Справа № 583/2930/16-ц
2/583/44/17
19 січня 2017 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Сидоренка Р.В.,
при секретарі Зубатовій І.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача, адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання удаваними правочинів у вигляді довіреностей на транспортні засоби за договорами доручення (передоручення), -
15.09.2016 р. позивач звернулась до суду із зазначеним позовом в якому просить за наслідками розгляду цивільної справи визнати односторонні правочини у виді нотаріально посвідчених довіреностей, в тому числі в порядку передоручення, на транспортні засоби у виді автомобіля марки «Тоуоtа (Тойота)», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіля марки «Renault» (ОСОБА_5), державний реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобіля марки «DAF XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (перереєстрованого на державний реєстраційний номер НОМЕР_4) з напівпричепом ВМ 17-62 ХТ, щодо володіння, користування і розпорядження зазначеними транспортними засобами, удаваними правочинами, вчиненими з метою та спрямуванням приховування іншого правочину, а саме оплатного договору купівлі - продажу транспортних засобів у виді автомобіля марки «Тоуоtа (Тойота)», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобілю марки «Renault» (ОСОБА_5), державний реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобілю марки «DAF XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (перереєстрованого на державний реєстраційний номер НОМЕР_4) з напівпричепом ВМ 17-62 ХТ.
Як на підставу позову позивач посилається на ст. 235 ЦК України обґрунтовуючи тим, що насправді мали місце укладені між сторонами договори купівлі-продажу, а не договори доручення з метою приховання майна, як спільної сумісної власності подружжя.
18.01.2017 р. позивачем було надано заяву про зміну позовних вимог у якій позивач прохає за наслідками розгляду цивільної справи та з урахуванням досліджених доказів винести рішення, яким визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер ДРФО-ПП НОМЕР_5, право власності на ? рівну частину легкових автомобілів іноземного виробництва марки «Toyota» (Тойота), ДНЗ 97-97 АВ, який 14.05.2016 р. знятий з державної реєстрації та перереєстрований 18.05.2016 р. у м. Гадяч, Полтавської області на ОСОБА_6 за новим ДНЗ ВІ 56-66 СВ, марки «Renault» (ОСОБА_5), ДНЗ ВМ 24-23 АК, який 19.05.2016р. за цивільно - правовим правочином договору купівлі - продажу перереєстрований на ОСОБА_7, марки «DAF XF», ДНЗ ВМ 93-42 АО з напівпричепом ДНЗ ВМ 17-62 XT, перереєстрованих ОСОБА_2 відповідно на ДНЗ ВІ 69-08 СВ з напівпричепом ДНЗ ВІ 90-91 ХО, з підстав набуття права спільної сумісної власності на зазначене майно подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за час шлюбу. У цій позовній заяві позивач зазначає окрім вищезазначеного ще й інших відповідачів, а саме - доньку ОСОБА_7 та громадянина ОСОБА_6.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 доводи заяви підтримав повністю, прохав прийняти заяву до спільного розгляду.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник висловили незгоду з прийняттям зазначеної заяви до спільного розгляду, оскільки на їхню думку в даному випадку має місце цивільний спір між іншими сторонами та із інших підстав. Вони взагалі не можуть бути відповідачами щодо транспортних засобів, які на даний час їм не належать.
Відповідно до ст. 31 ЦПК України позивач протягом усього часу розгляду справи має право збільшити, або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду справи судом по суті позивач має право шляхом подання позовної заяви змінити підставу або предмет позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
При вирішенні питання щодо прийняття зазначеної заяви суд виходить із того, що одночасна зміна предмету та підстав позову не допускається. У даному випадку позовні вимоги містять інший предмет, та заявлені із інших підстав. Також новим позовом пред'являються вимоги до інших відповідачів.
У зв'язку з викладеним, суд уважає, що є всі підстави для відмови в прийнятті зазначеної заяви до розгляду, оскільки не допускається одночасна зміна як предмету, так і підстав позову.
Відмова від прийняття зазначеної заяви не позбавляє позивача права звернутись до суду за захистом порушених прав з окремим позовом.
Керуючись ст. 31, 210 ЦПК України,
У прийнятті заяви ОСОБА_4 про зміну позовних вимог від 18.01.2017 р. відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області ОСОБА_5