11 січня 2017 року м. Київ К/800/510/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Контрол Юкрейн" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
У травні 2016 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Контрол Юкрейн" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 9531,82 грн. та пеню за порушення встановлених законодавство термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 194,46 гривень.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Контрол Юкрейн" у 2015 році фактично складала 11 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - одна особа, при цьому відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих складає - 1 особа.
Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу місць для працевлаштування інвалідів, сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом січня-серпня 2015 року на підприємстві відповідача за основним місцем роботи працювало 7 осіб та лише з вересня 2015 року кількість працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Контрол Юкрейн" склала 8 та більше осіб, проте не перевищувала 25 осіб.
Обов'язок виділити та створити робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю покладається на підприємства, установи, організації лише у разі, якщо на такому підприємстві, установі, організації за основним місцем роботи працює 8 та більше осіб.
Так, відповідачем у вересні 2015 року створено одне робоче місце для працевлаштування інваліда та прийнято відповідну особу на це робоче місце, що підтверджується копією наказу від 01.09.2015 року № 010915/4-ТР про прийняття на роботу ОСОБА_1 та довідкою до акту огляду МСЕК, за якою ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи.
Враховуючи вищевикладене, судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Балтік Контрол Юкрейн" у 2015 році виконано норматив з працевлаштування інвалідів, встановлений частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а тому не дає правових підстав для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 цього ж Закону.
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись частинами 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Контрол Юкрейн" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України М. І. Смокович
Суддя М.І. Смокович