04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" січня 2017 р. Справа№ 910/28665/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Пашкіної С.А.
Калатай Н.Ф.
за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,
представників
позивача Волянський В.І.
відповідача Кошлій Р.В.
третіх осіб не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 по справі №910/28665/15 (суддя Привалов А.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет"
до Публічного акціонерного товариства „Сбербанк"
про зміну умов договору
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства „Сбербанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"
2. Товариство з обмеженою відповідальністю Тогівельний центр Берег"
3. Товариство з обмеженою відповідальністю Альта Експерт"
про стягнення заборгованості по кредитному договору, -
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 по справі №910/28665/15 у задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі.
Зустрічний позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" на користь Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" 7003000 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 175620702,27 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 182 700 грн.
Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016, колегією суддів у складі : головуючий суддя Сітайло Л.Г. судді, Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет" на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2016 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.11.2016.
01 листопада 2016 року представником Публічного акціонерного товариства „Сбербанк", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано заяву про підробку документів.
02 листопада 2016 року представником Публічного акціонерного товариства „Сбербанк", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано заяву про недобросовісну поведінку представників позивача..
17 листопада 2016 року представником Публічного акціонерного товариства „Сбербанк", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано заяву про недобросовісну поведінку представників позивача.
25 листопада 2016 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано клопотання про відкладення розгляду справи.
28 листопада 2016 року представником Публічного акціонерного товариства „Сбербанк", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано пояснення по справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 розгляд справи відкладено до 05.12.2016.
02 грудня 2016 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано клопотання про призначення експертизи.
05 грудня 2016 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано клопотання про витребування оригіналів документів, залучення третіх осіб: ТОВ "Фудмережа", ТОВ "Альта Експерт", ТОВ " Торгівельний центр "Берег" та ТОВ «Авсон», зупинення розгляду справи та відкладення розгляду справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 розгляд справи відкладено до 19.12.2016 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", Товариство з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег".
16 грудня 2016 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано клопотання про залучення додаткових документів, пояснення по справі.
16 грудня 2016 року представником Публічного акціонерного товариства „Сбербанк", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано документи по справі.
19 грудня 2016 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано клопотання про відстрочку судового рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 по справі №910/28665/15 на 15 днів.
В судовому засіданні 19.12.2016 оголошено перерву до 16.01.2017.
04 січня 2017 року представником Публічного акціонерного товариства „Сбербанк", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано пояснення по справі.
16 січня 2017 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано пояснення по справі.
В судове засідання 16.01.2017 з'явились представники позивача та відповідача за первісним позовом.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Беручи до уваги, що представники третіх осіб повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників третіх осіб.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016.
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016
Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача за зустрічним позовом про витребування оригіналів документів прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії кредитного договору з додатками та платіжні документи (меморіальні ордери, виписки з банку), які є первинними бухгалтерськими документами, що необхідні для встановлення факту надання позивачем кредитних коштів позичальнику. Таким чином, наявних в матеріалах справи доказів достатньо для вирішення справи по суті.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в цілому не заперечує факт отримання від банку кредитних коштів, а заперечує проти сум, які заявлені позивачем до стягнення, в зв'язку з чим заявив клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи.
Так, розглянувши клопотання представника відповідача за зустрічним позовом про проведення судово-економічної експертизи, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.
Статтею 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
В даному випадку питання, які визначені відповідачем в клопотанні про призначення експертизи не потребують застосування спеціальних знань експертом, оскільки чітко визначені договірними зобов'язаннями, а залучення експерта є недоцільним, оскільки спірні питання досліджені та оцінені судом безпосередньо на підставі представлених документів.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано власного контррозрахунку заборгованості та доказів щодо розміру отриманого кредиту, в зв'язку з чим подане клопотання є необґрунтованим.
Клопотання представника відповідача за зустрічним позовом про зупинення провадження по справі до розгляду справи №908/2964/16 також не підлягає задоволенню, оскільки Банку, як кредитору, належить право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором - або дострокове стягнення кредиту або звернення стягнення на предмет іпотеки або ж одночасне заявлення таких вимог у тому разі, якщо позичальник та іпотекодавець є різними особами.
Така правова позиція відображена у судових рішеннях Вищого Господарського суду України від 04.03.2014 року по справі №922/3658/13, від 23.04.2013 року по справі № 37/20-10 та від 16.07.2013 року по справі №8/181-10.
Окрім того, Верховний Суд України в ухвалі від 04.09.2013 року по справі №73цс13 дійшов висновку, що наявність судового рішення про стягнення кредитної заборгованості не виключає право банку на обрання такого способу судового захисту, як звернення стягнення на предмет іпотеки.
Дослідивши клопотання представника позивача за зустрічним позовом про забезпечення позову, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки останнє ґрунтується на припущеннях Банку про те, що ТОВ "Фудмаркет" буде ухилятись від виконання рішення суду в даній справі та не підтверджується належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів 1 та 2, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
14 вересня 2011 року між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого є ПАТ "СБЕРБАНК") (Банк/Кредитор) та ТОВ "Фудмаркет" (Позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ (далі - Кредитний договір).
Відповідно до умов Кредитного Договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті України (кредитна лінія), надає позичальнику кредитні кошти (кредит) за рахунок кредитної лінії на умовах договору, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5. договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, зазначені в п. 8 договору, і виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 1.2. Кредитного договору, ліміт кредитної лінії складає: з 14.09.2011 року по 07.12.2012 року 120133980,00 грн.; з 08.12.2012 року по 08.12.2015 року 8010,00 грн. У випадку виконання п.п. 8.1.2., 8.1.3. Кредитного договору сторонами погоджено зміну ліміту кредитної лінії.
Згідно з п.1.3 Кредитного договору розмір процентів за користування кредитом складає 10,5% річних.
Останній день дії кредитної лінії - 08.12.2015 року (п. 1.4. Кредитного договору).
В забезпечення належного виконання умов Кредитного договору, згідно з п.2.1 цього договору, між позичальником та банком укладено:
- Договір застави від 14.09.2011р.;
- Договір застави від 14.09.2011р.;
- Договір застави цінних паперів від 14.09.2011р.;
- Іпотечний договір від 14.09.2011р.
Як вбачається з матеріалів справи, банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором та надав в користування відповідачу ліміт, який останній використовує. Відповідач в порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 7003000 доларів США.
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст.1048 ЦК України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, та якщо у договорі встановлений строк виконання зобов'язання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначає позивач за первісним позовом, після укладання договору про відкриття кредитної лінії відбулись істотні зміни обставин, що стосуються ведення господарської діяльності позивача, які впливають на можливість виконання останнім існуючих за договором зобов'язань. В зв'язку з чим позивач просить внести зміни до умов кредитного договору, в частині строку погашення кредиту та строку реалізації права відповідача на дострокове повернення кредиту та сплати процентів, сплати неустойки та відшкодування збитків за кредитним договором та/або звернення стягнення за договорами, що забезпечують належне виконання зобов'язання за цим договором.
На думку позивача, внаслідок загострення соціальної та економічної ситуації в Україні сталася істотна зміна обставин, що унеможливлює виконання кредитного договору на умовах, які було погоджено сторонами при його укладенні, тому на підставі статті 652 Цивільного кодексу України, виникла необхідність для внесення змін до кредитного договору.
Згідно з частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
При цьому частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, закон пов'язує можливість розірвання чи зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Згідно з частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору, в зв'язку з істотною зміною обставин, допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
В той же час, апелянтом не доведено усієї сукупності передумов для внесення змін до кредитного договору відповідно до частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України.
Так, позивачем за первісним позовом не обґрунтовано наявності передбачених ч.4 статті 652 Цивільного кодексу України виняткових випадків для зміни кредитного договору за рішенням суду, в зв'язку з істотною зміною обставин, а саме того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності одночасного існування всіх передбачених законом 4 умов для виняткової зміни кредитного договору за рішенням суду, в зв'язку з істотною зміною обставин.
Крім того, відповідно до статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Як роз'яснено в пункті 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 №1 "Про деякі питання практики застосування практики вирішення спорів, що випливають з кредитних договорів", зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для зміни чи розірвання кредитного договору, оскільки це не є істотною зміною обставин, в розумінні статті 652 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність фактичних та відповідно правових підстав для задоволення первісних позовних вимог та задоволення зустрічного позову.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідачем заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення суду на п'ять років.
Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання прийшла до висновку про його обґрунтованість, з огляду на наступне.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Так, в обґрунтування вказаної заяви зазначено, що на сьогоднішній день, на підприємствах виникла складна ситуація, пов'язана із загальною економічною і політичною ситуацією в Україні, що вплинуло на зниження доходів від реалізації продукції та рентабельності, а також на значне збільшення фінансового навантаження. Компанії змушені застосовувати різні методи для утримання діючих клієнтів і залучення нових, оскільки значно зменшилася купівельна спроможність населення. Так, всі ці обставини роблять практично неможливим виконання рішення суду, без заподіяння незворотної шкоди підприємствам, без відстрочки виконання рішення суду.
На підтвердження вказаних обставин, відповідачами надано звіти про фінансові результати за 2015 рік та за дев'ять місяців 2016 року.
Дослідивши подані ТОВ „Фудмаркет" звіти, колегія суддів прийшла до висновку, що негайне виконання рішення суду в повному обсязі є неможливим для даного підприємства та призведе до банкрутства останнього.
Крім того, відповідачем за зустрічним позовом зазначено, що підприємство постраждало через анексію Криму, проведенням АТО на сході України та економічну кризу.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання відстрочки виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.
Так, протиправне позбавлення відповідача майна, яке знаходиться на території АРК та АТО, є також обставиною, що ускладнює виконання рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2016 у справі №910/23142/14.
Отже, відсутність відстрочки рішення призведе до того, що підприємство не зможе зупинити економічний спад своєї діяльності, значне скорочення продуктивності, торгової активності та рівня зайнятості, що в кінцевому підсумку призведе до ліквідації підприємства.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту, подані до суду ПАТ «Сбербанк» як зустрічні, під час розгляду первісного позову про зміну умов Договору.
Відповідно до п. 7.8. постанови Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови апеляційної чи касаційної інстанції, вирішує сама апеляційна інстанція чи касаційна інстанція, якщо ці обставини стали їй відомі до прийняття постанови за результатами перегляду рішення господарського суду першої інстанції. У цих випадках припис про відстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання відповідної постанови має міститись в її резолютивній частині.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 по справі №910/28665/15.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудмаркет" задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 по справі №910/28665/15 залишити без змін.
3.Відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2016 по справі №910/28665/15 до 31.01.2018.
4.Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.
5.Матеріали справи №910/28665/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.А. Пашкіна
Н.Ф. Калатай