печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2455/17-к
17 січня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016000000003490, -
17.01.2017 в провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про накладення арешту на всі носії інформації (жорсткі диски, сервера, тощо), які знаходяться у володінні ПрАТ «МТС» (ЄДРПОУ 14333937), що розташоване в м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, та на яких міститься інформація за період з 18.01.2014 по 16.03.2014 про вхідні і вихідні з'єднання всіх абонентських номерів на території України із зазначенням дати та часу таких з'єднань, тривалості, абонентських номерів, з якими вони відбулись, а також серійного номеру мобільного пристрою (IMEI - міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання), з яким використовувались зазначені абонентські номери, про відправлені і отримані текстові та інші повідомлення (SMS-повідомлення, MMS-повідомлення) з цих номерів із зазначенням дати та часу відправлення, одержання, абонентських номерів, з яких вони надійшли чи на які направлялись, про місця знаходження абонентських номерів із зазначенням адрес базових станцій (споруд зв'язку), азимуту та дистанцій до них під час телефонних з'єднань та одержання, відправлення повідомлень.
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів та пояснень прокурора вбачається, що слідчими управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003490 від 17.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні досліджуються обставини створення ОСОБА_4 злочинної організації та її діяльності, вчинення ОСОБА_4 , а також членами очолюваної ним злочинної організації із залученням інших осіб кримінальних правопорушень з метою узурпації влади у 2010 році кримінальних правопорушень проти власності, у сфері господарської діяльності, організація вищими посадовими особами держави перевищення влади та службових повноважень працівниками правоохоронних органів у період листопада 2013 року - лютого 2014 року, що призвело до масових жертв серед протестувальників, організація їх умисних вбивств та інших фактів протидії протестним акціям, а також досліджується, у тому числі, діяльність вищих посадових осіб, які входили до злочинної організації та пов'язаних із ними осіб, яка призвела до подій лютого - березня 2014 року в Автономній Республіці Крим та на сході країни та впливала на їх розвиток.
Санкція ч. 1 ст. 255 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Зазначене кримінальне провадження є резонансним та особливо складним, результати розслідування якого мають виняткове значення для суспільства.
Слідчий зазначає, що в ході розслідування виникла необхідність у отриманні в операторів телекомунікацій інформації про з'єднання абонентів, термін зберігання якої обмежений і у більшості випадків не зберігається операторами понад три роки.
Розслідування вищезазначеного кримінального провадження - це постійно триваючий процес, пов'язаний із проведенням великої кількості слідчих (розшукових) дій спрямованих на отримання (збирання) доказів, перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні.
При цьому, інформація про з'єднання абонентів за період з 18.01.2014 по 16.03.2014, якою володіють оператори телекомунікацій, має важливе значення для встановлення осіб, причетних до вчинення конкретних кримінальних правопорушень, свідків та інших обставин, які сприяють розкриттю злочинів.
Зокрема, перевірка показань свідків, перевірка осіб на причетність до вчинення кримінального правопорушення, зумовлює необхідність отримання в операторів телекомунікацій інформації про з'єднання абонента, після опрацювання якої, встановивши коло спілкування, можна встановити нових свідків подій, свідків вчинення кримінальних правопорушень, а також осіб причетних до вчинення кримінальних правопорушень.
Таким чином, на даний час орган досудового розслідування з об'єктивних причин не може визначитися із конкретним колом осіб, інформація про телефонні з'єднання яких буде мати значення для розслідування.
Крім того, в ході досудового розслідування досліджуються неправомірні дії стосовно учасників протестних акцій на всій території України. Варто зазначити, що у вказаних акціях брало участь понад 1 мільйон осіб, натомість зі сторони правоохоронних органів на припинення протестних акцій було задіяно лише представників підрозділів громадської безпеки понад 20 тисяч осіб. Діяльність членів вищих посадових осіб держави щодо організації протестних акцій поширювалася практично на всю територію України і в такій діяльності приймали участь в тій чи іншій мірі всі правоохоронні органи і більшість державних установ та організацій.
Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування виникла необхідність в збереженні у первісному вигляді інформації за період з 18.01.2014 по 16.03.2014, яка знаходиться у володінні ПрАТ «МТС» на різного роду носіях інформації (жорсткі диски, сервера, тощо), а саме: про вхідні і вихідні з'єднання всіх абонентських номерів на території України із зазначенням дати та часу таких з'єднань, тривалості, абонентських номерів, з якими вони відбулись, а також серійного номеру мобільного пристрою (IMEI - міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання), з яким використовувались зазначені абонентські номери; про відправлені і отримані текстові та інші повідомлення (SMS-повідомлення, MMS-повідомлення) з цих номерів із зазначенням дати та часу відправлення, одержання, абонентських номерів, з яких вони надійшли чи на які направлялись; про місця знаходження абонентських номерів із зазначенням адрес базових станцій (споруд зв'язку), азимуту та дистанцій до них під час телефонних з'єднань та одержання, відправлення повідомлень.
Оператором телекомунікацій згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» є суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.
Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про телекомунікації» оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
У той же час, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій зобов'язані зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, слідчий зазначає, що строк зберігання оператором телекомунікацій ПрАТ «МТС» (ЄДРПОУ 14333937), що розташоване в м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, вищезазначеної інформації закінчується відповідно у період з 18.01.2017 по 16.03.2017. Знищення вказаної інформації, яка може бути використана як докази, зашкодить досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та подальшому судовому розгляду, а також може призвести до непередбачуваних негативних наслідків.
Зазначені вище обставини мають суттєве значення для кримінального провадження. Без їх отримання неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, встановити всіх осіб, причетних до вчинення вищевказаних злочинів, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним з таких заходів забезпечення, згідно п. 7 ч. 2 вказаної статті, є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, серед іншого, доказом злочину.
Другим абзацом зазначеної частини статті передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Доказами у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які, серед іншого, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, всі носії інформації (жорсткі диски, сервера, тощо), які знаходяться у володінні ПрАТ «МТС», та на яких міститься інформація за період з 18.01.2014 по 16.03.2014 про вхідні і вихідні з'єднання всіх абонентських номерів на території України із зазначенням дати та часу таких з'єднань, тривалості, абонентських номерів, з якими вони відбулись, а також серійного номеру мобільного пристрою (IMEI - міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання), з яким використовувались зазначені абонентські номери, про відправлені і отримані текстові та інші повідомлення (SMS-повідомлення, MMS-повідомлення) з цих номерів із зазначенням дати та часу відправлення, одержання, абонентських номерів, з яких вони надійшли чи на які направлялись, про місця знаходження абонентських номерів із зазначенням адрес базових станцій (споруд зв'язку), азимуту та дистанцій до них під час телефонних з'єднань та одержання, відправлення повідомлень, є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З метою збереження вищезазначеної інформації Генеральної прокуратурою України 29.11.2016 за вихідним № 23/1-32773-14 направлено лист до ПрАТ «МТС», у відповідь на який 03.01.2017 повідомлено про відсутність можливості зберігання зазначеної інформації.
Таким чином, на даний час беззаперечно встановлено, що в період з 18.01.2017 по 16.03.2017 вищезазначена інформація буде знищена.
Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав повністю, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив задовольнити.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Крім того, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою 1) забезпечення збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи вищевикладене, прокурором доведено, що всі носії інформації (жорсткі диски, сервера, тощо), які знаходяться у володінні ПрАТ «МТС» (ЄДРПОУ 14333937), що розташоване в м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, та на яких міститься вищезазначена інформація за період з 18.01.2014 по 16.03.2014, є речовими доказами, а тому наявні всі законні підстави для накладення арешту на вказане майно шляхом заборони будь-яким службовим та посадовим особам ПрАТ «МТС» розпоряджатися всіма носіями інформації (жорсткі диски, сервера, тощо) в частині знищення, пошкодження, зміни, перетворення даної інформації, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики знищення, пошкодження, зміни, перетворення цього майна.
Також слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016000000003490 - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 42016000000003490 арешт та заборонити будь-яким службовим та посадовим особам ПрАТ «МТС» (ЄДРПОУ 14333937) розпоряджатися всіма носіями інформації (жорсткі диски, сервера, тощо) в частині знищення, пошкодження, зміни, перетворення інформації за період з 18.01.2014 по 16.03.2014, а саме:
- про вхідні і вихідні з'єднання всіх абонентських номерів на території України із зазначенням дати та часу таких з'єднань, тривалості, абонентських номерів, з якими вони відбулись, а також серійного номеру мобільного пристрою (IMEI - міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання), з яким використовувались зазначені абонентські номери;
- про відправлені і отримані текстові та інші повідомлення (SMS-повідомлення, MMS-повідомлення) з цих номерів із зазначенням дати та часу відправлення, одержання, абонентських номерів, з яких вони надійшли чи на які направлялись;
- про місця знаходження абонентських номерів із зазначенням адрес базових станцій (споруд зв'язку), азимуту та дистанцій до них під час телефонних з'єднань та одержання, відправлення повідомлень.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1