"18" січня 2017 р.Справа № 916/2639/16
За позовом Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ";
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі, якою є Регіональна філія "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця";
про стягнення 9167,33грн.
Суддя Літвінов С.В..
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_2 - за дорученням;
СУТЬ СПОРУ: позивач, публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі, якою є Регіональна філія "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" 9167,33 грн. вартості недостачі вантажу.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2016р. порушено провадження у справі №916/2639/16 (суддя Никифорчук М.І.)
Розпорядженням кервника апарату господарського суду Одеської області №954 від 28.11.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2639/16. Справу №916/2639/16 передано на розгляд судді Літвінову С.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2016р. справу №916/2639/16 прийнято до провадження суддею Літвіновим С.В.
Представник позивача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, але 24.10.2016р. та 09.12.2016р. позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутністю позивача.
Представник відповідача в судові засідання з'являвся, надав відзив зі змісту якого вбачається, що заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№25840/16 від 21.10.2016р.).
Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:
31 грудня 2013р. між публічним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (Замовник) та публічним акціонерним товариством "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ" (Виконавець) було укладено договір №13-15/75-У, згідно умов п.1.1. якого у відповідності із цим Договором, Замовник зобов'язується передати (поставити) Виконавцю вугілля для збагачення, сплатити послуги Виконавця пов'язанні зі збільшенням вугілля та прийняти концентрат. Виконавець зобов'язується прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат Замовнику, в строки та на умовах обумовлених цим Договором та/або Специфікаціями.
Так, ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» відповідно до Технічних умов завантажило 03.03.2016 по накладній №52442779 вугілля кам'яне марки Г 0-100 у вагон №59765057 в кількості 69000 кг та передало вказаний вантаж для перевезення Залізниці. Згідно з накладною навантаження на рівні бортів, поверхня вантажу маркована однією борозною катка ущільнювача.
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно з накладною №52442779 Залізниця прийняла у ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» на станції Добропілля Донецької залізниці для перевезення зазначене вугілля і зобов'язалась доставити його на станцію Ладижин Одеської залізниці ДТЕК Ладижинська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго». Відокремлений підрозділ «Ладижинська ТЕС» є структурним підрозділом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» без права юридичної особи, що підтверджується доданою копією довідки з ЄДРПОУ.
На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці 04.03.2016 був складений комерційний акт РА №013063/63.
Відповідно до комерційного акту РА №013063/63 при контрольному переважуванні вагону №59765057 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 85600 кг, тара - 23500 кг, нетто - 62100 кг, що менше вантажного документу на 6900 кг. За рухо поїзду з 3 по 7 люки мається поглиблення довжиною 750 см, шириною 280 см, глибиною 50-70 см. Маркування в місці поглиблення відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Торцеві двері та люки з обох боків зачинені. Течі вантажу не має. У розділі Є зроблена відмітка станції призначення Ладижин Одеської залізниці, згідно з якою, під час перевірки, різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /7.
Як стверджує позивач вагон №59765057, прибув на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці з нестачею вантажу, що і було встановлено комерційним актом.
Згідно з довідкою відправника ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» вартість 1 тони відвантаженого вугілля у вагоні №59765057 по накладній №52442779 становить 1476,22 грн. з урахуванням ПДВ.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №59765057, з урахуванням норми природної втрати складає 9167,33 грн. із розрахунку: 6,21 т (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) х 1476,22 грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).
Згідно зі статтею 133 Статуту залізниць України передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції). Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства. Відповідно до переуступного напису, зробленого на накладній №52442779 за підписами генерального директора та головного бухгалтера ПАТ “ДТЕК Західенерго”, право на пред'явлення позову передано ПАТ “ДТЕК Добропільська ЦЗФ”.
Як зазначив позивач, факти виникнення нестачі, встановлені в комерційних актах, які спричинено з вини ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" " в особі, якою є Регіональна філія "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця", що і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).
Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин. Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі - продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що саме в процесі перевезення ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі, якою є Регіональна філія "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" не вжило заходів щодо його зберігання, що призвело до нестачі вантажу.
Отже, суд покладає відповідальність за нестачу вантажу на ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" " в особі, якою є Регіональна філія "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця", обов'язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1 % маси вантажів для мінерального палива.
Згідно з довідкою відправника ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» вартість 1 тони відвантаженого вугілля у вагоні №59765057 по накладній №52442779 становить 1476,22 грн. з урахуванням ПДВ.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №59765057, з урахуванням норми природної втрати складає 9167,33 грн. із розрахунку: 6,21 т (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) х 1476,22 грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).
За таких обставин, суд повністю задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі, якою є Регіональна філія "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" вартості нестачі вантажу в сумі 9167,33 гривень .
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв'язку з чим з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі, якою є Регіональна філія "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ" підлягає стягненню вартість нестачі вантажу в сумі 9167,33 гривень.
Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 гривень.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі, якою є Регіональна філія "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд 19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ" (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00176472) 9167,33 грн. вартості нестачі вантажу, 1 378 грн. витрат на оплату судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 19 січня 2017 р.
Суддя С.В. Літвінов