КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/318/17
Провадження № 2-о/552/43/17
20.01.2017 року суддя Київського районного суду м. Полтави Васильєва Л.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності йому свідоцтва про народження,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про встановлення факту належності йому свідоцтва про його народження.
Ч. 3 ст. 256 ЦПК України передбачено, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Свідоцтво про народження особи видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, а отже заява ОСОБА_1 не може бути розглянута в порядку окремого провадження.
В той же час ОСОБА_1 назвав своє звернення до суду позовною заявою.
Якщо це позовна заява , то вона не відповідає вимог мст. 119-120 ЦПК України, не зазначений позивач, відповідач по справі.
Позовна заява повинна містити обґрунтування заявлених позовних вимог, в чому полягають порушення прав позивача з боку відповідача, мати посилання на доказі, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Отже позивач повинен визначитись у якому порядку він звертається до суду із вказаними вимогами, чи у порядку окремого провадження, але при цьому повинен врахувати вимоги ч. 3 ст. 256 ЦПК України, що в порядку окремого провадження вказані факти не розглядаються, чи у порядку позовного провадження, тоді повинен скласти позовну заяву відповідно до вимог ст. 119-120 ЦПК України.
Можливо позивач має на меті встановити іншій юридичний факт, для оформлення спадкових справ.
Керуючись ст. 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності йому свідоцтва про народження залишити без руху.
Надати строк для виправлення недоліків протягом 3-х днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Васильєва