"16" січня 2017 р.Справа № 916/2475/16
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
До відповідача: Приватного підприємства "Реал-Авто"
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дочірнього підприємства “Капарол Україна”
про стягнення 96038,51 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
Від 3-ї особи: не з'явився
Суть спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Реал-Авто" кошти у розмірі 96038,51 грн., що були отримані Приватним підприємством "Реал-Авто” внаслідок передачі в оренду частини нерухомого майна Банку, а саме 174 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога,13.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Никифорчук М.І.) від 12.09.2016р. порушено провадження у справі №916/2475/16 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні. Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.10.2016р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дочірнє підприємство “Капарол Україна”.
У зв'язку з перебуванням судді Никифорчука М.І. з 09.11.2016р. на тривалому лікарняному, на підставі розпорядження керівника апарату суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу суду.
Згідно даних повторного автоматичного розподілу справи між суддями справу №916/2475/16 передано на розгляд судді Д'яченко Т.Г.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2016р. прийнято справу №916/2475/16 до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Відповідач - Приватне підприємство "Реал-Авто" у судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвали суду на юридичну адресу, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявного у матеріалах справи, однак надіслана кореспонденція суду повернулась до суду без вручення відповідачу у зв'язку з „закінченням терміну зберігання”. З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, те, що адреса, на яку направлялось поштове відправлення, є адресою місцезнаходження юридичної особи відповідача згідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення у судовому засіданні представника позивача, суд встановив.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2015р. у справі №521/7927/15-ц, яке ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016р. залишено без змін, задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", який є правонаступником ПАТ „Унікредит Банк”, до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежитлову будівлю торгівельного павільйону з офісними приміщеннями загальною площею 466,4 кв.м., що знаходиться за адресою місто Одеса, Люстдорфська дорога, 13 А.
Отже, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" відповідно до зазначеного рішення Малиновського районного суду м. Одеси, є власником об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі торгівельного павільйону з офісними приміщеннями загальною площею 466,4 кв.м. за адресою місто Одеса, Люстдорфська дорога, 13 А.
Як пояснює представник позивача, Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк", після набуття права власності на нежитлову будівлю торгівельного павільйону з офісними приміщеннями загальною площею 466,4 кв.м., що знаходиться за адресою місто Одеса, Люстдорфська дорога, 13 А, стало відомо, що між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (орендодавець) та Приватним підприємством "Реал-Авто" (орендар) було укладено Договір оренди №1/010313 від 05.04.2013р. зазначеного приміщення, відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає в орендне користування орендарю частину належного йому приміщення за адресою: 65056, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 13-А, площею 450,10 кв.м. та в п. 1.2. якого зазначено, що вказане приміщення буде використано орендарем відповідно до заявленої діяльності, як офіс, з правом передачі частині площі в суборенду третім особам.
Відповідно до п. 3.1. Договору оренди приміщення №1/010313 від 05.04.2013р., орендна плата за даним договором є договірною та встановлюється у розмірі 22,22 грн. за 1 кв.м. та складає суму 10000 грн. щомісячної сплати на момент підписання договору.
Оплату за орендоване приміщення орендар перераховує на розрахунковий рахунок орендодавця (п. 3.4. Договору оренди приміщення №1/010313 від 05.04.2013р.).
Згідно до п. 5.1. Договору оренди приміщення №1/010313 від 05.04.2013р., строк дії даного договору складає один рік та встановлюється з 05 квітня 2013 року по 05 квітня 2014 року.
Як пояснює суду позивач, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", як Іпотекодержатель вищезазначеного нерухомого майна за Договором іпотеки від 08.06.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 08.06.2006р., зареєстрованого в реєстрі за №7856, згоди на укладання Договору оренди приміщення №1/010313 від 05.04.2013р. не надавав.
В подальшому, як стало відомо позивачу, 15 квітня 2013 року між Приватним підприємством "Реал-Авто" (орендодавець) та Дочірнім підприємством “Капарол Україна” (суборендар) було укладено Договір суборенди (субнайму) нежилих приміщень (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а суборендар приймає в суборенду нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога (Чорноморська дорога), буд. 13-А, перший поверх, площею 174,кв.м., для використання в якості розміщення офісу та складу (надалі - приміщення).
Відповідно до п. 1.2. цього Договору, об'єкт оренди (його склад) окремі приміщення, які передаються в оренду, зазначені на схемі (додаток №1), який є невід'ємною частиною договору.
Згідно до п. 1.3. Договору суборенди, орендодавець володіє зазначеним у п. 1.1 нежилим приміщенням відповідно до Договору оренди приміщення №1/010313, укладеного на строк до 05.03.2014р. , та, згідно до п. 1.2. договору оренди орендодавець має право надавати орендовані ним приміщення в суборенду.
Відповідно до п. 2.1.1. Договору, орендодавець зобов'язаний протягом 30-ти днів з моменту підписання даного договору передати у користування суборендатору зазначене в п. 1.1. приміщення за актом прийому-передачі.
Згідно до п. 2.1.7. Договору, орендодавець зобов'язаний виписувати та передавати суборендарю рахунки-фактури відповідно до розрахунків, які відповідають умовам даного договору для здійснення суборендарем плати за суборенду та компенсації комунальних послуг. Відповідно до п. 2.3.1. Договору, суборендар зобов'язаний використовувати орендоване приміщення тільки в цілях, які зазначені у п. 1.1. договору. Суборендар зобов'язаний перераховувати орендну плату у встановлені строки (п. 2.3.3. Договору)
Положеннями п. 4.1. Договору суборенди сторони погодили, що за використання приміщення суборендар сплачує орендну плату, а саме (загальна площа 174 кв.м.) в розмірі 156 грн., у т.ч. ПДВ за 1 кв.м. в місяць , в т.ч. ПДВ, загалом 27144 грн., в.т.ч. ПДВ. В склад орендної плати входять комунальні платежі за тепло та водопостачання.
Згідно до п. 4.2. Договору, суборендатор протягом 10-ти банківський днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення повинен перерахувати орендну плату за перший та останній місяць суборенди авансом. В разі, якщо оплата не була здійснена протягом зазначеного строку, договір вважається не укладеним.
Відповідно до Акту №1 приймання-передачі нежитлових приміщень від 14.05.2013р., Приватним підприємством "Реал-Авто" було передано, а Дочірнім підприємством “Капарол Україна” прийнято в оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 13-А, загальною площею 174 кв.м. для використання у якості розміщення офісу та складу, відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення від 15 квітня 2013 року, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с. 19).
Як зазначає суду позивач, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", як Іпотекодержатель вищезазначеного майна за Договором іпотеки від 08.06.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 08.06.2006р., зареєстрованого в реєстрі за №7856, згоди на укладання вищезазначеного договору також не надавав.
Відповідно до копій рахунків фактури та платіжних доручень, що були надані позивачем до матеріалів справи, вбачається, що Приватним підприємством "Реал-Авто" ,як орендодавцем було збільшено розмір орендної плати у 2016 році за Договором суборенди 15 квітня 2013 року.
Приватним підприємством "Реал-Авто" на адресу Дочірнього підприємства “Капарол Україна” було виставлено: рахунок-фактуру №СФ-0000012 від 2 березня 2016 року на суму 34998,36 грн., рахунок-фактуру №СФ-0000017 від 15 квітня 2016 року на суму 34998,36 грн., рахунок-фактуру №СФ-0000019 від 11 травня 2016 року на суму 34998,36грн., копії яких наявні в матеріалах справи.
В свою чергу, на виконання умов Договору суборенди (субнайму) нежилих приміщень від 15 квітня 2013 року, Дочірнім підприємством “Капарол Україна” було сплачено оренду плату, що підтверджується наступними платіжними дорученнями, а саме: платіжним дорученням №1185 від 15 березня 2016р. на суму 41101,44 грн., платіжним дорученням №1890 від 22 квітня 2016р. на суму 34998,36 грн., платіжним дорученням №2176 від 11 травня 2016р. на суму 34998,36 грн., платіжним дорученням №2026 від 23 травня 2013р. на суму 54288,44 грн., копії яких містяться у матеріалах справи.
Приймаючи до уваги, що право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю торгівельного павільйону з офісними приміщеннями загальною площею 466,4 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 13 А перейшло до позивача у справі - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 11 березня 2016 року, відповідач, за твердженням позивача, безпідставно використовував зазначене майно шляхом передачі його в суборенду та отримував сплату по орендній платі.
28 липня 2016р. Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" на адресу Приватного підприємства "Реал-Авто" було скеровано претензію №12-86/67-14527 щодо перерахування коштів у розмірі 96038,51 грн., однак відповіді з боку відповідача надано не було. (а.с. 50).
За поясненнями позивача, Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", з моменту отримання права власності на нерухоме майно, відповідно до рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 10.11.2015р. у справі №521/7927/15-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016р., вчинялися дії щодо мирного договірного врегулювання питання з відповідачем про використання нерухомого майна Банку, однак, реагування з боку Приватного підприємства "Реал-Авто" не відбувалося, і він продовжував отримувати дохід від третьої особи - Дочірнього підприємства “Капарол Україна” за Договором суборенди 15 квітня 2013 року.
В подальшому, 15 липня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (орендодавець) та Дочірнім підприємством “Капарол Україна” (орендар) укладено Договір оренди №07_16_12_05, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди) нежитлову будівлю торгівельного павільйону з офісними приміщеннями загальною площею 174 кв.м., за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 13-А.
Відповідно до п. 1.2. даного договору, об'єкт оренди належить орендодавцю на праві власності на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2015р. у справі №521/7927/15-ц, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.03.2016р. №54988280, номер запису про право власності 13655674.
Передача об'єкта оренди у користування орендаря здійснюється та оформлюється Актом приймання-передачі об'єкта оренди, датою підписання якого є 15.07.2016р. та вступає в силу з моменту використання орендарем приміщення, а саме з 03.06.2016р., тому, згідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України та положень цього договору, орендні відносини між сторонами виникають раніше, а саме з 03.06.2016р. Акт підписується уповноваженими особами сторін та скріплюється їх підписами та відбитками печаток сторін (у випадку їх наявності) та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно до п. 3.1. Договору, за період користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату у розмірі 34800 грн. в т.ч. ПДВ. Якщо орендар в результаті виконання умов договору буде використовувати об'єкт оренди неповний календарний місяць, то розмір оренди за такі періоди використання визначається за формулою.
Положеннями п. 3.11. Договору сторони погодили, що на підставі п. 2.1. цього договору, за користування об'єктом оренди у період з 03.06.2016р. по дату підписання цього договору, а саме по 15.07.2016р. орендар зобов'язаний до 22.07.2016р. сплатити орендодавцю плату у розмірі 49318,71 грн.
15 липня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Дочірнім підприємством “Капарол Україна” було підписано Акт приймання-передачі до Договору оренди №07_16_12_05, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 48).
Позовні вимоги позивача у справі - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" обґрунтовані безпідставний одержанням орендної плати Приватним підприємством "Реал-Авто" за Договором суборенди від 15 квітня 2013 року, відповідно до якого відповідачем від Дочірнього підприємства “Капарол Україна” одержувався дохід з орендної плати, та направленні на стягнення з Приватного підприємства "Реал-Авто" грошової суми в розмірі 96038,51 грн., яка є неодержаним прибутком (упущеною вигодою) позивача як власника майна, переданого в суборенду відповідачем третій особі.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2015 року у справі №521/7927/15-ц, яке ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01 березня 2016 року залишено без змін, позивачем у справі - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" набуто право власності на нежилу будівлю торговельного павільйону з офісними приміщеннями, загальною площею 466,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 13-А.
Нежила будівля торговельного павільйону з офісними приміщеннями, загальною площею 466,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 13-А, була предметом Договору іпотеки від 08.06.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером №7856, який забезпечував виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором від 08.06.2006р. №206-PBD.
11.03.2016р. на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2015 року у справі №521/7927/15-ц, яке ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01 березня 2016 року залишено без змін, Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" було зареєстровано за собою право власності на нежилу будівлю торговельного павільйону з офісними приміщеннями, об'єкт житлової будівлі, що розташований за адресою м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 13-А, що підтверджується Довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія якої наявна в матеріалах справи. (а.с.32).
Згідно до частини 2 статті 22 Цивільного Кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 ЦК України).
Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).
Приписами ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
Як встановлено судом, позивачем - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" після набуття права власності на зазначене нерухоме майно вчинялися дії, які були правлені на врегулювання спору у позасудовому порядку, шляхом надіслання на адресу відповідача у справі - Приватного підприємства "Реал-Авто" пропозицій та претензії, однак, реагування з боку відповідача не було, та Приватне підприємство "Реал-Авто" продовжувало користуватися майном та отримувати орендну плату, без належних правових підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, з моменту отримання Банком права власності на об'єкт, що знаходиться за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 13-А, саме з 11 березня 2016р. (з моменту реєстрації такого права) по 02 червня 2016р. до моменту, коли Дочірнє підприємство “Капарол Україна” почало сплачувати оренду плату за користування зазначеним нерухомим майном належному власнику, а саме Банку, відповідач безпідставно отримав від Дочірнього підприємства “Капарол Україна” оренду плату за умовами Договору суборенди (субнайма) нежилих приміщень від 15.04.2013р. в загальній сумі 96038,51 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи.
Так, Приватним підприємством "Реал-Авто" було безпідставно отримано від Дочірнього підприємства “Капарол Україна” за умовами договору суборенди (субнайма) нежилих приміщень від 15.04.2013р. орендну плату за наступними платежами: орендну плату за частину березня 2016 року, з 11.03.2016р. по 31.03.2016р. - 23708,56 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ0000012 від 02.03.2016р. та платіжного доручення №1185 від 15.03.2016р. на суму 34988,36 грн.; оренду плату за квітень 2016 року - 34998,36 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ0000017 від 15.04.2016р. та платіжного доручення №1890 від 22.04.2016р. на суму 34988,36 грн.; оренду плату за травень 2016 року - 34998,36 грн., на підставі рахунку-фактури №СФ0000019 від 11.05.2016р. та платіжного доручення №2176 від 11.05.2016р. на суму 34988,36 грн.; орендну плату за частину червня 2016 року, з 01.06.2016р. по 02.06.2016р. - 2333,22 грн., платіжне доручення №2026 від 23.05.2013р. на суму 54288грн., що включає оренду плату за перший і останній місяць, відповідно до п. 4.2. Договору, що у загальній сумі становить 96038,51 грн.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт отримання прибутку Приватним підприємством "Реал-Авто", шляхом отримання орендної плати з Дочірнього підприємства “Капарол Україна” за умовами Договору суборенди (субнайма) нежилих приміщень від 15.04.2013р. за період з 11.03.2016р. по 02.06.2016р., що призвело до наявності упущеної вигоди, у вигляді неодержаного прибутку, у власника майна, що було передано в оренду - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у розмірі 96038,51грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" зі стягненням з Приватного підприємства "Реал-Авто" коштів в розмірі 96038,51 грн., які були отримані відповідачем внаслідок передачі в оренду частини нерухомого майна позивача, а саме 174 кв.м. приміщення, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 13-А.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у сумі 1432,72 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Реал-Авто" (65059, м.Одеса, вул.Люстдорфська дорога, 13-А; код 324770034) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код 00039019) грошові кошти в розмірі 96038 (дев'яносто шість тисяч тридцять вісім) грн. 51 коп., які були отримані Приватним підприємством "Реал-Авто" від Дочірнього підприємства “Капарол Україна”, внаслідок передачі Приватним підприємством "Реал-Авто" за умовами Договору суборенди (субнайма) нежилих приміщень від 15.04.2013р. частини нерухомого майна, належного на праві власності Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк", а саме 174 кв.м. приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 13-А.
3.Стягнути з Приватного підприємства "Реал-Авто" (65059, м.Одеса, вул.Люстдорфська дорога, 13-А; код 324770034) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код 00039019) 1432 (одну тисячу чотириста тридцять дві) грн. 72 коп. судового збору.
Повний текст рішення складено 18 січня 2017р.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко