Рішення від 19.01.2017 по справі 539/1672/16-ц

Справа № 539/1672/16-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Жаги Е. Г.

при секретарі судового засідання - Шрейтер С.О.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

та представника відповідача - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Лубнитеплоенерго” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

В позові вказано, що відповідач є споживачем теплової енергії, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" являється виконавцем послуг з централізованого опалення для населення багатоквартирних будинків м. Лубен. Споживачі зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за послуги з централізованого опалення справляється згідно з установленими нормами споживання з розрахунку за 1 кв. м опалювальної площі квартири.

Відповідач в односторонньому порядку не виконує покладені законодавством зобов'язання щодо оплати послуг з теплопостачання.

За період з лютого 2011 року по березень 2013 року в зв'язку з несплатою за споживання теплової енергії відповідач має заборгованість в розмірі 1961,57 грн., у добровільному порядку борг не погашений.

Позивач звертався до суду з заявою про стягнення з відповідача заборгованості у порядку наказного провадження, однак за заявою відповідача ОСОБА_3 18.01.2016 р. судовий наказ ухвалою суду скасовано.

Прохає стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1961,57 грн. та судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача по довіреності (а.с.67) ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, прохає їх задовольнити.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_2 проти позову заперечує та прохає суд застосувати відносно даних позовних вимог позовну давність, про що подав відповідну письмову заяву (а.с.68-69). В її обґрунтування посилається на те, що стосовно зазначеної заборгованості 17.04.2013 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області було видано судовий наказ №2-н-539/70/13. Про його існування відповідачу стало відомо лише на початку 2016 року і за його заявою він був скасований. В подальшому позивач звернувся в суд з позовною заявою про стягнення заборгованості 07.06.2016 року. Тож між останнім місяцем заборгованості згідно заявлених претензій минуло вже більше 3 років, що перевищує строк позовної давності визначений ст. 257 ЦК України. Вважає, що зверненням до суду 17.04.2013 року було перервано позовну давність і в цьому випадку необхідно керуватися ч.3 ст. 264 ЦК України, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу давності, до нового строку не зараховується. Тобто з 17.04.2013 року необхідно знову відраховувати трьох річний термін. Цей термін минув ще до 17.04.2016 року, а позов ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» подав лише 07.06.2016 року, тобто з порушенням строків позовної давності.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 68 ЖК України плата за комунальні послуги проводиться щомісячно в установлені Законом строки.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуги, які спрямовані на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням є комунальними послугами.

Відповідно до п. 5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 розрахунковим періодом для оплати послуг визначено календарний місяць. Споживач зобов'язаний оплачувати спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця, здійснювати оплату на рахунок ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» за фактично отриману теплову енергію, так як, відповідно до Рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради від 23.05.2007 року № 134 вартість послуг по опаленню споживачі оплачують безпосередньо теплопостачальним організаціям - виробникам послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" являється виконавцем послуг з централізованого опалення для населення багатоквартирних будинків м. Лубен.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Плата за послуги з централізованого опалення справляється згідно з установленими нормами споживання з розрахунку за 1 кв. м опалювальної площі квартири. Площа квартири АДРЕСА_1 складає 22,50 м.кв.

З 01.01.2011р. діяли тарифи, затверджені рішенням Полтавської обласної ради від 01.02.2011р. (а.с.10), в розмірі 3,76 грн. за опалення 1м.кв. загальної опалювальної площі квартири на протязі року.

Відповідач ОСОБА_3 в односторонньому порядку не виконував покладені законодавством зобов'язання щодо оплати послуг з теплопостачання.

За період з лютого 2011 р. по березень 2013 року в зв'язку з несплатою за споживання теплової енергії відповідач ОСОБА_3 має заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 1961,57 грн.(а.с.12).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, чого в односторонньому порядку не виконує відповідач ОСОБА_3

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат ОСОБА_2 прохав суд до даних правовідносин застосувати строк позовної давності, однак суд не може з цим погодитися виходячи з наступного.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України.

Звернення до суду із заявою про видачу судового наказу є підставною для переривання строку позовної давності в розумінні ч.2 ст. 264 ЦК України.

Відповідно до правової позицій висловленої Верховним Судом України в постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14, частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

У даному випадку судовий захист права особи на стягнення грошових коштів може бути реалізовано у позовному провадженні, лише після звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.

Таким чином, якщо особа звернулася до суду стосовно видачі наказу, то строк позовної давності переривається. В цьому випадку позивач має право звернутися до суду протягом трирічного строку після скасування судового наказу для того, щоб стягнути заборгованість за період до переривання строку позовної давності.

Як встановлено в судому засіданні за заявою позивача ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" про видачу судового наказу Лубенським міськрайонним судом Полтавської області 17.04.2013 року був виданий судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з лютого 2011 року по березень 2013 року в сумі 1961 грн. 57 коп. та 114 грн. 70 коп. судового збору.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18.01.2016 року вищевказаний судовий наказ був скасований за заявою відповідача (а.с.11).

Тож враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності.

Позивач ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з лютого 2011 року по березень 2013 року звернувся до суду 07.06.2016 року (а.с.3-4), тобто строк позовної давності ним не пропущено.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 19, 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 67, 68 ЖК України , ст. 526 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Лубнитеплоенерго” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОКВПТГ “Лубнитеплоенерго” 1 961 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят одну) грн. 57 коп. боргу за спожиту теплову енергію за період з лютого 2011 року по березень 2013 року, станом на 01.04.2013 року .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОКВПТГ “Лубнитеплоенерго” 1378 грн.00 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_4 Е. Г.

Попередній документ
64183305
Наступний документ
64183307
Інформація про рішення:
№ рішення: 64183306
№ справи: 539/1672/16-ц
Дата рішення: 19.01.2017
Дата публікації: 24.01.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг