донецький апеляційний господарський суд
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
Постанова
Іменем України
16.01.2017 справа № 913/1070/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:ОСОБА_1
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ,
на рішення Господарського суду Луганської області
від02.11.2016 (повне рішення складено 03.11.2016)
по справі№ 913/1070/16
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ,
доВідділу освіти Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області,
простягнення 232 785, 38 грн.
Рішенням Господарського суду Луганської області (суддя - Ворожцов А. Г.) від 02.11.2016 по справі № 913/1070/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ (далі - ТОВ “ЛЕО”), до Відділу освіти Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області, задоволено частково, стягнуто з останнього 2 900, 73 грн. за перетоки реактивної електроенергії, 15 832, 57 грн. 3% річних, 31 198, 82 грн. інфляційних нарахувань та 749, 00 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ “ЛЕО” звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Луганської області від 02.11.2016 по справі № 913/1070/16, просить його скасувати в частині відмови у стягненні пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити в повному обсязі.
Зокрема, апелянт посилається на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушення ним норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи.
Так, апелянт зазначає, що відповідачем не доведено вжиття ним всіх можливих заходів для належного виконання зобов'язання, не доведена відсутність його вини у порушенні зобов'язання по оплаті спожитої електричної енергії, з огляду на що відсутні підстави для звільнення його від відповідальності у виді стягнення пені.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.12.2016.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2016 розгляд справи відкладено на 16.01.2017.
На виконання ухвали апеляційного суду від 14.12.2016 позивач надіслав суду письмові пояснення, свого представника в судове засідання 16.01.2017 не направив.
У судове засідання 16.01.2017 представник відповідача не з'явився. До апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 12.02.2015 між ТОВ “ЛЕО” (Постачальник) та Відділом освіти Лисичанської міської ради (Споживач) було укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 107 (далі - Договір від 12.02.2015), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язався у 2015 році поставити Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок Споживача із загальною дозволеною потужністю 3 271, 658 кВт, а Споживач - оплатити Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 8 Додатку до Договору “Порядок розрахунків” розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
Відповідно до п. 13.1 Договору він набирає чинності з 12.02.2015 і діє до 31.12.2015.
Між ТОВ “ЛЕО” (Постачальник) та Відділом освіти Лисичанської міської ради (Споживач) 29.01.2016 було укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 107 (далі - Договір від 29.01.2016), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язався у 2016 році поставити Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок Споживача із загальною дозволеною потужністю 3 271, 658 кВт, а Споживач - оплатити Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 8 Додатку до Договору “Порядок розрахунків” остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
Згідно з п. 13.1 Договору він набирає чинності з 29.01.2016 та діє до 31.12.2016; умови Договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2016.
У пп. 7.4.1 Договорів сторони передбачили відповідальність за порушення строку розрахунку за активну електроенергію та строку внесення оплати за перетікання реактивної електроенергії у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Як правильно встановлено господарським судом, на виконання умов укладених Договорів ТОВ “ЛЕО” протягом грудня 2015 року - липня 2016 року поставило відповідачу активну електричну енергію на суму 1 396 729, 02 грн., рахунки на оплату якої були отримані представником відповідача, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Відділ освіти Лисичанської міської ради за спожиту активну електроенергію, отриману відповідно до Договорів, розрахувався лише у серпні та вересні 2016 року, що підтверджується банківськими виписками по рахунках сторін, а також платіжними дорученнями (а. с. 134-142, 189-220 т. 1).
Крім того, відповідно до п. 3.2 Договорів, Додатків до них “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” відповідачу за спірний період було нараховано вартість наданих послуг з перетікання реактивної електроенергії в загальному розмірі 2 900, 73 грн., рахунки на оплату якої отримані повноважним представником відповідача, що підтверджується матеріалами справи, та які відповідачем не оплачені.
З огляду на зазначене, ТОВ “ЛЕО” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Відділу освіти Лисичанської міської ради 2 900, 73 грн. за перетоки реактивної електроенергії згідно з п. 3.2 Договорів, 15 832, 57 грн. 3 % річних та 31198, 82 грн. інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, а також 182 853, 26 грн. пені за період з 30.12.2015 по 19.08.2016 на підставі п. 7.4.1 спірних Договорів.
У запереченні на позов відповідач зазначив, що ним для оплати рахунків за спірний період за Договорами було своєчасно отримано фінансування, бюджетні асигнування на оплату за спожиту електроенергію, встановлені кошторисом, були забезпечені в повному обсязі, всі подані ним фінансові зобов'язання Управління Державної казначейської служби України м. Лисичанська Луганської області (далі - Управління ДКСУ у м. Лисичанськ Луганської області) зареєструвало, однак припинило здійснювати платежі позивачу з грудня 2015 року, оскільки Державною Казначейською службою України було зобов'язано проводити рахунки за спожиту електроенергію з постачальниками за умови перереєстрації останніх (в т. ч. ТОВ «ЛЕО») на територію, підконтрольну українській владі (а. с. 169-170 т.1).
Постановою Кабінету Міністрів України № 447 від 06.07.2016 “Питання проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної енергії товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” визначено, що під час проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” бюджетні кошти перераховуються через відкритий товариством в установленому порядку небюджетний рахунок в органі Державної казначейської служби на поточний рахунок із спеціальним режимом використання товариства, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого спрямування їх на поточний рахунок із спеціальним режимом використання державного підприємства "Енергоринок".
Позивач у письмових поясненнях, наданих на вимогу ухвали апеляційного суду від 14.12.2016, зазначив, що на виконання цієї постанови ТОВ “ЛЕО” відкрило в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Луганській області небюджетні рахунки, на один з яких відповідачем у серпні, вересні 2016 року було перераховано кошти за спожиту протягом спірного періоду електричну енергію.
Господарським судом позовні вимоги в частині стягнення вартості послуг з перетікання реактивної електричної енергії, 3 % річних та інфляційних втрат задоволено повністю з огляду на їх доведеність та обґрунтованість, з чим погоджується апеляційний суд.
Посилання відповідача у відзиві на позов щодо неможливості здійснити розрахунки за послуги з перетікання реактивної електричної через відсутність у ТОВ "ЛЕО" рахунку на оплату реактивної електроенергії в Управління ДКСУ в м. Лисичанськ Луганської області не спростовують висновку суду щодо необхідності оплати таких послуг та стягнення їх з відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у квітні 2016 року звертався до Управління ДКСУ у м. Лисичанськ Луганської області з листом щодо отримання інформації з приводу причин несвоєчасного здійснення останнім платежів позивачу - ТОВ “ЛЕО” (а. с. 180 т. 1).
Управління ДКСУ у м. Лисичанськ Луганської області листом № 01-45/506 від 26.04.2016 повідомило відповідача, що розрахунки з ТОВ “ЛЕО” проводитимуться за умови перереєстрації останнього на територію, підконтрольну українській владі, відповідно до листа Державної казначейської служби України № 19-10/666-31224 від 09.12.2015 (а. с. 181, 184 т. 1).
Крім того, відповідач посилається на те, що у травні 2016 року направляв Управлінню ДКСУ в м. Лисичанськ Луганської області претензію про визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання платіжних доручень шляхом неперерахування грошових коштів, яка залишена без відповіді (а. с. 182-183 т. 1).
З огляду на зазначене, відповідач вважає, що ним вжито усіх заходів для виконання своїх зобов'язань за Договорами, і що нездійснення вчасного зарахування відповідних коштів відбулось внаслідок бездіяльності Управління ДКСУ в м. Лисичанськ Луганської області, з огляду на що вина відповідача у простроченні оплати за електричну енергію відсутня.
Суд першої інстанції відмовив у стягненні 182 853, 26 грн. пені з посиланням на ст.ст. 610, 614 Цивільного кодексу України та зазначив, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, і що вина відповідача після внесення ним відповідних сум до реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів відсутня.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на те, що він ґрунтується лише на доказах звернення відповідача до Управління ДКСУ в м.Лисичанськ Луганської області з листами щодо своєчасного виконання останніми платіжних доручень.
Так, відповідач посилається на те, що прострочення ним виконання з оплати за електричну енергію сталось саме внаслідок вини Управління ДКСУ в м. Лисичанськ Луганської області, однак відповідних доказів на підтвердження таких доводів відповідачем не надано.
Взаємовідносини відповідача та Державної казначейської служби України у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів регулюються, зокрема, Бюджетним кодексом України, Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 938 від 23.08.2012 (далі - Порядок).
Так, Відділ освіти Лисичанської міської ради відповідно до п. 1 Положення про нього, затвердженого рішенням Лисичанської міської ради № 22-389 від 12.12.2011, є самостійним виконавчим органом міської ради, тобто згідно з п. 3. ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів.
Відповідно до п. 10.1 Порядку органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків бюджетних коштів на рахунках розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування.
Згідно з п. 10.3 Порядку платіжні доручення подаються до органів Казначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Перерахування бюджетних коштів з рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) здійснюються на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в органі Казначейства.
У ст. 123 Бюджетного кодексу України передбачена відповідальність органів Казначейства України, зокрема, за недотримання порядку казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів.
Обґрунтовуючи свої доводи наявністю вини Управління ДКСУ в м. Лисичанськ Луганської області відповідач повинен надати належні докази, які б підтверджували протиправність невиконання ДКСУ платіжних доручень відповідача. Такими доказами можуть бути, зокрема, відповідні судові рішення. Однак таких доказів Відділом освіти Лисичанської міської ради суду не було надано.
Крім того, колегія суддів враховує, що початок невиконання Управлінням ДКСУ в м. Лисичанськ Луганської області платіжних доручень, наданих відповідачем, - грудень 2015; з цього часу позивач почав нараховувати відповідачу пеню за порушення строку розрахунків за електричну енергію, про що виставляв Споживачу відповідні рахунки на оплату пені, які останнім отримані, що підтверджується підписом відповідача на вказаних рахунках. Зокрема, з рахунку № 107/РЕМ/1/5 від 19.01.2016 вбачається, що відповідачу ще в січні 2016 року стало відомо про нарахування йому позивачем штрафних санкцій за прострочення строків оплати за електричну енергію (а. с. 84 т. 1).
При цьому наявні в матеріалах справи докази свідчать, що відповідач звернувся до відповідних органів для вирішення питання щодо нездійснення своєчасного перерахування коштів Постачальнику (ТОВ "ЛЕО") лише у квітні 2016 року.
Направлення відповідачем претензії безпосередньо Управлінню ДКСУ в м. Лисичанськ Луганської області не свідчить про вжиття всіх залежних від відповідача заходів для належного виконання зобов'язань з оплати та намагання останнього усунути відповідні перешкоди з часу їх виникнення.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем порушено свої зобов'язання за спірними Договорами щодо здійснення своєчасної оплати за поставлену електричну енергію; Відділом освіти Лисичанської міської ради не доведено належними доказами відсутність вини у простроченні оплати за електричну енергію як підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за Договорами, а тому позовні вимоги ТОВ “ЛЕО” про стягнення з відповідача 182 853, 26 грн. пені за спірний період є обґрунтованими, здійснений позивачем розрахунок вказаних сум є арифметично правильним.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи обставини справи, зокрема, сплату відповідачем основного боргу за спожиту електричну енергію, недоведеність позивачем збитків від несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань з оплати за електричну енергію, а також з огляду на причини порушення відповідачем зобов'язань за спірними Договорами, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення з Відділу освіти Лисичанської міської ради пені на 90 %, а саме до 18 285, 33 грн.
З огляду на зазначене, апеляційна скарга ТОВ “ЛЕО” підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Луганської області від 02.11.2016 по справі № 913/1070/16 підлягає частковому скасуванню.
Як зазначено в п. 4.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли господарський суд на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
З огляду на зазначене, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 83, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ, на рішення Господарського суду Луганської області від 02.11.2016 по справі № 913/1070/16 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Луганської області від 02.11.2016 по справі № 913/1070/16 скасувати частково.
Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення в такій редакції:
“Стягнути з Відділу освіти Лисичанської міської ради (93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, вул. Сєвєродонецька, буд. 62, код ЄДРПОУ 02141928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (91021, Луганська обл., місто Луганськ, квартал Гайового, будинок 35 А, код ЄДРПОУ 31443937) заборгованість за перетоки реактивної електроенергії в сумі 2 900, 73 грн., 3 % річних у сумі 15 832, 57 грн., інфляційні втрати в сумі 31 198, 82 грн., пеню в сумі 18 285, 33 грн., витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 3 491, 78 грн.”
В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 02.11.2016 по справі № 913/1070/16 залишити без змін.
Стягнути з Відділу освіти Лисичанської міської ради (93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, вул. Сєвєродонецька, буд. 62, код ЄДРПОУ 02141928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” (91021, Луганська обл., місто Луганськ, квартал Гайового, будинок 35 А, код ЄДРПОУ 31443937) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 840, 86 грн.
Господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Т.М. Колядко
Судді: Н.М. Дучал
ОСОБА_3