18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
про відмову у прийнятті позовної заяви
"19" січня 2017 р. №925/82/17
Суддя господарського суду Черкаської області Васянович А.В., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Віль-Транс-Сервіс”,
с. Вільхівець, Звенигородського району, Черкаської області
до Звенигородського міськрайонного відділу державної
виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, м. Звенигородка, Черкаської області
про зняття арешту з сільськогосподарської техніки
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Віль-Транс-Сервіс” до Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зняття арешту з комбайна зернозбирального САSЕ 2388, 2008 року випуску, № об'єкта НАJ 300733; жниварки САSЕ 1020 flех (7,5м), заводський номер СВ J33416; жниварки САSЕ 1020 flех (7,5м), заводський номер СВ J033402; рапсового столу для жниварки “Санрайз” 9 м, візка для перевезення жниварки, що належить на праві власності позивача, накладений постановою відповідача від 03 листопада 2011 року №29620353.
В обґрунтування поданого позову позивач вказував, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 липня 2011 року зі справи №16/5026/1607/2011 вжито заходи забезпечення позову і накладено арешт, зокрема, на комбайн зернозбиральний САSЕ 2388, 2008 року випуску, № об'єкта НАJ 300733; жниварку САSЕ 1020 flех (7,5м), заводський номер СВ J33416; жниварку САSЕ 1020 flех (7,5м), заводський номер СВ J033402; рапсовий стіл для жниварки “Санрайз” 9 м, візок для перевезення жниварки.
На виконання вказаного судового рішення, постановою Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 03 листопада 2011 року було накладено арешт на сільськогосподарську техніку позивача.
Водночас вищевказану ухвалу в частині вжиття заходів забезпечення позову було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 08 листопада 2011 року.
Незважаючи на викладене, виконавчою службою до цього часу арешт не скасовано.
Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом..
В пунктах 10, 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року №10 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” зазначено, що розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 1212 ГПК є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.
Отже, зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу). Розгляд таких скарг здійснюється господарськими судами за правилами ГПК.
Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.
Крім того, відповідно до п. 5 пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” відповідно до статті 60 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.
Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121- 2 ГПК.
В чинній редакції Закону України “Про виконавче провадження” аналогічні положення викладено в статті 59.
В даному випадку позов подано не до стягувача та боржника у спорі про майно, а до Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
Згідно ст. 59 чинної редакції Закону України “Про виконавче провадження” підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є зокрема отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.
Тобто позивачем фактично оскаржується бездіяльність органу ДВС, а спору між позивачем та виконавчою службою про право на майно не існує.
Таким чином позивач не позбавлений можливості звернутися до суду, який видав відповідний виконавчий документ, зі скаргою на дії (бездіяльність) органу ДВС в порядку ст. 1212 ГПК України в межах провадження зі справи № №16/5026/1607/2011.
В даному випадку судом нове провадження не порушується.
Отже, з урахуванням вимог ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України у прийнятті заяви слід відмовити.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.
Тобто, повернення судового збору без відповідного клопотання сторони не допускається.
На підставі зазначеного, та керуючись ст. ст.1, 12, п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд
У прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Віль-Транс-Сервіс” до Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зняття арешту з сільськогосподарської техніки - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду України в порядку та строки передбачені ст. ст. 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Васянович А.В.