Ухвала від 16.01.2017 по справі 286/3062/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

16 січня 2017 року м. Київ №К/800/1602/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Стрелець Т.Г., перевіривши матеріали касаційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 23 листопада 2016 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року

у справі №826/3062/16-а

за позовом ОСОБА_2

до 1) Начальника Закарпатської митниці ДФС Колеснікова Володимира Івановича,

2) Державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного посту

"Залізничний" Закарпатської митниці ДФС Шиманчука Олексія Олексійовича,

3) Старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного

посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС Чурила Василя

Ладиславовича

про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

За приписами частини четвертої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Касаційна карга підписана представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 Однак, до касаційної скарги не додано документів на підтвердження повноважень ОСОБА_3 як представника ОСОБА_2.

За правилами частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У порушення наведених вимог, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн. та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинство України.

Частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення встановлених недоліків шляхом подання документів на підтвердження повноважень ОСОБА_3 як представника ОСОБА_2, документа про сплату судового збору у розмірі 1600 грн., копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 03 лютого 2017 року.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Т.Г. Стрелець

Попередній документ
64183883
Наступний документ
64183885
Інформація про рішення:
№ рішення: 64183884
№ справи: 286/3062/16-а
Дата рішення: 16.01.2017
Дата публікації: 23.01.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: