33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
16 січня 2017 р. Справа № 918/1274/16
Господарський суд Рівненської області у складі суду: суддя Войтюк В.Р., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-ТV"
до відповідача: Березнівського райагробуду
про стягнення коштів за договором підряду
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 16 грудня 2016 року);
Від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 14 вересня 2015 року);
Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-ТV" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Березнівського "Райагробуду" про стягнення коштів за договором підряду в сумі 20 715,03 грн., 1 885,07 грн. пені, 3 128,48 грн. 3% річних 20 052,15 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 05 грудня 2016 року судом порушено провадження у справі №918/1274/16, розгляд справи призначено на 19 грудня 2016 року.
19 грудня 2016 року відповідачем подано заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту яких відповідач просить суд застосувати строк позовної давності.
В судовому засіданні від 19 грудня 2016 року оголошувалась перерва до 04 січня 2017 року.
04 січня 2017 року позивачем подано пояснення до відзиву, відповідно до змісту яких позивач підтримав позовні вимоги.
В судовому засіданні від 04 січня 2017 року оголошувалась перерва до 16 січня 2017 року.
12 січня 2017 року відповідачем подано додаткові заперечення на позовну заяву.
16 січня 2017 року позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором субпідряду №13/32 від 18 вересня 2013 року в сумі 6 329,00 грн., 596,66 грн. 3% річних, 6 468,24 грн. інфляційних втрат (загалом 13 393,90 грн.).
Відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зокрема зменшити розмір позовних вимог.
Вищий господарський суд України в постанові пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначав: (3.10) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. (3.11) Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Як розяснено Вищим господарським судом України в п. 6 інформаційного листа від 14.08.2007 р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року", приписи частини четвертої статті 22 ГПК, передбачаючи право позивача, зокрема, на відмову від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог. У разі такої відмови та її прийняття судом провадження зі справи підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом у загальному порядку. Якщо ж позовна заява містить тільки одну вимогу, то відмова позивача від її частини має розглядатися як зменшення розміру позовної вимоги.
Суд зазначає, що заява про зменшення позовних вимог в якій викладені позовні вимоги в новій редакціїне містить вимог про стягнення пені, яка заявлена позивачем в позовній заяві, відтак фактично позивачем в заяві про зменшення позовних вимог заявлено зокрема відмову від позову в частині вимог про стягнення 1 885,07 грн. пені..
Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо зокрема позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Враховючи викладене суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 1 885,07 грн. пені підлягає припиненню в порядку статті 80 ГПК України, щодо решти позовних вимог суд приймає подану заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором в сумі 6 329,00 грн., 596,66 грн. 3% річних, 6 468,24 грн. інфляційних втрат.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог..
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність копій документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
18 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр- ТV" (підрядник, позивач) та Березнівським "Райагробудом" (генпідрядник, відповідач) було укладено договір підряду №13/32 (надалі - договір), відповідно до предмету якого генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе виконання електромонтажних робіт на реконструкції будинку дітей та молоді в м. Березне по вул. Андріївська, 26 (п.1.1. договору).
Згідно пункту 3.1. договору орієнтовна вартість виконуваних робіт по даному договору становить 15 569,00 грн. і може коригуватись в процесі виконання робіт по факту і від зміни об'єму і умов ціноутворення.
Відповідно до пункту 3.2. договору розрахунок за виконані підрядником роботи проводяться генпідрядником згідно акту виконання робіт не пізніше 10 денного строку після їх підписання.
Згідно наявного в матеріалах справи акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2013 року позивач виконав роботи по реконструкції будинку дітей та молоді в м.Березне по вул. Андріївська 26 на суму 15 569,00 грн..
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 204 ЦК України презумується правомірність правочину.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до положень статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до положень статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року не містить дату його підписання, разом з тим суд погоджується з твердженням відповідача, що згідно наявних в матеріалах справи доказів слідує, що вказаний акт було підписано в жовтні 2013 року. Факт підписання відповідного акту у жовтні 2013 року підтверджується розрахунком 3% річних та актом звірки взаємних розрахунків, наданих позивачем. Відтак повну оплату таких робіт слід було здійснити до 11 листопада 2013 року.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки кошти за договором підряду від 18 вересня 2013 року слід було сплатити до 11 листопада 2013 року, а позивач звернувся до суду 02 грудня 2016 року, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за договором субпідряду №13/32 від 18 вересня 2013 року
Щодо заявлення позивачем обставин переривання строку позовної давності у зв'язку зверненням позивача до суду з позовною заявою суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою суду №918/1247/16 від 28 листопада 2016 року судом повернуто без розгляду вказану позовну заяву.
Відповідно до роз'яснень висвітлених в пункті 4.4.2. .Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 року № 10, за змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ.
Водночас, підстав для застосування положень п. 5 ст. 267 ЦК України, щодо визнання поважними причин пропущення позовної давності, суд не вбачає оскільки позивачем на інші обставини із трьохрічного періоду позовної давності, крім повернення заяви, не посилається.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором субпідряду №13/32 від 18 вересня 2013 року з пропущенням строку позовної давності, та враховуючи заявлення відповідачем заяви про застосування строків позовної давності, з врахуванням положень статті 267 ЦК України в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно зі статтею 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статті 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
В силу вимог статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Судові витрати згідно положень статті 49 ГПК України залишити за позивачем.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження в частині вимог про стягнення 1 885,07 грн. пені припинити.
2. В задоволенні решти позову відмовити.
3. Судові витрати залишити за позивачем.
Повне рішення складено "19" січня 2017 року
Суддя Войтюк В.Р.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (35705, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 6);
3 - відповідачу рекомендованим (34600, смт. Березне, вул. Будівельників, 68).