18 січня 2017 року м. Київ К/800/1659/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка обчислена на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 червня 2015 року №фз/227. Проте, військкоматом не було включено до цієї довідки щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 40-60% місячного грошового забезпечення, яку він отримував протягом останніх 24 місяців перед звільненням, та, відповідно, Управлінням не враховано щомісячну додаткову грошову винагороду при обчисленні (призначенні) йому пенсії. У квітні 2016 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 та ГУ ПФУ у Рівненській області з заявами відповідно про видачу довідки про додаткові види грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40-60% місячного грошового забезпечення та про перерахунок пенсії з урахуванням зазначеної вище щомісячної додаткової грошової винагороди, проте отримав відмову.
Вважаючи, що такі дії відповідачів порушують його права, ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії Рівненського ОВК щодо відмови у поданні до Головного управління ПФУ в Рівненській області документів, які передбачають у складі його грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, визначену постановою КМУ від 22 вересня 2010 року №889; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати до Головного управління ПФУ в Рівненській області документи, які передбачають у складі його грошового забезпечення за період з липня 2013 року по червень 2015 року щомісячну додаткову грошову винагороду, визначену постановою КМУ від 22 вересня 2010 року №889; визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови у перерахунку його пенсії за вислугу років з урахуванням при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22 вересня 2010 року №889; зобов'язати ГУ ПФУ у Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, починаючи з грудня 2015 року, з урахуванням при обчисленні розміру пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22 вересня 2010 року №889.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області документів, які передбачають у складі грошового забезпечення ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, визначену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; зобов'язано Рівненський обласний військовий комісаріат подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області документи, які передбачають у складі грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з червня 2013 року по травень 2015 року щомісячну додаткову грошову винагороду, визначену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням при обчисленні розміру пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», починаючи з 1 грудня 2015 року.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало касаційну скаргу, в якій просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка виплачувалась позивачу під час проходження служби та з якої було утримано єдиний внесок, у розумінні статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є додатковим видом грошового забезпечення (підвищення), а тому підлягає обов'язковому включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії за вислугою років.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 20 жовтня 2015 року (№21-2942а15).
Як установили суди, на час звільнення ОСОБА_1 з військової служби розмір його грошового забезпечення включав додаткову грошову винагороду, яка становила 40-60 % цього забезпечення.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у зв'язку з нарахуванням позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» військкомат, як установа, яка надає документи, необхідні для призначення/перерахунку пенсії, повинен включити зазначену грошову винагороду до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, а ГУ ПФУ - врахувати цю винагороду при призначенні (обчисленні) позивачу пенсії за вислугу років, та, відповідно, про наявність підстав для здійснення перерахунку його пенсії з врахуванням цієї винагороди.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності постановлених судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник