненській області, як Замовником і ДП "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", як Підрядником був укладений договір № 1 (договір), за умовами якого підрядник зобов'язується у 2012 році виконати роботи по поточному ремонту та експлуатаційному утриманні автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів державного бюджету відповідно до кошторисної документації і умов договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, а щодо фінансових зобов'язань - до повного і належного їх виконання.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам П-Г.1-218-113:2009 "Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України", затверджених наказом Укравтодору від 01.07.2009 року № 320, та вимогам інших нормативних документів.
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору строк виконання робіт: січень-грудень 2012 року. Місце виконання робіт: автомобільні дороги загального користування Рівненської області.
За п.п. 11.1., 11.2. договору підрядник виконує по даному договору весь перелік робіт з поточного ремонту автомобільних доріг відповідно до ГБН Г.1-218-182:2011, експлуатаційного утримання автомобільних доріг відповідно до ВБН Г.1-218-530:2006 "Класифікація робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування", крім робіт з інженерно-технічного забезпечення (п. 2.5. ВБН Г.1-218-530:2006), а також здійснює організацію та проведення вагового і габаритного контролю.Підрядник власними силами виконує не менше 60% обсягів робіт.
Поточний дрібний ремонт - підтримання транспортно-експлуатаційних характеристик автомобільних доріг шляхом усунення незначних пошкоджень окремих елементів дороги, що виникли в процесі експлуатації (п. 3.5. ГБН Г.1-218-182:2011).
Поточний середній ремонт - відновлення необхідних транспортно-експлуатаційних показників проїзної частини (рівності та шорсткості покриттів шляхом влаштування поверхневих обробок, тонкошарових покриттів або інших шарів зносу), виправлення незначних пошкоджень окремих елементів автомобільної дороги (земельного полотна, укосів, виїмок та насипів, водовідведення, штучних споруд та інших) і доведення елементів облаштування до нормативних вимог (п. 3.6. ГБН Г.1-218-182:2011 ).
Поточний середній ремонт виконується комплексно відповідно до проектно-кошторисної документації або кошторисної документації, яка складається на підставі дефектного акту або матеріалів інженерних вишукувань чи обстежень та затверджується замовником. Поточний дрібний ремонт виконується відповідно до кошторисної документації, яка складається на підставі дефектного акту та затверджується замовником (п.п. 6.1., 6.2. ГБН Г.1-218-182:2011).
Статтею 318 ГК України, ст. 875 ЦК України передбачено, що за договором на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та оплатити їх.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача 139 243,00 грн., фактично-правовою підставою для стягнення - акт приймання виконаних будівельних робіт за 2013 рік. У свою чергу, предметом (роботами та витратами) вказаного акту є охорона цеху у січні-грудні 2012 року, виконавець послуги - філія "Костопільський райавтодор".
Суд, оцінивши предмет договору та його умови, а також предмет акту приймання виконаних будівельних робіт, на якому ґрунтується заявлена до стягнення сума, встановив таке.
Як зазначалося, предметом договору є надання позивачем послуг по експлуатаційному утриманню та поточному ремонту автомобільних доріг загального користування.
Статтею 1 Закону України "Про автомобільні договори" передбачено, що автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.
Автомобільні дороги поділяються, зокрема на автомобільні дороги загального користування (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про автомобільні договори").
Експлуатаційне утримання - комплекс заходів щодо технічного нагляду, догляду та утримання автомобільних доріг загального користування (Додаток Б (обов'язковий) до ВБН Г.1-218-530:2006).
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. ВБН Г.1-218-530:2006 експлуатаційне утримання направлене на забезпечення споживчих властивостей автомобільних доріг - сукупності транспортно-експлуатаційних показників, що безпосередньо відповідають інтересам користувачів та чинним нормам (згідно з Законами України "Про автомобільні дороги", Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та "Правилам дорожнього руху"). Експлуатаційне утримання автомобільних доріг - комплекс заходів щодо технічного нагляду та утримання автомобільних доріг загального користування.
Згідно з листом Укравтодору № 1801/3/6.3.-20 від 10.08.2012 року оплата робіт по охороні цеху та комплексу дорожнього сервісу здійснюється за рахунок коштів, призначених на експлуатаційне утримання автомобільних доріг.
Судом з матеріалів справи та пояснень представників сторін встановлено, що роботи, обумовлені в акті приймання виконаних будівельних робіт за 2013 рік, фактично виконані позивачем.
Відповідно до п. 4.2. договору акт виконаних робіт готує Підрядник і разом з представником Замовника протягом 3 днів перевіряє відповідність актів фактично виконаним роботам. Надання актів Замовнику здійснюється Підрядником станом на 25 число місяця, не пізніше, як за два останніх робочих дні звітного місяця. Несвоєчасне підписання актів, а також необгрунтовані претензії щодо представлених обсягів виконаних робіт вирішується у встановленому законодавством порядку. Оплата робіт, виконаних з недоробками і дефектами, проводиться після усунення останніх.
Роботи виконуються підрядником згідно щомісячних попередньо виданих замовником Планів-завдань та кошторисної документації, складеної на основі актів-дефектів, затверджених замовником, у межах ціни цього договору (п. 11.15. договору).
За ч. 4 ст. 882 ЦК України, п. 91 Постанови КМ України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Позивачем на адресу відповідача направлено акт приймання виконаних будівельних робіт за 2013 рік, однак останній зі сторони відповідача підписаний не був, про що позивачем зроблено відповідну відмітку на вказаному акті.
За приписами ч.ч. 4, 6 ст. 882 ЦК України у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Судом з матеріалів справи не встановлено, що відмова від підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за 2013 рік зі сторони відповідача є обґрунтованою, так само як відповідачем не доведено, що у роботах, обумовлених у вказаному акті, виявлено недоліки, які виключають можливість їх використання.
Крім того, суд зазначає, що за приписами ст. 318 ГК України, ст.ст. 837, 875 ЦК України оплаті підлягають не підписані акти виконаних робіт, а виконані на умовах договору роботи.
Оскільки роботи, відображені в акті приймання виконаних будівельних робіт за 2013 рік, є складовою експлуатаційного утримання автомобільних доріг та фактичні виконані позивачем, відтак підлягають оплаті.
Відповідно до ч. 5 ст. 321 ГК України, ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з п. 96 Постанови КМ України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду.
Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання (п. 98 Постанови КМ України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві").
Пунктом 99 Постанови КМ України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
Усупереч наведеному, відповідач свого обов'язку з оплати виконаних робіт не виконав, оплати не провів, отже за ним рахується заборгованість в розмірі 139 243,00 грн.
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 139 243,00 грн. ґрунтується на договорі та законі.
Разом з тим відповідачем у справі подано заяву про застосування позовної давності щодо заявлених позовних вимог.
Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 21.11.2016 року, що стверджується відміткою канцелярії суду на позовній заяві.
За ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).
Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10.06.2015 р. у справі № 6-267цс15).
Судом з умов договору, пояснень позивача у справі та наявних матеріалів справи встановлено, що виконання робіт, за які відповідач не провів розрахунків, виконані у січні-грудні 2012 року.
Як зазначалося, порядок погодження та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт погоджено сторонами у п. 4.2. договору, з якого вбачається, що відповідний акт мав бути наданий позивачем відповідачу станом на 25 число, але не пізніше як за 2 останні робочих дні звітного місяця, та погоджений відповідачем протягом 3 днів.
Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Отже, акти виконаних будівельних роботах мали бути складені та погоджені на кінець січня-грудня 2012 року.
З урахуванням п. 4.1. договору та вимогами чинного законодавства оплати за виконанні роботи відбувається щомісячно, після виконання робіт та підписання актів виконаних робіт, яким таке виконання підвереджується. За п. 4.3. договору замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі.
Відповідно до ч. 1 ст.ст. 251 та 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ст. 253 ЦК України, ч. 3 ст. 254 ЦК України ).
Таким чином, беручи до уваги наведені норми матеріального права, строк, що обчислюється місяцями, закінчується в останній день місяця, у даному випадку (з урахуванням святкових, неробочих та вихідних днів) - січня - грудня 2012 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
З наведеного вбачається, що момент, з яким пов'язується початок перебігу позовної давності, розпочинається з наступного дня після настання строку виконання зобов'язання або з дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (а не з дня її пред'явлення), та є єдиним для будь-якого виду зобов'язань: як основного, так і додаткових.
Враховуючи викладене, перебіг позовної давності для вимог про стягнення вартості виконаних за договором робіт у січні-грудня 2012 року розпочався 03.01.2013 року .
Слід зазначити, що саме після здачі виконаних робіт у позивача виникло також право пред'явлення вимоги до відповідача про виконання зобов'язання.
Отже, позивачем подано позовну заяву про стягнення заборгованості, що виникла у січні-грудні 2012 року, після спливу позовної давності.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судом також досліджено обставини, пов'язані із вчиненням відповідачем дії, що свідчать про визнання ним суми, що є предметом цього спору.
Так, ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
З наявних матеріалів справи та пояснень присутніх представників сторін судом не встановлено обставин, пов'язаних із вчиненням відповідачем дії, що свідчать про визнання ним боргу.
Позивачем також не надано суду доказів існування підстав для визнання причин пропуску позовної давності поважними.
За змістом частини першої ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").
Судом встановлено, що право та охоронюваний інтерес позивача порушено, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі.
Відтак, суд відмовляє Дочірньому підприємству "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в задоволенні позову у зв"язку зі спливом позовної давності.
Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Дочірньому підприємству "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у задоволенні позову.
Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2017 року.
Суддя Марач В.В.