16 січня 2017 року м. Київ К/800/31915/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, від 03 листопада 2016 року та від 10 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, скасування постанови, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на вказані судові рішення, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2016 року, з врахуванням приписів статтей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалась без руху в зв'язку з недоданням до неї документа про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановлених Законом України "Про судовий збір", й непідтвердженням заявленого, при цьому, клопотання про звільнення її від його сплати (з огляду на скрутний майновий стан) відповідними документальними доказами та визнанням неповажними наведених нею в іншому клопотанні - про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року причин (намагання вирішити питання розгляду справи в апеляційному суді та неможливість сплати судового збору за подання касаційної скарги), з наданням тридцятиденного з моменту отримання копії даної ухвали строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Зокрема, скрутний матеріальний стан обгрунтовувався ОСОБА_1 лише поданою довідкою Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про розмір отримуваної нею компенсаційної виплати (25,00грн. - 4,80грн. з урахуванням індексації) у звязку із здійсненням догляду за інвалідом I групи або особою похилого віку, яка досягла 80-річного віку, що, виходячи із сутності такої виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян", яка призначається, зокрема, за поданою особою, яка доглядає, заявою, при цьому, лише працездатній особі й виключно за тієї умови, що вона не працює (не є самозайнятою особою тощо), і таке призначення не залежить від доходу її сім'ї, зазначена довідка сама по собі не могла свідчити про її майновий стан як такий та відповідно неможливість сплати нею судового збору й звільнення від такої сплати на підставі ст.8 Закону України "Про судовий збір" та ст.88 КАС України.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали суду отримано позивачем 07.12.2016р.
У встановлений судом строк визначені ухвалою недоліки ОСОБА_1 не усунула, натомість вдруге надіслала на адресу суду клопотання як про звільнення від сплати судового збору, так і про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, які, проте, містять посилання та вказівки на обставини, які вже були перевірені та оцінені судом, що, у свою чергу, виключає можливість задоволення таких клопотань, а також, відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою, зокрема, для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року.
Разом з тим, посилання ОСОБА_1 на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 2 статті 3 та пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, не є прийнятними, оскільки вказане законодавче положення поширюється лише на вимогу, яка визначена пунктом 4 частини 4 статті 105 КАС України (стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю), тоді як предметом спору у даній справі також є визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, скасування постанови.
Водночас, з метою перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних рішень норм матеріального та процесуального права (в контексті наведених ОСОБА_1 у касаційній скарзі доводів), приходжу до висновку про необхідність відстрочення позивачу сплати судового збору до закінчення касаційного провадження у даній справі.
В решті касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України й перешкоди для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись ст.ст.88, 212-216 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року та від 10 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, скасування постанови, стягнення моральної шкоди.
Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №826/11909/16 за вказаним позовом.
До закінчення касаційного провадження у справі відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору.
Надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження, копію касаційної скарги та інформацію про права та обов'язки, передбачені статтями 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, особам, які беруть участь у справі, та встановити строк на подачу заперечень на касаційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.