19.01.2017 р. Справа № 914/140/17
Суддя Петрашко М.М. розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Європроект-Захід», м.Львів
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фенікс 555», с.Новий Яр Яворівського району Львівської області
про стягнення 15783,18 грн.
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Європроект-Захід» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фенікс 555» про стягнення 15783,18 грн.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви вих.№02 від 10.01.2017р. (вх.№143 від 16.01.2017р.) до розгляду, судом встановлено наявність підстав для повернення її без розгляду зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч.1 ст.57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем до позовної заяви долучено фіскальний чек від 10.01.2017р., як доказ надсилання поштової кореспонденції на адресу ТзОВ «Фелікс 555», однак вказаний фіскальний чек не може вважатися належним доказом надсилання на адресу відповідача позовної заяви з додатками, оскільки із вказаного фіскального чеку неможливо встановити яка саме кореспонденція надсилалась на адресу ТзОВ «Фенікс 555».
Крім того позивачем до позовної заяви долучено опис вкладення із відміткою поштового відділення « 10.01.2017р.», однак у вказаному описі вкладення не зазначено адресата, якому надсилались документи, що в ньому перелічені. Також слід зазначити, що у вказаному описі вкладення серед переліку документів відсутній такий документ як копія позовної заяви, в той час як Господарським процесуальним кодексом передбачений обов'язок позивача надіслати на адресу відповідача копію позовної заяви з додатками.
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. (п.3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”).
Відтак, позивачем не виконано вимог господарського процесуального кодексу України про долучення до позовної заяви доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відповідача.
Згідно з п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України (п.2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до ст.30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви долучено плтіжне доручення №164 від 10.01.2017р. на суму 1600,00 грн., однак у вказаному платіжному дорученні відсутні відмітки банку (штамп та підпис) про прийом та проведення платежу. Вказане платіжне доручення не містить жодних відміток (штампів та підписів) банку, а отже у суду немає достатніх підстав вважати, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
Отже, платіжне доручення №164 від 10.01.2017р. на суму 1600,00 грн. не може бути прийняте судом як належний доказ сплати судового збору у встановленому законом порядку.
Також суд звертає увагу позивача на те, що до позовної заяви слід долучати лише оригінали доказів сплати судовог збору, копії чи фотокопії не можуть вважатися належними доказами сплати судового збору.
Таким чином позивачем не виконано вимог господарського процесуального кодексу щодо долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Отже, у випадку повторного звернення із позовною заявою до господарського суду Львівської області із позовною заявою, позивачу слід врахувати вищенаведене.
Керуючись п.4, п.6 ст. 63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Європроект-Захід» позовну заяву і додані документи без розгляду.
2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані в ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Петрашко М.М.