Кіровоградської області
13 січня 2017 рокуСправа № 912/2229/16
Господарський суд Кіровоградської області колегією суддів у складі головуючого судді Колодій С.Б., суддів Макаренко Т.В. та Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2229/16
за позовом Військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі:
1. Міністерства оборони України
2. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда
до відповідачів:
1. Кіровоградської міської ради
2. Фізичної особи - підприємця Леонова Миколи Васильовича
про визнання недійсним договору оренди землі
за участю представників сторін:
від прокуратури - Беженар В.Г., посвідчення №044628 від 20.10.16;
від позивача 1 - участі не брали;
від позивача 2 - Полонець О.А., довіреність № 1079 від 08.08.16;
від відповідача 1 - участі не брали;
від відповідача 2 - Пастушенко В.А., довіреність № 118 від 03.02.15;
від відповідача 2 - Леонов О.М., довіреність № 118 від 03.02.15.
Військовим прокурором Кіровоградського гарнізону подано до господарського суду Кіровоградської області позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач 1) та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда (позивач 2) до Кіровоградської міської ради (відповідач 1) та до фізичної особи - підприємця Леонова Миколи Васильовича (відповідач 2) про визнання недійсним договору оренди землі від 28.09.2010 № 227, укладеного між Кіровоградською міською радою та фізичною особою - підприємцем Леоновим Миколою Васильовичем, про передачу в строкове платне користування земельної ділянки загальною площею 5 193,65 кв.м., для розміщення виробничої бази, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .
Як на підставу позовних вимог прокурор послався на те, що земельна ділянка, стосовно якої укладено договір оренди, належить до земель оборони та перебуває на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби збройних сил України, тоді як Міністр оборони України згоди на вилучення такої земельної ділянки не надавав, а рішення Кіровоградської міської ради № 3650 від 22.07.2010, на підставі якого укладено оспорюваний договір оренди землі, скасовано в судовому порядку згідно рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2015 у справі № 912/145/15-г.
Ухвалою господарського суду від 08.06.2016 позов прокурора прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 912/2229/16.
Господарському суду подано пояснення за підписом прокурора військової прокуратури Кіровоградського гарнізону, які витребовувалися ухвалою від 08.06.2016 р. та подано відповідні докази.
26.07.2016 р. Міністерство оборони України в Кіровоградській області погодилося з доводами позовної заяви прокурора та підтримано позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 55).
Заявою від 26.07.2016 р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровоград погодився з доводами позовної заяви прокурора та повністю підтримав позовні вимоги (а.с. 56).
Фізична особа - підприємець Леонов Микола Васильович подав заперечення на позов від 31.08.2016 р., за змістом яких зазначає, що згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності становить 3 роки, звернув увагу на те, що оскаржуваний договір підписано в 2010 році та зареєстровано в 2011 році. Позивач звернувся до суду в 2016 році, тобто з пропуском строку позовної давності. Отже, просить суд відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі у зв"язку з пропуском строку позовної давності.
Міністерство оборони України участь в судовому засіданні не приймало, направило до суду письмове пояснення по справі від 12.01.2017 р. № 32, за змістом якого підтримує позовні вимоги військового прокурора Кіровоградського гарнізону, при цьому зазначає, що строк позовної давності для звернення до суду порушено не було, оскільки саме під час розгляду справи № 912/145/15-г в листопаді 2015 року стало відомо про існування договору оренди землі № 227 від 28.09.2010 року між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_1 .
Представником Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда позовні вимоги прокурора у судовому засіданні 13.01.2017 р. підтримано повністю.
Представник Кіровоградської міської ради участь в судовому засіданні 13.01.2017 р. не приймав, подав заяву про розгляд справи без участі представника.
Враховуючи, що всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тоді як неявка позивача 1 та відповідача 1 не перешкоджає розгляду справи по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу в судовому засіданні 13.01.2017 за наявними в ній матеріалами у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, господарський суд
22.07.2010 Кіровоградською міською радою прийнято рішення № 3650 "Про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 " (а.с.21).
Пунктами 2-4 цього рішення вирішено: затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду строком на 25 років під розміщення виробничої бази загальною площею 5 193,65 кв. м. та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов'язаних із вилученням земельної ділянки; припинити військовій частині НОМЕР_1 право постійного користування шляхом вилучення частини земельної ділянки (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 20.11.1998 №1074 серії НОМЕР_2 ) площею 5193,65 кв. м по АДРЕСА_1 , виданий на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 10.06.1998 № 22 для розміщення центрального ремонтного заводу; передати ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_1 строком на 25 років загальною площею 5193,65 кв. м. (в тому числі по угіддях: 5193,65 кв. м - землі змішаного використання) для розміщення виробничої бази за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
На підставі вказаного рішення між Кіровоградською міською радою та фізичною особою - підприємцем Леоновим Миколою Васильовичем 28.09.2010 укладено договір оренди землі № 227, відповідно до якого фізичній особі - підприємцю Леонову Миколі Васильовичу надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5193,65 кв.м. для розміщення виробничої бази, яка знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 22-24).
Договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у місті Кіровограді Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.04.2011 за № 351010004000113.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2015 у справі № 912/145/15-г за позовом військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда до Кіровоградської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, стороні позивача - Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" та на стороні відповідача - фізичної особи - підприємця Леонова Миколи Васильовича про визнання незаконним та скасування рішення, визнано недійсними та скасовано рішення Кіровоградської міської ради № 3650 від 22.07.2010 "Про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 " (а.с.15-17), яке залишено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 р. без змін (а.с. 18-20).
Посилаючись на обставини скасування в судовому порядку рішення Кіровоградської міської ради, на підставі якого укладено спірний договір оренди землі, та вказуючи про належність земельної ділянки до земель державної власності за цільовим призначенням - землі оборони, прокурор просить визнати недійсним договір оренди землі № 227 від 28.09.2010, що укладений між Кіровоградською міською радою та фізичною особою - підприємцем Леоновим Миколою Васильовичем, як такий, що суперечить вимогам законодавства України та порушує інтереси держави в особі Міністерства оборони України і Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда.
Розглядаючи заявлені позовні вимоги, господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу норм статей 116, 123, 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Отже, визначальним у правовідносинах із надання земельної ділянки в оренду є наявність повноважень на розпорядження земельною ділянкою, що реалізується шляхом прийняття відповідного рішення органу, яке є необхідною умовою для укладення договору оренди земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2015 у справі № 912/145/15-г встановлено, що Кіровоградська міська рада, приймаючи рішення від 22.07.2010 № 3650 "Про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 ", не мала правових підстав на розпорядження відповідною земельною ділянкою, оскільки така земельна ділянка відноситься до державної власності, за цільовим призначенням - землі оборони, тоді як Міністр оборони України згоду на припинення права користування спірною земельною ділянкою чи її вилучення не надавав.
Згідно рішення господарського суду від 05.11.2015 у справі № 912/145/15-г встановлено, що рішення від 22.07.2010 № 3650 "Про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 " суперечать положенням статей 20, 21, 78 Земельного кодексу України, статті 4 Закону України "Про оренду землі" та порушують інтереси держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда.
В силу приписів статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За правилами частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрала законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки рішення від 22.07.2010 № 3650 "Про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 " визнано недійсним з підстав їх невідповідності законодавству України, то і оспорюваний договір оренди землі, який укладено на підставі вказаного рішення не відповідає загальній вимозі, що в силу частини першої статті 203 Цивільного кодексу України є необхідною для чинності правочину. Слід вважати, що внаслідок визнання недійсним рішення Кіровоградської міської ради від 22.07.2010 № 3650 рішення органу про передачу земельної ділянки не існує, а отже, договір оренди землі № 227 від 28.09.2010 укладений з порушенням вимог частини першої статті 116, частини першої статті 124 Земельного кодексу України, а також з перевищенням повноважень Кіровоградської міської ради на розпорядження землями оборони, які є державною власністю, що встановленою рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2015 у справі № 912/145/15-г.
Крім того, так як рішення про передачу в оренду та укладення на його підставі договору оренди є нерозривно пов'язаними ланками процедури передачі землі в оренду, то встановлені судовим рішенням у справі № 912/145/15-г від 05.11.2015 порушення інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда мають місце при укладені договору оренди землі № 227 від 28.09.2010.
Частинами першою та третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Господарський суд не погоджується з позицією відповідача 2 щодо відмови в задоволенні позову з тих підстав, що договір укладений не з фізичною-особою підприємцем Леоновим М.В., а з фізичною особою ОСОБА_1 , оскільки під час розгляду встановлено, що земельна ділянка за спірним договором надана ОСОБА_1 , як підприємцю для розміщення виробничої бази.
Господарський суд не вважає, що наявність права на нерухоме майно надало відповідачу 2 право на користування земельною ділянкою за спірним договором відповідно до частини 4 статті 120 Земельного кодексу України, як на цьому наполягає останній, а лише надало право на відповідне переоформлення такого права з дотриманням відповідного порядку та врахуванням факту, що земельна ділянка належала до земель оборони.
На підставі викладеного, позовні вимоги Військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда до Кіровоградської міської ради та до фізичної особи - підприємця Леонова Миколи Васильовича про визнання недійсним договору оренди землі № 227 від 28.09.2010, що укладений між відповідачами, є обґрунтованими.
В той же час при винесенні рішення з даного спору, господарський суд приймає до уваги, що відповідачем 2 подано заяву про застосування позовної давності до вимог про визнання недійсним спірного договору.
Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, встановлений для захисту цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність становить три роки.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Пунктами 3-5 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна даність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Предметом розгляду вказаної справи є недійсність договору оренди землі від 28.09.2010 р. № 227 між Кіровоградською міською радою та фізичною особою - підприємцем Леоновим Миколою Васильовичем, укладеного на підставі рішення Кіровоградської міської ради № 3650 від 22.07.2010 р. "Про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки по вул. Добровольського, 2".
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи зокрема позовної заяви, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда про визнання недійсним договору оренди землі № 227 від 28.09.2010 р.
Військовий прокурор Кіровоградського гарнізону в письмових поясненнях від 22.11.2016 р. щодо застосування строків позовної давності послався на те, що під час звірки обліку площі земельних ділянок, які рахуються за Міністерством оборони України по КЕВ м. Кіровоград станом на 01.05.2013 року з ГУ Держземагентства у Кіровоградській області, позивачам - Міністерству оборони України та КЕВ м. Кіровоград стало відомо про розбіжність в обліку площі земельних ділянок за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2 загальною площею 5193,65 кв. м., до складу якої входить земельна ділянка площею 5193,65 кв. м., яка передана рішенням Кіровоградської міської ради від 22.07.2010 р. № 3650 в оренду Леонову М.В.
У зв"язку із зазначеним військовий прокурор Кіровоградського гарнізону в 2015 році звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Кіровограда до Кіровоградської міської ради та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської міської ради від 22.07.2010 р. № 3650 "Про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки по вул. Добровольського 2".
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2015 р. у справі № 912/145/15-г зазначений позов задоволено повністю та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 р. залишено без змін.
В подальшому, військовий прокурор Кіровоградського гарнізону звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Кіровограда до Кіровоградської міської ради та ФОП Леонова М.В. з даним позовом, тому вважає, що строк позовної давності не пропущено.
Твердження військової прокуратури та позивачів про те, що про порушення прав позивачів їм стало відомо лише у 2015 році спростовуються матеріалами справи.
Частиною 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статуту позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статуту позивача.
Пунктом 4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 Цивільного кодексу України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина 2 статті 29 ГПК України) позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, військовий прокурор Кіровоградського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда.
Отже, в силу положень статті 29 Господарського процесуального кодексу України позивачами у вказаній справі є Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда, відповідно позовна давність має обчислюватись від дня коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мали довідатися саме позивачі у справі.
Так, згідно письмових пояснень Квартирно - експлуатаційного відділу м. Кіровограда у травні 2013 року було проведено інвентаризацію земельних ділянок, які рахуються за Міністерством оборони України, за результатами вжитих заходів за підписом начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда та начальника Головного управління Держземагенства у Кіровоградської області складено відомість щодо розбіжностей в обліку площі земельних ділянок, які рахуються за Міністерством оборони України по КЕВ м. Кіровограда станом на 01.05.2013 року.
Різниця даних обліку по площі(форма 405) на даних по площі(форми 6-зем) на період звірки, а саме на 01.05.2013 по земельної ділянки за адресою м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2 , склало 4,1885 га.
Даний факт підтверджує копія відомості щодо розбіжностей в обліку площі земельних ділянок, які рахуються за Міністерством оборони України по КЕВ м. Кіровоград станом на 01.05.2013 р. (а.с. 142-143).
Міністерство оборони України здійснює керівництво структурними підрозділами Збройних Сил України, до числа яких відноситься і Кіровоградська квартирно-експлуатаційна частина району, яка Директивою Міністра оборони України № Д-322/1/014 від 20.04.2005 р. перейменована у Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кіровоград.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда, як представник Міністерства оборони України, згідно положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровоград на підставі якого він діє, здійснює облік земель оборони у Кіровоградській області.
Таким чином, суд вважає, що станом на 01.05.2013 при наявності відомостей щодо розбіжності в обліку площі земельних ділянок, КЕВ м. Кіровограда, який здійснює облік земель оборони, мав можливість та повинен був з"ясувати причини розбіжностей в обліку площі земельної ділянки, що знаходиться в м. Кіровограді, по вул. Добровольського,2 та встановити факт наявності спірного договору оренди землі.
Підтвердженням даного твердження є і та обставина, що відомості про розбіжності в обліку площі земельних ділянок, які рахуються за Міністерством оборони України по КЕВ м. Кіровограда станом на 01.05.2013 складалися за участю начальника Головного управління Держземагенства у Кіровоградської області, який безпосередньо володів даними про державну реєстрацію договорів оренди землі.
Отже, після 01.05.2013 позивачам було відомо про розбіжності в обліку площі земельної ділянки по вул. Добровольського, 2 в м. Кіровограді і вони мали можливість довідатися про наявність спірного договору оренди землі, оскільки він пройшов відповідну державну реєстрації в управлінні Держкомзему у м. Кіровограді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.04.2010 за №351010004000113.
Твердження прокурора про відсутність факту пропуску строку на звернення з позовом до суду з посиланням на пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" є безпідставним та недоведеним прокурором.
Враховуючи приписи статей 256, 257, 260, 267 Цивільного кодексу України, заяву фізичної особи - підприємця Леонова Миколи Васильовича про застосування строків позовної давності, неподання позивачами доказів поважності причин пропуску строку позовної давності та навпаки, твердження останніх про відсутність факту пропуску строку позовної давності, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог повністю в зв"язку з пропуском строку позовної давності, у межах якого позивачі мали право звернутися з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі від 28.09.2010 № 227, укладеного між Кіровоградською міською радою та фізичною особою - підприємцем Леоновим Миколою Васильовичем, про передачу в строкове платне користування земельної ділянки загальною площею 5 193,65 кв. м., для розміщення виробничої бази, яка знаходиться по вул. Добровольського, 2 в місті Кіровограді.
Судові витрати покладаються на прокурора.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 18.01.2017 р.
Головуючий суддя С.Б. Колодій
Суддя Т.В.Макаренко
Суддя В.В.Тимошевська