04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" січня 2017 р. Справа№ 910/19380/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Сітайло Л.Г.
Буравльова С.І.
при секретарі Єременко К.Л.
за участю представників
від позивача: Заверуха І.Л. - ордер на надання правової допомоги серія
КВ № 310027 від 13.01.2017р.
Каланічев Д.В. - директор наказ № 01-05 від 06.04.2009р.
від відповідача: Бугаєнко Ю.М. - дов. № 0464 від 15.05.2012р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс
Логістик"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 05.12.2016 року
у справі № 910/19380/16 (суддя Мудрий С.М. )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс
Логістик"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"
"ПЗУ Україна"
про стягнення 440 000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" "ПЗУ Україна" про стягнення 440 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства України та договору страхування відповідальності експедитора №312.994062859.0047 від 14.05.2015 року відмовлено позивачу безпідставно у виплаті страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 року у справі № 910/19380/16 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 року у справі № 910/19380/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 22.12.201 р. апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" у справі № 910/19380/16 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Буравльов С.І., Алданова С.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 у справі № 910/19380/16 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О. апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 16.01.2017 р.
Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2017 р. по справі № 910/19380/16 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці з 10.01.17 - 20.01.17.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.01.2017 р. для розгляду справи № 910/19380/16 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Сітайло Л.Г., Буравльов С.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2017р. у справі № 910/19380/16 апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" прийнято до провадження.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав повністю та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
14.05.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" (страхувальник) та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія" "ПЗУ Україна" (страховик) укладено договір №312.994062859.0047 страхування відповідальності експедитора.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про страхування" передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
01.10.2014 року між позивачем (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛВН Лімітед" (замовник) укладений договір № Л01-ТЭО Україна транспортно-експедиційного обслуговування при організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжміському сполученні (далі - договір експедирування), відповідно до умов якого замовник доручає, а експедитор за оплату та за рахунок коштів замовника бере на себе зобов'язання по транспортно-експедиційному обслуговуванню, яке включає в себе, але не виключно наступним: планування та організацію перевезення вантажів замовника, отримання необхідних документів, виконання інших формальностей, контроль за завантаженням та вивантаженням вантажу замовника, проведення взаєморозрахунків.
Відповідно до п. 1.3 договору експедирування в своїй діяльності, при виконанні обов'язків за даним договором, експедитор виступає від свого імені, і діє за дорученням замовника та має право залучати до надання послуг третіх осіб, оплачуючи їх послуги грошовими коштами, що були перераховані замовником.
Між позивачем (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тех Сервіс К" (перевізник) з метою виконання своїх обов'язків за договором експедирування укладено договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг № ЛВЛ00007887 від 28.06.2016 року.
Відповідно до договору-заявки перевізник зобов'язувався в строки, в порядку та на умовах, передбачених договором-заявкою, здійснити перевезення вантажу замовника з адреси завантаження (м. Немирів, вул. Петровського, 14) до адреси розвантаження (м. Дрогобич).
Датою завантаження є 28.06.2016 року 8:00 год., датою розвантаження 29.06.2016 року 8:00 год.
Перевезення здійснюється водієм - ОСОБА_7, на автомобілі Рено д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н. НОМЕР_2.
Як зазначено позивачем, в обумовлений договором-заявкою час і місце завантаження водій прибув на зазначеному вище автомобілі та здійснив завантаження вантажу, про що свідчать товарно-транспортні накладні № 3355 та 3356 від 28 червня 2016 року, після чого почав рух у заданому напрямку до місця розвантаження.
У місце розвантаження вантаж доставлений не був, оскільки на шляху прямування вантажем незаконно (шляхом вчинення шахрайських дій) заволоділи невстановлені особи, про що до Вінницького відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області 29.06.2016 року було подано заяву про вчинення злочину, за результатами розгляду якої було відкрито кримінальне провадження № 12016020010004989, відомості про яке внесені у Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Відповідно до пп. 4.2.11 договору експедирування експедитор зобов'язаний нести відповідальність за збереження прийнятого для перевезення й експедирування вантажу замовника.
Згідно з п. 7.3 договору експедирування, експедитор несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу, за пошкодження вантажу при його транспортуванні з моменту прийняття вантажу від вантажовідправника і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу.
Пунктом 7.4 договору експедирування в редакції додаткової угоди від 01.03.2015 року передбачено, що за втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу, у тому числі 1 (однієї) одиниці вантажу, зазначеного у ТТН та видатковій накладній, експедитор відшкодовує замовнику або, за погодженням із замовникам, іншим особам, які несли ризики за втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу під час настання такого випадку, згідно договірних відносин із замовником (далі по тексту "бенефіціари") збитки в повному обсязі, на підставі акту про пошкодження (недостачу) вантажу, що встановлює факт настання збитку та причини його виникнення. При цьому норми втрат вантажу при його транспортуванні, передбачені чинним законодавством України, експедитором не застосовуються і експедитор не має права посилатися на норми, як на підставу, яка звільняє його відповідальність. Нанесені збити розраховуються виходячи з вартості втраченого, зіпсованого, пошкодженого або відсутнього вантажу, зазначеного замовником (відправником вантажу) у товарно-супровідних документах. Розмір відшкодування за повністю втрачений (відсутній), пошкоджений або зіпсований вантаж не може перевищувати вартості вантажу, зазначеної у товарно-супровідних документах.
З метою відшкодування вданих збитків "ЛВН Лімітед" (замовник) надіслав позивачу претензію № 09-27/0907 від 30.06.2016 року у розмірі вартості втраченого вантажу, що вказана в товарно-супровідних документах, тобто 1 053 108,96 грн. Згодом замовник надіслав позивачу уточнюючу претензію № 09-27/1134 від 23.08.2016 року, в якій зменшив раніше пред'явлені експедитору претензійні вимоги до суми 532 884,23 грн. Таке зменшення відбулось в результаті отримання замовником страхового відшкодування вартості втраченого вантажу від ТДВ "АЛЬЯНС УКРАЇНА", з яким замовником був укладений договір страхування вантажу.
Позивачем зазначено, що в даний час він здійснює відшкодування замовнику вказаної вище суми за узгодженим графіком відповідно до укладеної 26.08.2016 року між позивачем та замовником додаткової угоди № 1 до договору експедирування.
В матеріалах справи наявні платіжні доручення №698 від 29.08.2016 року на суму 87 759,08 грн., №1195 від 30.09.2016 року на суму 76 171,39 грн. та № 1226 на суму 20 000,00 грн. з призначенням платежу відшкодування збитків зг. претензії №09-27/1134 від 23.08.2016.
Відповідно до п.1 договору страхування, предмет договору страхування - майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з наданням послуг по перевезенню та/або експедируванню вантажів.
Відповідно до п.3 договору страхування, страхуванням можуть забезпечуватись наступні ризики: а) відповідальність за майно - настання відповідальності страхувальника, за втрату, нестачу, ушкодження або псування майна під час доставки. b) відповідальність за запізнення доставки - настання відповідальності страхувальника за затримку в доставці майна. с) відповідальність по відшкодуванню витрат - настання відповідальності страхувальника по відшкодуванню оплати за перевезення (фрахту), митних зборів та пошлин, а також інших витрат, зв'язаних з доставкою, у випадку повної або часткової втрати майна. d) відповідальність перед третіми особами - настання відповідальності страхувальника за заподіяння збитку майном власності третіх осіб під час перевезення". е) відповідальність у зв'язку з митними процедурами - настання відповідальності страхувальника за порушення митних процедур, установлених митними правилами у відношенні ввозу, вивозу-і транзиту вантажів. f) договірна відповідальність (відповідальність за помилки і недогляди персоналу) - настання відповідальності страхувальника за невиконання або неналежне виконання, договірних зобов'язань, включаючи: запізнення доставки майна; невиконання Інструкцій відправника; неправильне оформлення документів; неправильне засилання (з відшкодуванням витрат на пересилання по правильній адресі).
14.07.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про настання збитку. В якій зазначено: дата події: 28 червня 2016р., місце події: м. Вінниця, причина настання події: вскриття автомобіля та викрадення вантажу, обставини випадку та опис пошкоджень: при здійсненні перевезення за маршрутом м. Немирів - м. Дрогобич, був скритий автомобіль та вкрадено вантаж, а саме горілчані вироби.
У відповідь листом вих.. №5275-31 від 11.08.2016 року відповідач посилаючись на пп. m п.1 розділу ІІ, пп. j п.1 розділу Х та п.4 розділ та п.4 розділу ХХІ договору відмовив у виплаті страхового відшкодування.
З матеріалів справи, а саме товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв № 3355 та №3356 від 28.06.2016 року вбачається, що перевізником є товариство з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик", автомобіль Рено № НОМЕР_1, 20т тент, причіп (напівпричіп) НОМЕР_2, водій ОСОБА_7, відправником - товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВН Лімітед", одержувач: товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська пивна компанія". Пунктом навантаження є 22800 Вінницька область Немирівський район місто Немирів, Україна, пунктом розвантаження: Львівська область, м. Дрогобич вул.. Гайдамацька, будинок №7. Автомобіль прибув на завантаження о 12:30 год., вибув 14:30 год. та відповідно до штампу на товарно-транспортних накладних виїхав зі складу 28.06.2016 року о 14:35 год.
З витягу з кримінального провадження № 12016020010004989 відомості про яке внесені у Єдиний реєстр досудових розслідувань, вбачається, що 29.06.2016 року із заявою до Вінницького відділу поліції звернувся ОСОБА_9, у якій просив прийняти міри до ОСОБА_7, який шахрайським шляхом, зловживанням довірю, являючись співробітником ТОВ "Тех Сервіс К" заволодів майном належним ТОВ "ЛВН Лімітед" (ЄДРПОУ 39195903), а саме на підставі договору № № Л01-ТЭО Україна укладеного 01.10.2014 між ТОВ "Діана Люкс Логістік" та ТОВ "ЛВН Лімітед" та договором-заявки №ЛВЛ00007887 від 28.06.2016, отримав згідно товарно-транспортних накладних №№ 3355 та 3356 від 28.06.2016 алкогольні напої, та мав їх доставити у м. Дрогобич Львівської області, проте цього не зробив, тим самим завдавши матеріального збитку ТОВ "ЛВН Лімітед".
В письмових поясненням водія ОСОБА_7, зазначено, що 28.06.2016 року близько 12:30 він під'їхав під рамку на завантаження горілкою відповідно накладним. Після завантаження він оформив ТТН разом з ОСОБА_10 (особа, яка приймала його на роботу), виїхав з заводу в сторону Вінниці, по розпорядженню ОСОБА_10, у зв'язку з вихідними, повинні були розгрузити горілку на складі в м. Вінниця, вул.. Ватутіна, 137. В 16:30 28.06.2016 року ОСОБА_7 вигрузив товар "Немиров" в Вінниці на складі за вищезазначеною адресою. 29.06.2016 року після 9:00 год. я приїхав на склад, ОСОБА_10 він там не знайшов. Я звернувся до вантажників, які мені повідомили, що вантаж був перевантажений з рампи в інший автомобіль Рено Магнум.
Згідно до п. 1 розділу терміни договору страхування, субконтрактор - будь-яка особа, що не є співробітником, послуги якої Страхувальник використовує для виконання контракта.
Правомочний одержувач - фізична або особа, яка зафіксована в дорожньо-транспортній накладній, як вантажоодержувач, і володіє правом власності на вантаж або уповноважена належним чином іншою юридичною або фізичною особою на одержання вантажу.
Перевезення - дорожнє перевезення майна, розміщеного в контейнерах, посилках, ящиках або навалом, від пункту відправлення до пункту призначення за один раз і за одною накладною.
Відповідно п.1 розділу II обмеження страхування договору страхування, страховик не відшкодовує збитки, які виникли в результаті:
m) видачі майна неправомірному одержувачу.
Згідно статті 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк, не більший передбаченого правилами страхування, та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Згідно п. 1 розділу X Відмова у виплаті страхового відшкодування договору страхування, страховик може повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування в наступних випадках: j) невиконання (недотримання) страхувальником та/або субконтрактором обов'язків передбачених договором страхування та/або договором експедирування/перевезення умов цього договору страхування.
Згідно пп. g) п. 4 розділу XІІІ договору страхування, страхувальник зобов'язаний: ознайомити всіх співробітників, допущених до організації перевезень та керування транспортними засобами, з умовами договору страхування, інструкціями страховика і вимагати їх виконання.
Суд не погоджується з твердження позивача щодо того, що страхувальник зобов'язаний ознайомити та вимагати виконання умов договору страхування виключно своїх співробітників, оскільки укладений договір є договором страхування відповідальності експедитора, яким передбачається, що перевезення фактично буде виконуватися не тільки співробітниками страховика, а перевізниками (субконтрактора). А тому, пп. g) п. 4 розділу XІІІ договору страхування стосується також і субконтрактників.
Пунктом 4 розділу XXІ Інструкції для водіїв договору страхування встановлено, доставляйте вантаж тільки до раніше обумовленого місця розвантаження. Запишіть ПІБ людини, з якою Ви розмовляли по телефону, повідомляючи про прибуття, і точний час розмови.
Вимагайте щоб одержувач зустрів Вас саме в раніше обумовленому місці розвантаження. Ні в якому випадку не погоджуйтеся прямувати з вантажем за іншою адресою без спеціального дозволу Вашої компанії.
Вимагайте у одержувача оригінал доручення на отримання вантажу, завірений печаткою фірми і паспорт. Порівняйте назву і печатку фірми, що видала доручення, з назвою і печаткою в провізних документах. Порівняйте дані паспорта одержувача з зазначеними в дорученні.
Передавайте одержувачу накладну СМR і інші документи тільки в обмін на оригінал доручення. Зберігайте це доручення разом з Вашим примірником накладної СМR.
З матеріалів справи вбачається, що вантаж фактично було доставлено та вивантажено за адресою м. Вінниця, вул. Ватутіна, 137, а не за адресою, яка зазначена у товарно-транспортних накладних від 28.06.2016 року договорі-заявці № ЛВЛ00007887 від 28.06.2016 року (Львівська область, м. Дрогобич вул. Гайдамацька, будинок №7).
Тобто, вантаж був виданий неправомочному одержувачу, а водієм не дотримано умов договору, а саме п. 4 розділу XXІ Інструкція для водіїв.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку,що відповідачем правомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2016р. у справі № 910/19380/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана Люкс Логістик" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2016р. у справі № 910/19380/16 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/19380/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Л.Г. Сітайло
С.І. Буравльов