04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" січня 2017 р. Справа№ 925/1393/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дикунської С.Я.
Дідиченко М.А.
за участю представників:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - Гуща В.О., довіреність № 14 від 16.01.2017,
розглянувши апеляційну скаргу концерну "Техвоєнсервіс" в особі відокремленого підрозділу Філії концерну "Техвоєнсервіс" "Черкаський автомобільний ремонтний завод" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.11.2016р. про задоволення заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зміну способу виконання рішення у справі №925/1393/15 (суддя Пащенко А.Д.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до концерну "Техвоєнсервіс" в особі відокремленого підрозділу Філії концерну "Техвоєнсервіс" "Черкаський автомобільний ремонтний завод" про витребування майна.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.01.2016 у справі №925/1393/15 (яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2016) позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено повністю; витребувано від концерну "Техвоєнсервіс" в особі відокремленого підрозділу Філії концерну "Техвоєнсервіс" "Черкаський автомобільний ремонтний завод" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 кегу пивну 30 літрів в кількості 56 штук та кегу пивну 50 літрів в кількості 232 штуки.
На виконання зазначеного рішення суду позивачу видано наказ від 18 квітня 2016 року.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання рішення від 14.01.2016 у справі №925/1393/15 шляхом стягнення з відповідача на користь позивача вартості відсутнього майна в сумі 429 200 грн.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.11.2016р. справі №925/1393/15 заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про зміну способу виконання рішення суду у справі №925/1393/15 задоволено; присуджено до стягнення з концерну "Техвоєнсервіс" в особі відокремленого підрозділу Філії концерну "Техвоєнсервіс" "Черкаський автомобільний ремонтний завод" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 429 200 грн. вартості відсутнього майна.
При прийнятті даної ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки відсутність у відповідача присудженого до повернення позивачу майна, а саме: кеги пивної 30 літрів в кількості 56 штук та кеги пивної 50 літрів в кількості 232 штуки, підтверджена постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві, заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.11.2016р. справі №925/1393/15 скасувати та відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зміну способу виконання рішення від 14.01.2016 у справі №925/1393/15.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що заява позивача про зміну способу виконання рішення суду є зміною способу захисту порушеного права.
Так, скаржник зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення - з повернення майна на стягнення його вартості, фактично змінив рішення суду по суті та самостійно змінив спосіб захисту порушеного права.
В ході розгляду апеляційної скарги відповідачем було подано до суду клопотання про проведення судової експертизи з метою визначення дійсної ринкової вартості кеги пивної 30 літрів в кількості 56 штук та кеги пивної 50 літрів в кількості 232 штуки.
Так, скаржник не погоджується із визначеною позивачем вартістю спірного майна в сумі 429 200 грн. та вважає, що його ринкова вартість підлягає встановленню експертним шляхом.
Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Зазначена позиція викладена в п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення експертизи".
Згідно п. 7.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).
Отже, у випадку зміни способу виконання рішення господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).
Враховуючи те, що у даному випадку вартість спірного майна визначена у рішенні господарського суду Черкаської області від 14.01.2016 у справі №925/1393/15, а також відображена у Акті передачі на зберігання від 02.07.2012 (т.1, а.с. 14), підстави для призначення судової експертизи у справі відсутні.
Таким чином, клопотання відповідача підлягає залишенню без задоволення.
Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 16.01.2017 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.
Позивач правом на участь свого представника в судовому засіданні не скористався, хоча про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою, яка згідно положень п. 3.9.1-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" є належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи.
Крім цього, у матеріалах даної справи наявний відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти її задоволення та просить оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Отже, позиція позивача є викладеною та зрозумілою.
Також, слід зазначити, що у будь-якому разі відкладення розгляду справи не можливе через сплив 15-ти денного строку, встановленого ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України для розгляду апеляційних скарг на ухвали господарського суду.
За наведених обставин, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вже було зазначено вище, на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2016 у справі №925/1393/15 позивачу видано наказ 18 квітня 2016 року.
Старшим державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Равтович В.А. 16.05.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 51076247 з виконання вказаного вище наказу господарського суду Черкаської області від 18.04.2016 у справі № 925/1393/15.
Постановою старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Равтович В.А. від 28.10.2016 повернуто виконавчий документ - наказ господарського суду Черкаської області від 18.04.2016 у справі №925/1393/15 стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, яке він повинен передати за виконавчим документом.
Враховуючи встановлення постановою державного виконавця від 28.10.2016 обставин відсутності у відповідача майна, а саме кеги пивної 30 літрів в кількості 56 штук та кеги пивної 50 літрів в кількості 232 штуки, позивач, звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача вартості відсутнього майна в сумі 429 200 грн.
Суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача та дійшов висновку про зміну способу виконання рішення.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 121 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном (п. 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Пунктом 7.4 вищенаведеної постанови передбачено, що за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).
У даному випадку, відсутність у відповідача присудженого до повернення позивачу майна, а саме кеги пивної 30 літрів в кількості 56 штук та кеги пивної 50 літрів в кількості 232 штуки, підтверджена постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Равтович В.А. від 28.10.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві.
При цьому, судом першої інстанції правомірно враховано, що вказане у рішенні та наказі суду у даній справі майно (кеги пивні) не наділені індивідуальними ознаками, отже відповідно до роз'яснення в п. 7.1.3. вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України у даному випадку можлива зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти боржника.
Щодо визначення суми, яка підлягає стягненню з відповідача (429 200 грн.), то місцевим господарським судом правомірно враховано вартість майна, визначену ним у рішенні про його повернення від 14.01.2016 у справі №925/1393/15, а також відображену в Акті передачі на зберігання від 02.07.2012 (т.1, а.с. 14).
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зміну способу виконання рішення.
Доводи апелянта (з посиланням на постанову Верхового Суду України від 25.11.2015 у справі №6-1829цс15) про те, що суд першої інстанції задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення - з повернення майна на стягнення його вартості, фактично змінив рішення суду по суті та самостійно змінив спосіб захисту порушеного права, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.
Як вже було зазначено, за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна.
При цьому, під зміною способу виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості, тобто зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання.
У даному випадку, оскільки виконання рішення у визначений у ньому спосіб (шляхом повернення майна позивачу) є неможливим через відсутність у відповідача вказаного майна, що встановлено постановою державного виконавця, вказаний спосіб виконання підлягає зміні шляхом стягнення з відповідача на користь позивача вартості відсутнього майна в сумі 429 200 грн.
При цьому, як вже було вказано, зазначена вартість майна встановлена у рішенні суду від 14.01.2016 у справі №925/1393/15 про його повернення та відображена в Акті передачі на зберігання від 02.07.2012.
Таким чином, у даному випадку змінюється лише спосіб виконання рішення та жодним чином не відбувається зміни способу захисту порушеного права, як зазначає апелянт.
Можливість здійснення зміни способу виконання судового рішення з повернення майна на стягнення його вартості прямо передбачена зазначеною вище Постановою Пленуму Вищого господарського суду України.
Щодо постанови Верхового Суду України від 25.11.2015 у справі №6-1829цс15, на яку посилається скаржник, обґрунтовуючи свою позицію, слід зазначити наступне.
Верховний Суд України у вказаній постанові дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи заяву про зміну способу виконання судового рішення з повернення майна (відновлення становища, яке існувало до порушення - п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України) на відшкодування майнової шкоди - п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України фактично змінили рішення суду по суті та самостійно змінили спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.
Так, у вказаній справі судами було змінено спосіб виконання судового рішення з повернення майна (відновлення становища, яке існувало до порушення - п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України) на відшкодування майнової шкоди - п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, чого у даному випадку у справі №925/1393/15 не відбулось.
У даній справі було змінено спосіб виконання рішення з повернення майна на стягнення вартості відсутнього майна.
В свою чергу, у справі, що переглядалась Верховним Судом України, судами було змінено спосіб виконання судового рішення з повернення майна на відшкодування майнової шкоди - п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, у зв'язку з чим Верховний Суд України і дійшов висновку про фактичну зміну судами судового рішення та способу захисту.
Слід зазначити, що у даному випадку зміна способу виконання рішення шляхом присудження до стягнення вартості відсутнього майна не є відшкодуванням майнової шкоди в порядку п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, для якої в свою чергу обов'язковим є доведення наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану у даній справі ухвалу, жодним чином не змінив рішення по суті, так само, як і не змінив спосіб захисту порушеного права.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Отже, у даному випадку зміна способу виконання рішення є обґрунтованою.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу концерну "Техвоєнсервіс" в особі відокремленого підрозділу Філії концерну "Техвоєнсервіс" "Черкаський автомобільний ремонтний завод" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.11.2016р. справі №925/1393/15 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Матеріали справи №925/1393/15 повернути до господарського суду Черкаської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді С.Я. Дикунська
М.А. Дідиченко