Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
17 січня 2017 року справа № 927/1131/15
Позивач за первісним позовом: Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 пов., к.35, м. Харків, 61022
Відповідач за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ашер”, вул. Борисенка, 47, м. Чернігів, 14037
Предмет спору: про стягнення 68000 грн.
Позивач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ашер”, вул. Борисенка, 47, м. Чернігів, 14037
Відповідач за зустрічним позовом: Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 пов., к.35, м. Харків, 61022
Предмет спору: про визнання рішення недійсним.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним:
ОСОБА_1 - завідувач юридичного сектору, довіреність № 36 від 05.12.2016
від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним:
ОСОБА_2 - представник, довіреність № 14/01 від 14.01.2014 (після перерви в судове засідання 17.01.2017 року не з'явився )
Рішення приймається після оголошених в судових засіданнях 07.12.2016 р., 12.12.2016 р. та 21.12.2016 р. перерв, відповідно до ст. 77 ГПК України
Позивачем за первісним позовом - Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, заявлено позов до відповідача - ТОВ “Ашер” про стягнення з останнього 34000 грн. штрафу та 34000 грн. пені. Позовні вимоги вмотивовані вчиненим відповідачем правопорушенням законодавства про захист економічної конкуренції за яке рішенням від 19.03.2013 р. №48-К на відповідача накладено штраф у розмірі 34000 грн.
ТОВ “Ашер” подано зустрічний позов про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 19.03.2013 р. №48-К у справі №1/12-22-13.
В зустрічному позові Товариство посилається на те, що викладені у рішенні висновки не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, саме рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. Також зазначає, що ним ще й досі не отримано належним чином оформленої копії оскаржуваного рішення. Вважає, що строк оскарження рішення не можна вважати пропущеним, оскільки Товариство зверталося з позовом до адміністративного суду яким було порушено провадження у справі і лише ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 р. йому було роз'яснено право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Оскільки зустрічний позов є взаємно пов'язаним з первісним, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015 р. у справі №927/1131/15 його прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у відповідності до ст.60 ГПК України.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.10.2015 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 р. по справі № 927/1131/15 у первісному позові про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашер» штрафу у розмірі 34000 грн. та пені у розмірі 34000 грн. відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.03.2013 р. №48-К у справі №1/12-22-13; стягнуто з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашер» 1 218 грн. судового збору.
Постановою Вищого господарського суду України від 08 листопада 2016 року рішення першої та апеляційної інстанції по справі № 927/1131/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.
24 листопада 2016 року господарський суд Чернігівської області ухвалою по справі № 927/1131/15 прийняв до розгляду справу.
В судове засідання 06.12.2016 року з'явились представники сторін.
До початку судового засідання від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом надійшли письмові пояснення по справі №02-27/1-3387 від 05.12.2016 разом з додатками, які залучені до матеріалів справи. У даних поясненнях представником позивач просить здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Представники сторін зазначили про недоцільність фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у даному судовому засіданні, зважаючи на відсутність документів необхідних для розгляду даної справи.
В судове засідання 12.12.2016 р. з'явились представники сторін. Розгляду судової справи здійснювався за допомогою засобу технічної фіксації судового процесу.
Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом надав письмові пояснення по справі б/н від 06.12.2016.
В судовому засіданні судом було оглянуто оригінал Рішення АМК, та порівняно зміст такого рішення із копією, одержаної ТОВ "Ашер". На запитання суду щодо відповідності змісту оригіналу рішення АМК копії, яка була отримана ТОВ "Ашер", представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом зазначив, що окрім підписів на таких документах, їх зміст збігається. Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом зазначив, що зміст оригіналу рішення та копії, яка була направлена ТОВ "Ашер" збігається повністю.
В судове засідання 21.12.2016 р. з'явились представники сторін. Розгляду судової справи здійснювався за допомогою засобу технічної фіксації судового процесу.
Представники сторін надали суду додаткові усні пояснення по справі.
Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом заявив усне клопотання про огляд судом оригіналу супровідного листа № 02-26/1-1684 від 04.04.2016 та рішення від 19.03.2013 № 48-к по справі № 1/12-22-13 Адміністративної колегії Харківської ОТВ Антимонопольного комітету України, які знаходяться у представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом. Суд задовольнив усне клопотання представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, оглянув оригінали документів, звірив їх з належним чином завіреними копіями, що знаходяться в матеріалах справи та повернув їх представнику відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним.
В судове засідання 17.01.2017 р. з'явився представник АМК України, представник товариства не з'явився.
Товариство належним чином було повідомлено про час, дату та місце розгляду справи, про що свідчить розписка представника в матеріалах справи. Заяв та клопотань в судове засідання 17.01.2017 року товариством не подавалось.
Розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, враховуючи приписи ст.111-12 ГПК України щодо обов'язковості вказівок, що містяться у постанові ВГСУ від 08.11.2016 року по цій справі, господарський суд встановив:
Рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) від 19.03.2013 р. № 48-К (далі - рішення 48-К) у справі №1/12-22-13 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашер» ( далі - ТОВ «Ашер») не надавши інформацію Відділенню на вимогу голови від 08.06.2012 №02-26/1-2556/18 в строк, встановлений головою територіального відділення, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.
Згідно з абзацом четвертим частини другої та частиною п'ятою статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, передбачене пунктом 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ «Ашер» штраф у розмірі 34000 грн.
Зобов'язано Товариство надати територіальному відділенню інформацію, передбачену вимогою голови від 08.06.2012 №02-26/1-2556/18, в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення в інший спосіб.
Копія рішення № 48 - К направлена Відділенням до ТОВ «Ашер» разом з супровідним листом від 04.04.2013 р № 02-26/1-1684. Вказаний лист та копія рішення № 48-К отримані представником ТОВ «Ашер» 08.04.2013 р., про що свідчить наявний в матеріалах справи копія листа Центру поштового зв'язку № 1 Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 06.08.20163 р. № 09-01-1590. Товариство підтверджує та не заперечує факт отримання копії рішення, в той же час зазначаючи в письмових поясненнях та по тексту зустрічної вимоги про не належне оформлення копії рішення органом АМКУ.
В судовому засіданні 12.12.2016 р., за усним клопотанням позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, суд оглянув оригінал супровідного листа № 02-26/1-1684 від 04.04.2016 та рішення від 19.03.2013 № 48-к по справі № 1/12-22-13 Адміністративної колегії Харківської ОТВ Антимонопольного комітету України, які знаходились у представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом та в матеріалах справи Харківського відділення АМКУ №1/12-22-13, наданих на огляд представником АМКУ.
Так, з супровідного листа № 02-26/1-1684 від 04.04.2016, вбачається, що додатком до нього зазначено копія рішення Адміністративної колегії Харківської ОТВ Антимонопольного комітету України від 19.03.2013 р. № 48-К в 1 прим. на 3 арк. Лист містить інформацію про прийняте органом АМКУ рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, порядок оплати штрафу та інформацію про надання до органу АМКУ доказів оплати штрафу, підстави для нарахування 1,5% пені.
Оглянутий в судовому засіданні 12.12.2016 року примірник отриманого товариством рішення та оригінал рішення суд встановив, що такі примірники повністю по тексту збігаються, окрім відсутніх оригіналів підписів членів адміністративної колегії, голови колегії , фактично проставлених на примірнику, отриманого товариством, штампу «Копія» та штампу про його завірення 19.03.2013 року, підпису особи та печатки загального відділу драгун АМКУ.
На запитання суду щодо відповідності змісту оригіналу рішення АМК копії, яка була отримана ТОВ "Ашер", представник ТОВ «Ашер» зазначив, що окрім підписів на таких документах, їх зміст збігається. Представник Відділення зазначив, що зміст оригіналу рішення та копії, яка була направлена ТОВ "Ашер" збігається повністю.
Відділення вказує на те, що відповідно до ч. 1. ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відмовлено.
З наявних в матеріалах справи примірника копії рішення, отриманого товариством, копії з оригіналу рішення та оглянутого судом оригінала рішення, вбачається посилання по тексту оспорюваного рішення на можливість його оскарження саме до господарського суду. Таким чином, відділенням АМКУ було доведено до товариства порядок оскарження рішення й останньому було відомо про це саме з примірника отриманого ним 08.04.2013 року рішення.
З огляду на те, що товариством не оспорюється факт отримання примірника рішення з супровідним листом органу АМКУ № 2-26/1-1684 від 04.04.2013 року, а тому, з огляду на дату отримання примірника рішення товариством 08.04.2013 року, двомісячний строк оскарження рішення слід відлічувати з 09.04.2013 року по 09.06.2013 року.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. Аналогічна правова позиція міститься і в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», приписах ч. 1. ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та вбачається доведення до товариства такого порядку з тексту оспорюваного рішення.
При цьому, ТОВ «Ашер» звернулось з позовом про оскарження рішення № 48-К до Чернігівського окружного адміністративного суду, тобто оскаржило його в порядку адміністративного судочинства, що не відповідає вищевказаним нормам законодавства.
Оглянутий судом 12.12.2016 року оригінал справи №1/12-22-13 Харківського відділення АМКУ не містить доказів направлення товариству іншого примірника оспорюваного рішення. А тому, суд приходить до висновку, що саме примірник рішення , надісланий з супровідним листом № 02-26/1-1684 від 04.04.2016 року, було використано товариством в процесі оскарження до адміністративного суду, оскільки іншого примірника відділення АМКУ товариству не надсилало.
Представник відповідача по первісному позову, позивача по зустрічному позову з даного питання пояснив, що копія рішення № 48-К у справі № 1/12-22-13, яка була надіслана ТОВ «Ашер» із супровідним листом від 04.04.2013 р. № 02-26/1-1684, отримана ТОВ «Ашер» 08.04.2013 р. та, на його думку, не відповідає вимогам, а саме на копії отриманого ТОВ «Ашер» рішення Відділення відсутній підпис голови та всіх членів колегії. Крім того, оригінал рішення підписано виконавцем ОСОБА_3, юрисконсультом ОСОБА_4 та секретарем колегії ОСОБА_5, прізвища та підписи яких на копії рішення взагалі відсутні.
ТОВ «Ашер» в поясненнях зазначає, що відсутність на отриманій ними копії рішення підпису секретаря вказує на порушення п. 5.23 Національного стандарту України «Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003» та п. 56 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, згідно яких підпис секретаря на документах колегіальних органі є обов'язковим.
Так, ТОВ «Ашер» вважає, що копія оспорюванного рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України, момент отримання ними такої копії не можна вважати моментом з якого починається перебіг строку для оскарження до господарського суду.
ТОВ «Ашер» також зазначає, що в дійсності, копію оспорюванного рішення, посвідчену у порядку, встановленому законодавством, від Харківського ОТВ АМК досі не отримано. З оригіналом оспорюванного рішення ТОВ «Ашер» ознайомилось в засіданні господарського суду Чернігівської області, яке відбулось по даній справі 22.10.2015 р., що підтверджується протоколом судового засідання від 22.10.2015 р.
Крім того, ТОВ «Ашер» 23.04.2013 р., тобто у встановлений законом двомісячний строк для оскарження в господарський суд, було подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування Рішення, який судом було прийнято до розгляду. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 р. у справі №825/1605/13-а позов ТОВ «Ашер» було задоволено в повному обсязі. Однак, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 р. у справі №825/1605/13-а було роз'яснено ТОВ «Ашер» право на звернення до суду в порядку господарського судочинства, що ТОВ «Ашер» і було зроблено шляхом подання зустрічного позову 10.09.2015 р.
Слід зазначити, що описаними по тексту, скасованої ухвалою КАГС постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року, підставами подання позову були зазначені позивачем та досліджувались судом відсутність у Харківського відділення АМКУ повноважень на здійснення дослідження ринку поза межами Харківської області , з огляду на відсутність в дорученні голови АМКУ визначень регіону дослідження такого ринку, оскільки позивач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому, оскарження позивачем в адміністративному суді було, саме примірник рішення органу АМКУ, який отримано з супровідним листом № 2-26/1-1684 від 04.04.2013 року.
При цьому суд констатує, що а ні з матеріалів справи, а ні з усних та письмових пояснень сторін у справі не вбачається, що товариство зверталось в установлений двомісячний строк до компетентного суду (господарської юрисдискції) з вимогами про визнання недійсним рішення від 19.03.2013 № 48-к по справі № 1/12-22-13 та йому було господарським судом відмовлено в прийнятті такого позову.
З огляду на таке, суд приходить до висновку, що, встановлений ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” двомісячний строк оскарження рішення органу АМКУ закінчився 09.06.2013 року.
Позивач з позовом про визнання недійсним рішення звернувся до господарського суду Чернігівської області лише 10.09.2015 року , про що свідчить відбиток штампу на зустрічній позовній заяві, тобто більш ніж через два роки після закінчення строку оскарження.
Посилання позивача на факт оскарження ним рішення від №48-К від 19.03.2013 року до Чернігівського окружного адміністративного суду до уваги не приймається з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства, зокрема господарського.
Саме такий інший порядок передбачений ч.1 ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, відповідно до якої заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду.
В постанові Верховного Суду України від 23.06.2015 №21-688а15, яка застосовується судом на підставі ст.11128 Господарського процесуального кодексу України, викладено висновок щодо підсудності справ за участю органів Антимонопольного комітету України, в якому зазначено, що “відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі “Zand v. Austria” у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.”
Таким чином, звернення позивача до суду іншої юрисдикції, а не з позовом в порядку господарського судочинства ніяким чином не вплинуло на перебіг та закінчення строку, встановленого ч.1 ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, зокрема не переривало й не продовжувало цього строку.
Встановлений в ч.1 ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” строк є присічним, оскільки в самій нормі зазначено про неможливість відновлення такого строку.
При цьому, визначення в законодавчому акті про неможливість відновлення встановленого строку свідчить, що на нього не поширюються загальні правила щодо зупинення, перерви чи поновлення строків позовної давності.
Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету та його органів. Відповідна правова позиція наведена у п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства”.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, якою кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, то суд вважає за необхідне зазначити, що таке право не викликає жодних заперечень, як й приписи ст. 124 Конституції України щодо обов'язковості виконання судових рішень. А тому, звернувшись до господарського суду з зустрічним позовом, товариство скористалось правом на судовий захист. При цьому, не будь-яке звернення до суду з позовом неодмінно тягне за собою здійснення захисту тих прав, які товариство вважає порушеними, а лише таке, що засноване на законі і узгоджено з його вимогами. З огляду на таке, скасована ухвалою КААС України, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року , не є обов'язковою для сторін у цій справі, для дослідження та встановлення певних обставин та не є приюдиційною, оскільки не є чинною.
А тому, твердження позивача по тексту зустрічної позовної заяви на відсутність пропущення ним строку на оскарження рішення №48-к від 19.03.2013 року з посиланням на приписи ст.55, 124 Конституції України, судом до уваги не приймається, оскільки суперечить вище зробленим висновкам суду.
Враховуючи вищенаведене, інші підстави та обґрунтування заявленого зустрічного позову не є впливовими на встановлений судом факт пропуску двомісячного строку на оскарження рішення органу АМКУ , а тому судом до уваги не приймається.
Приймаючи до уваги, що товариством пропущений встановлений законодавством строк на оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України і такий строк не може бути відновлений, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, в зв'язку з чим в позові належить відмовити.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму ВГСУ №15 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства, вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт не оскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції") ( 2210-14 ), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону ( 2210-14 ), оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України. Приписи частин третьої і четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) щодо зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України на час судового розгляду відповідної справи стосуються, за змістом цих норм, лише розгляду, здійснюваного в порядку господарського судочинства. { Абзац другий пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 10 ( 3633 ) від 17.10.2012 }
Пунктом 2 резолютивній частині рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення № 48-К від 19.03.2013 р. визначено, що згідно з абз. 4 ч. 2 та ч. 5 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ТОВ «Ашер» накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Отже, з урахуванням вимог ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , встановлення судом факту пропуску товариством строку на оскарження рішення, про що зазначено вище, отримання рішення № 48-К ТОВ «Ашер» 08.04.2013 р., строк сплати штрафу сплинув 10.06.2013 р., оскільки останній день строку - 09.06.2013 р. припадав на вихідний день.
Матеріали справи не містять , а товариством не надано, доказів оплати штрафу на підставі рішення №48-К від 19.03.2013 року.
Приписами ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому, звернення до суду адміністративної юрисдикції не зупиняє дію рішення органу АМКУ щодо обв'язку сплати штрафу та нарахування пені.
Відділення, в письмових поясненнях наголошує на те, що на період оскарження ТОВ «Ашер» рішення № 48-К до адміністративного суду, нарахування пені не зупинялось.
Станом на 03.08.2015 р. документів на підтвердження сплати штрафу від ТОВ «Ашер» до Відділення не надходило. Розмір пені за прострочення сплати штрафу складає 34 000,00.
Згідно розрахунку пені, що міститься в матеріалах справи, її нарахування Відділення здійснювало за період з 11.06.2013 р. по 03.08.2015 р. - 784 дні. 34 000,00*1,5%=510 *784= 399 840,00 грн. Але оскільки , згідно ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, тобто в даній справі - 34 000,00 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у разу несплати штрафу у стоки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
З огляду на відсутність виконання товариством обов'язку по оплаті штрафу, правомірності нарахованого розміру пені, первісний позов є обґрунтованими й таким, що підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, визнання судом обґрунтованим первісного позову, з товариства належить стягнути судовий збір в розмірі 1218 грн. в дохід державного бюджету , оскільки орган АМКУ на момент подання первісного позову мав пільгу по оплаті судового збору.
Керуючись ст. 1,22,33,77,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ашер” (вул. Борисенка, 47, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 14236924, відомості про рахунки відсутні) на користь державного бюджету (на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106) штраф у розмірі 34000 грн. та пеню у розмірі 34000 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ашер” (вул. Борисенка, 47, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 14236924, відомості про рахунки відсутні) на користь державного бюджету (рахунок № 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030101) 1218 грн. судового збору.
Повне рішення складено 19.01.2017 року
Суддя І.А.Фетисова