____________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 520/13423/15-к
Провадження № 1-кп/520/151/16
01.02.2016 року
Колегія суддів Київського районного суду міста Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015160480003955 від 05.08.2015 року, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України,
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно ОСОБА_8 строком на 60 днів.
Вислухавши думку захисника ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення клопотання прокурора і просив колегію суддів змінити обраний відносно ОСОБА_8 запобіжний захід на не пов'язаний з позбавленням волі, посилаючись на викладені у клопотанні підстави, та інших учасників провадження, колегія суддів вважає, що клопотання захисника задоволенню не підлягає, а клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, під час підготовчого судового засідання ухвалою колегії суддів Київського районного суду м. Одеси від 30.09.2015 року відносно ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дію якого було продовжено ухвалами колегії суддів Київського районного суду м. Одеси від 06.11.2015 року та 24.12.2015 року.
Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою. При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 колегія суддів враховує обставини, передбачені ст. ст. 177-178 КПК України, а саме наявність ризиків та вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, наявність повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Посилання захисника на погіршившийся стан здоров'я ОСОБА_8 , а також те, що на його утриманні знаходиться матір і десятирічна донька є голослівними та не ґрунтуються на фактичних обставинах, так як ОСОБА_8 до затримання офіційно не працював, а отже не мав постійного джерела прибутку, проживає з матір'ю, яка є пенсіонеркою, та є розлученим і його малолітня донька проживає окремо з матір'ю, а також в судовому засіданні на час розгляду не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що обвинувачений ОСОБА_8 не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров'я.
Крім цього, посилання захисника ОСОБА_6 на необгрунтованість та недоведеність обвинувачення, не підтвердження вини ОСОБА_8 в результаті дослідження судом доказів - судом на цій стадії процесу розглянуті бути не можуть, а будуть вирішені колегією суддів у нарадчій кімнаті при винесенні остаточного рішення по справі.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням даних про особистість обвинуваченого ОСОБА_8 , враховуючи, що продовження тримання під вартою є виправданим за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невунуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості (рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 р. у справі "Харченко проти України"), а ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином проти життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю, враховуючи також той факт, що судовий розгляд у кримінальному провадженні не завершено, не допитано обвинуваченого й не досліджено всі докази у справі; колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора щодо продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, так як жоден більш м'який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого та не може запобігти доведеним ризикам, які на даний час не відпали.
Керуючись ст.ст. 176 ч. 4, 196-197, 331, 369 ч. 2 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 відмовити з викладених у мотивувальній частині ухвали підстав.
Обраний відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДДВП в Одеській області продовжити на 60 днів, тобто до 01.04.2016 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3