04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" січня 2017 р. Справа№ 910/10290/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Мальченко А.О.
Жук Г.А.
секретар Драчук Р.А.
за участю представників:
від позивача не з'явились
від відповідача-1 не з'явились
від відповідача-2 не з'явились
від ВДВС не з'явились
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РУТЕСІЛ»
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 18.10.2016 (суддя Ковтун С.А.)
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РУТЕСІЛ»
на дії Заводського відділу державної виконавчої служби міста
Запоріжжя Головного територіального управління юстиції
у Запорізькій області (далі - ВДВС)
у справі № 910/10290/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РУТЕСІЛ»
до 1) Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер»
2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про зобов'язання вчинити дії
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі № 910/10290/15 відмовлено у відновленні строку на подання скарги, залишено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РУТЕСІЛ» на дії Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області без розгляду.
Не погодившись із згаданою ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати та поновити строк для подання скарги на постанову Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та направити справу до Господарського суду міста Києва для розгляду. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що про існування оскаржуваної ним постанови про закінчення виконавчого провадження йому стало відомо лише 03.10.2016 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, оскільки сама постанова на адресу стягувача не надходила. За твердженнями апелянта, на підставі ст. 121-2 ГПК України суд першої інстанції мав би встановити момент, коли стягувач дізнався про винесення оскаржуваної постанови, однак ухвала суду жодних оцінок з цього природу не містить, що на думку апелянта, є підставою для її скасування та відновлення строку для подання скарги.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/10290/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів: Жук Г.А., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РУТЕСІЛ» прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено розгляд справи на 10.01.2017.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 17.01.2017.
В судове засідання апеляційної інстанції 17.01.2017 представники позивача, відповідачів 1 та 2, ВДВС не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали.
На підставі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).
Оскільки учасники провадження та ВДВС належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, неявка їх представників не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги по суті, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду, апеляційний суд вважав за необхідне апеляційну скаргу розглянути за відсутності цих представників за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутесіл» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання відповідачів з врахуванням обмежень, встановлених договором поруки від 03.01.2014 року № 03/01/14-1, солідарно виконати умови договору переробки товарів від 01.10.2012 року № 141-КП в частині виконання специфікації від 14.05.2014 року № 13 та специфікації від 20.06.2014 року № 15 відвантажити готову продукцію на користь позивача, а саме метилкремнегель, у розмірі 23,2 тон вартістю 540 792 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2015 у справі № 910/10290/15 в позові до ФОП ОСОБА_2 відмовлено повністю. Позов до Запорізького ДП «Кремнійполімер» задоволено повністю. Зобов'язано Запорізьке ДП «Кремнійполімер» виконати умови договору переробки товарів від 11.10.2012 року № 141-КП в частині виконання специфікації від 14.05.2014 року № 13 та специфікації від 20.06.2014 року № 15, відвантаживши протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили ТОВ «Рутесіл» готову продукцію, а саме: метилкремнегель вагою 23,2 тонн, вартістю 540 792 грн. Стягнуто з Запорізького ДП «Кремнійполімер» на користь ТОВ «Рутесіл» 10 815, 84 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 у справі № 910/10290/15 рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 у справі № 910/10290/15 змінено.
Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:
«У позові до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити повністю.
Позов до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» задовольнити повністю.
Зобов'язати Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер» виконати умови договору переробки товарів від 11.10.2012 року № 141-КП в частині виконання специфікації від 14.05.2014 року № 13 та специфікації від 20.06.2014 року № 15, відвантаживши Товариству з обмеженою відповідальністю «РУТЕСІЛ» готову продукцію, а саме: метилкремнегель вагою 23,2 (двадцять три цілих і дві десятих) тонн, вартістю 540 792, 00 грн.
Стягнути з Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рутесіл» 10 815, 84 грн. судового збору.».
16.10.2015 на виконання згаданої постанови від 15.09.2015 Господарським судом міста Києва було видано накази.
10.10.2016 (дата штампу відділу поштового зв'язку) Товариство з обмеженою відповідальністю «РУТЕСІЛ» звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якій просить визнати незаконними дії заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Проценка О.П. по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2016 і скасувати вказану постанову. За твердженнями скаржника, оскаржувана постанова винесена передчасно, оскільки орган виконання не вжив всіх можливих заходів для примусового виконання рішення суду.
Одночасно з поданням скарги скаржник подав клопотання про поновлення строку для подачі скарги, яке мотивоване тим, що про оскаржувану постанову дізнався лише 03.10.2016 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, оскільки саму постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2016 стягувач не отримував.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Встановлений ч. 1 ст. 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.
Згідно положень ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК. (Інформаційний лист ВГСУ від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»).
Тобто, суд у кожному конкретному випадку повинен, із врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до п. 9.7.-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», якщо Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби (як-от статтями 26, 47, 49, 57, частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку.
Згідно ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем) про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, з огляду на положення ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем), постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення, а початок перебігу строку на оскарження такої постанови не ставиться в залежність від отримання її стороною виконавчого провадження.
Як встановлено матеріалами справи, оскаржувана постанова була винесена державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 29.06.2016.
В свою чергу, як зазначалось вище, клопотання про поновлення строку мотивоване тим, що про оскаржувану постанову позивач дізнався лише 03.10.2016 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, оскільки саму постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2016 не отримував.
Відповідно до п. 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.
При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.
Оскільки скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів та підтвердження вказаних ним обставин, не наведено поважних причин пропуску строку, які об'єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого строку та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для відновлення строку на подання вищезгаданої скарги, що є підставою для залишення її без розгляду.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування оскаржуваної ували наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РУТЕСІЛ» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі № 910/10290/15 - без змін.
Матеріали справи №910/10290/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді А.О. Мальченко
Г.А. Жук