19.01.2017 Справа № 29/5005/7101/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючого судді: Науменка І.М.
суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Спільного підприємства фірми «Ліра» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 р. у справі №29/5005/7101/2012
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевський карбідний завод", м. Дніпропетровськ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевський карбідний завод",
м. Дніпропетровськ
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 р. у даній справі (суддя Примак С.А.) строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Багно Ю.В. продовжено до 11.04.17 р. Зобов'язано ліквідатора Багно Ю.В. вжити заходи щодо розшуку та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; надати до суду до 15.12.16 р. обґрунтований звіт щодо грошових вимог Спільне підприємство-фірма "ЛІРА" на загальну суму 10 233 607,96 грн. та в строк до 11.04.17 р. надати на затвердження до господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
Не погодившись з даною ухвалою, спільне підприємство фірма «Ліра» звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить ухвалу господарського суду в частині зобов'язання ліквідатора надати до суду обґрунтований звіт щодо грошових вимог спільного підприємства фірми «Ліра» - скасувати.
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Припис ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали суду першої інстанції, можливість оскарження яких прямо визначена Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та касаційному порядку.
В пункті 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" роз'яснено, що згідно зі ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в апеляційному порядку оскарженню підлягають: постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК) та Законом. До числа оскаржуваних належать й ухвали про відмову в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство та про повернення заяви про порушення справи про банкрутство, а також ухвали, які стосуються процедури досудової санації, а саме про: повернення заяви про затвердження плану досудової санації; затвердження плану досудової санації; відмову в затвердженні плану досудової санації.
Наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню, є вичерпним, і тому подання апеляційних або касаційних скарг на інші судові рішення, прийняті у справі про банкрутство, тягне за собою наслідки у вигляді відмови в прийнятті відповідної апеляційної або касаційної скарги.
Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом положення" не передбачена можливість оскарження зазначеної вище ухвали, у зв'язку з чим колегія суддів відмовляє спільного підприємства фірми «Ліра» у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016р.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.91,98,106 ГПК України,-
Відмовити Спільному підприємству фірмі «Ліра» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 р. у справі №29/5005/7101/2012.
Апеляційну скаргу повернути скаржнику.
Додаток: апеляційна скарга з додатками на 6 аркушах в тому числі квитанція про сплату судового збору № 17006119 від 11.01.17р.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Судді: О.В. Чус
І.М. Кощеєв