ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.01.2017Справа №910/7635/16
За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "ВКО ТРЕЙД"
доТовариство з обмеженою відповідальністю "КСТ ГРУП УКРАЇНА"
провідшкодування збитків
Суддя Дупляк О. М.
Представники сторін:
від позивача: Корнієнко В. П. за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКО ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ ГРУП УКРАЇНА" про відшкодування збитків 30 492,00 доларів США, що еквівалентно 773 693,49 грн.
Ухвалою суду від 26.04.2016 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/7635/16 та призначено розгляд справи на 17.05.2016.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.
Розпорядженням Господарського суду міста Києва № 04-23/1982 від 27.09.2016 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2016 у зв'язку зі звільненням з посади судді Прокопенко Л. В. справу № 910/7635/16 передано для розгляду судді Дупляк О. М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 прийнято справу № 910/7635/16 до свого провадження та призначено до розгляду на 18.10.2016.
Судове засідання 18.10.2016 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Дупляк О.М. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 розгляд справи призначено на 01.11.2016.
Враховуючи необхідність дослідження доказів у справі, суд оголосив в судовому засіданні 01.11.2016 перерву на 22.11.2016.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.
В судове засідання 11.01.2017 з'явився представник позивача, належним чином уповноважений представник від відповідача в судове засідання не з'явився.
Таким чином, нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № 51 - ЗТЕ транспортного експедирування від 07.04.2014, в частині доставки відповідачем переданого йому вантажу до пункту призначення в терміни, що обумовлені договором.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з таких підстав: не доведеності позивачем факту понесення ним збитків у розмірі вартості товару; не настання у відповідача обов'язку видати вантаж позивачу, з огляду на неоплату позивачем послуг відповідача; не доведеності позивачем факту втрати відповідачем вантажу.
У судовому засіданні 11.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач та відповідач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як підтверджено матеріалами справи, 07.04.2014 між позивачем як замовником та відповідачем як експедитором було укладено договір № 51-ЗТЕ транспортного експедирування (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок замовника здійснити транспортно - експедиторське обслуговування експортно - імпортних та транзитних вантажів залізничним транспортом по території України, країн СНД та інших держав.
Згідно з п. 2.1.1. договору експедитор зобов'язується на підставі письмового запиту (заявки) на перевезення вантажу, направленого замовником факсимільним зв'язком (електронною поштою), узгоджувати з замовником маршрут та умови перевезення вантажу.
Експедитор зобов'язується після надходження оплати (авансового платежу) на рахунок експедитора, надсилати замовнику дозвіл на відправку вантажів в строки та в об'ємах, узгоджених з експедитором, а також інструкцію по заповненню перевізних документів. Також експедитор зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту отримання заявки на надання вагонів, підтвердити можливість її виконання або відмовитися від виконання заявки (п. 2.1.7. договору).
Експедитор зобов'язаний забезпечити зберігання вантажу, пред'явленого до перевезення, з моменту приймання вантажу від вантажовласника до моменту видачі вантажу; нести відповідальність за втрату, недостачу або пошкодження (псування) вантажу, яке відбулося протягом вищевказаного періоду часу, в розмірі дійсної вартості вантажу, вказаної в товаросупровідних документах, а також відшкодувати в повному обсязі інші збитки замовника, які виникли з вини експедитора (п. 2.1.15 договору).
Згідно з п. 2.1.16 договору експедитор зобов'язаний забезпечити приймання вантажу від вантажовласника по товаросупровідним документам на вантаж (зокрема, експедитор зобов'язаний при прийманні до перевезення вантажу, призначеного для замовника, перевірити відповідність виду, найменування та кількість вантажу, що приймається виду, найменуванню та кількості вантажу, вказаним в заявці замовника та товаросупровідних документах на вантаж) та дотримуватися при цьому вимог стосовно приймання вантажу, встановлених законодавством країни вантажовласника або іншим законодавством, яке підлягає застосуванню в даному випадку; забезпечити доставку вантажу в пункти призначення та передання його замовнику.
У відповідності до п. 2.2.1. договору замовник зобов'язаний подавати заявки на оплату залізничного тарифу за три робочі дні до початку перевезення. Заявка повинна містити наступну інформацію: маршрут перевезення; країна відправлення; країна призначення; найменування вантажу із зазначенням його коду ГНВ (ЕТСПГ) і розмірів (якщо необхідно); рід і приналежність рухомого складу; вага вантажу в одному напіввагоні; загальний об'єм і період перевезення.
Заявка на надання вагонів направляється замовником експедитору за п'ять днів до передбачуваної дати подачі вагонів. Експедитор може прийняти або відмовитися письмово від виконання такої заявки.
Замовник може надавати попередню заявку на надання вагонів з подекадними планами відвантаження вагонів за 15 днів до початку місяця перевезення.
Заявка на надання вагонів повинна містити наступну інформацію: маршрут перевезення; країна відправлення; країна призначення; станцію відправлення і призначення; вантажовідправника і вантажоодержувача (повне найменування, поштову адресу, залізничний код і код ОКПО; тип рухомого складу в якому здійснюватиметься вантажоперевезення; кількість вагонів (контейнерів); дату відправки (період відправки); найменування вантажу із зазначенням його коду ГНВ (ЕТСНГ) і розмірів (при необхідності); норма завантаження одного вагона.
За погодженням сторін, замовник може направляти на адресу експедитора заявки в інші терміни не обумовлені вище. Експедитор дає письмову згоду або відмову на прийняття виконання даної заявки.
У разі необхідності внесення змін до узгодженої заявки (у тому числі переадресації, зміни маршрутів прямування та інше), замовник надає експедитору змінену заявку для подальшого розгляду. Експедитор зобов'язаний підтвердити дану заявку або дати письмову відмову.
Згідно п. 2.2.2. договору замовник зобов'язаний здійснювати своєчасну оплату згідно умовам договору, а також відшкодовувати витрати експедитора при виконанні наданої йому замовником довіреності.
Відповідно до умов п. 2.3.3. договору експедитор вправі призупинити виконання узгодженої заявки у випадках:
- ненадання замовником інформації, необхідної для виконання договору;
- невчасна або неповна оплата послуг (рахунків) експедитора в обумовлені договором строки;
- оголошення уповноваженими компетентними органами конвенційних заборон на перевезення вантажів у напрямках, вказаних в узгоджених заявках, але при обов'язковому письмовому повідомленні замовника в найкоротші строки з моменту оголошення Конвенції.
Призупинення виконання заявки здійснюється на період до надання необхідної інформації, моменту оплати послуг у відповідності або відміни конвенційної заборони на перевезення вантажів на відповідних напрямках. Вказане призупинення виконання заявки не вважається невиконанням експедитором своїх зобов'язань та не тягне за собою його відповідальності.
В п. 2.3.4. договору сторони погодили, що у випадку якщо строк не оплати послуг (рахунків), погашення заборгованості перевищує один календарний місяць експедитор має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання договору, письмово повідомивши про це замовника в строк не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дати розірвання договору. При цьому збитки, що виникнуть у сторін, в тому числі по поверненню вагонів на станцію, вказану експедитором, відносяться на рахунок замовника.
За умовами п. 3.1. договору замовник здійснює 100 % передплату в розмірі заявленого об'єму перевезення вантажів шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок експедитора на підставі виставлених рахунків протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від експедитора.
Оплата по договору здійснюється в доларах США (п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у вигляді відшкодування збитків, завданих кожній із сторін винними діями іншої сторони.
Згідно з п. 4.4. договору експедитор несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату, пошкодження або псування вантажу в період перевезення та відшкодовує в повному обсязі збитки, завдані замовнику такою втратою, пошкодженням або псуванням вантажу. Крім того, у випадках повної або часткової втрати, пошкодження або псування вантажу в період перевезення експедитор сплачує замовнику за кожний випадок повної або часткової втрати, пошкодження або псування вантажу штраф в розмірі п'ять відсотків від вартості втраченого, пошкодженого або зіпсованого вантажу. За згодою сторін строк позовної давності для стягнення цього штрафу становить три роки.
У випадку виявлення нестачі, псування або погіршення якості вантажу в транспортному засобі по прибуттю на станцію призначення, одержувач в обов'язковому порядку повинен в присутності робітників станції скласти залізничний комерційний акт, зробити повний фото звіт та пред'явити акт експедитору (п. 4.5. договору).
Відповідно до п. 7.1. договору договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору, строк його дії буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік.
На виконання вищезазначених умов договору, замовником 23.09.2015 була направлена експедитору заявка № 4 на перевезення вантажу. У заявці № 4 від 23.09.2015 було зазначено: тип вагона, країна відправлення, країна призначення, станція відправлення, станція призначення, найменування вантажу, код вантажу ГНВ (ЕТСНГ), об'єм перевезення, кількість вагонів та запланована дата відправки. Матеріали справи доказів письмової відмови відповідача від прийняття до виконання заявки № 4 від 23.09.2015 не містять.
Заявка № 4 від 23.09.2015 була надана позивачем відповідачу на виконання контракту № 2606-2015-МІ від 26.06.2015 на поставку товарів (надалі за текстом - контракт), який був укладений між ДП "Милкиленд - Україна", як продавцем та позивачем, як покупцем. Згідно додатку №3 від 18.09.2015 до вищезазначеного контракту, відвантаження товару здійснюється на умовах FСА м. Охтирка (Україна), вантажовідправником залізницею є ТОВ "КСТ ГРУП Україна", Україна, м. Київ, пр-т Перемоги, 67. Обумовлений контактом товар був оплачений позивачем повністю 26.06.2015, докази чого наявні в матеріалах справи.
На виконання умов договору та контракту, 20.10.2015 на виробничих потужностях у м. Охтирка, вул. Транспортна, 1-а, ДП "Мілкіленд-Україна" завантажило і передало ТОВ "КСТ ГРУП Україна" товар (сироватка молочна підсирна демінералізована) загальною масою шістдесят шість метричних тонн, вартістю 29 040, 00 доларів США.
На вищезазначений товар, як підтверджено матеріалами справи, була оформлена подорожня відомість № 44992071, товар був завантажений у вагон № 29700192, опломбований пломбами №№563930, 563926, за результатами завантаження представником ТОВ "КСТ ГРУП УКРАЇНА" Півень А.А. був підписаний акт комплектації від 20.10.2015, копія якого наявна в матеріалах справи.
Позивач 16.12.2015 відправив відповідачу претензію про відшкодування збитків за недостачу товару вих. б/н від 11.12.2015, в якій зазначав, що ТОВ "КСТ ГРУП УКРАЇНА" не доставив переданий йому вантаж в пункт призначення в строки, згідно умов договору та заявки на перевезення № 4 від 23.09.2015, та просив в строк до 21.12.2015 включно оплатити суму збитків в розмірі 29 040, 00 доларів США, завдані втратою, пошкодженням або псуванням вантажу. Зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді, і доказів іншого матеріали справи не містять. В подальшому позивач листом від 12.12.2016, відправленим 13.12.2016, в зв'язку з невиконанням відповідачем заявки № 4 від 23.09.2015 в обумовлений строк відмовився від прийняття в майбутньому вантажу, згідно вказано заявки та просив відшкодувати 29 040, 00 доларів США завданих збитків та 1 452, 00 доларів США штрафу.
Згідно матеріалів справи, рахунок № 3775 від 20.10.2015 на оплату транспортно -експедиторських послуг в міжнародному сполученні по маршруту Охтирка - Алма - Ата на суму 34 498, 00 доларів США був відправлений відповідачем позивачу поштою 27.05.2016, та був отриманий останнім 01.07.2016, докази чого наявні в матеріалах справи. Доказів виставлення відповідачем позивачу рахунку на оплату транспортно -експедиторських послуг в міжнародному сполученні по маршруту Охтирка - Алма - Ата, та доказів отримання позивачем відповідного рахунку до травня 2016 року матеріали справи не містять. Згідно з бухгалтерської довідки вих. № 25/9 від 12.07.2016 відповідача рахунок № 3775 від 20.10.2015 позивачем не оплачений.
Згідно акту зберігання № 16/11 від 16.11.2015 підписаного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мульти Карго Транс» товар - сироватка суха демінералізована відповідно до дорожньої відомості № 44992071 знаходиться на зберіганні Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульти Карго Транс" на строк до пред'явлення вимоги про повернення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем його зобов'язань за договором та заявкою № 4 від 23.09.2015 по перевезенню вантажу в обумовлений пункт призначення, ним були понесені збитки, в розмірі вартості недоставленого товару, а саме 29 040, 00 доларів США сплачених позивачем на користь ДП "Милкиленд - Україна" по контракту.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього збитків у розмірі 29 040, 00 доларів США (вартості вантажу), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.04.2016 становить 736 850, 95 грн та штрафу у розмірі 1 452, 00 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.04.2016 становить 36 842, 55 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами за своєю правовою природою укладено договір транспортного експедирування.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно з положеннями ст. 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. В свою чергу клієнт, згідно з ст. 12 вищевказаного закону, зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що відповідач, як експедитор прийняв до виконання заявку позивача на перевезення № 4 від 23.09.2015. І доказів спростування вказаного факту, зокрема, письмової відмови відповідача від виконання такої заявки, матеріали справи не містять. Більш того, матеріали справи містять докази, із яких вбачається, що товар відповідно до подорожньої відомості № 44992071, був переданий відповідачем на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Мульти Карго Транс" на строк до пред'явлення вимоги про повернення, тобто фактично знаходиться у відповідача.
Як встановлено судом, у відповідності до заявки на перевезення № 4 від 23.09.2015 (враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмової відмови відповідача від її виконання та наявність в матеріалах справи доказів прийняття відповідачем вантажу) відповідач був зобов'язаний організувати перевезення товару - сироватки сухої демінералізованої масою 66 тон, вартістю 29 040, 00 доларів США по маршруту Україна, м. Охтирка - Казахстан, м. Алма - Ата. Вказаний товар, згідно подорожної відомості № 44992071, був 20.10.2015 завантажений у наданий відповідачем вагон № 29700192, який був опломбований. Згідно з митною декларацією ЕК10 АА строк доставки товару - 17.11.2015.
Як встановлено судом, за умовами контракту на купівлю сироватки поставка товару по контракту здійснюється на умовах FCA, у відповідності до Міжнародних правил по тлумаченню торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2010» (в редакції 2010 року).
Умова поставки FCA «ІНКОТЕРМС 2010» - «Free Carrier» («Франко перевізник» вказана назва місця) означає, що продавець передасть товар, випущений в митному режимі експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При цьому, вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця або в іншому погодженому місці, то продавець несе відповідальність за навантаження товару. Рекомендується найбільш чітко визначати пункт місця поставки, тому що ризик переходить від продавця на покупця в цьому пункті. За умовами поставки FCA «ІНКОТЕРМС 2010» поставка вважається здійсненою, якщо названим місцем поставки є площі продавця, коли товар завантажений на транспортний засіб перевізника, зазначеного покупцем або іншою особою, яка діє від його імені.
На підставі зазначеного вище, враховуючи, що позивач оплатив вартість товару за контрактом в повному обсязі 26.06.2015, суд дійшов висновку, що право власності на товар від ДП "Милкиленд - Україна" перейшло до позивача після завантаження товару на транспортний засіб відповідача.
Товар - сироватка суха демінералізована масою 66 тон та вартістю 29 040, 00 доларів США, придбаний позивачем за контрактом до місця призначення не прибув, і доказів іншого матеріали справи не містять. Вказане є порушенням з боку відповідача його зобов'язань за договором.
При цьому судом відхиляються доводи відповідача щодо притримання ним виконання його зобов'язань за договором та заявкою № 4 від 23.09.2015 та відсутності порушень його зобов'язань за договором, з огляду на не внесення з боку позивача 100 % передплати за відповідне перевезення, з наступних підстав.
У відповідності до погоджених сторонами умов договору (п. 3.1.) передплата здійснюється замовником на підставі виставлених рахунків протягом трьох банківських днів з моменту отримання від експедитора рахунку.
Отже, за умовами договору обов'язок виставлення рахунку за послуги покладений саме на експедитора, тобто оплата послуг експедитора замовником поставлена в залежність від виставленого експедитором рахунку.
Матеріали справи не містять жодних доказів виставлення в розумний строк відповідачем позивачу та отримання останнім рахунку на оплату транспортно - експедиторських послуг в міжнародному сполученні за маршрутом Охтирка - Алма - Ата. Враховуючи відсутність в матеріалах справи зазначених доказів суд дійшов висновку, що відповідачем, як експедитором його обов'язок по виставленню рахунку позивачу, як замовнику на оплату експедиторських послуг виконаний не був, відповідно позивач був позбавлений можливості виконати його зобов'язання по оплаті такого рахунку.
Згідно положень ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. При цьому, відповідно до положень ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
З огляду на викладене, у відповідача були відсутні визначені п. 2.3.3. договору підстави призупинити виконання заявки № 4 від 23.09.2015 до оплати рахунку, оскільки замовник не міг виконати свої зобов'язання з оплати відповідних експедиторських послуг, до виставлення експедитором рахунку. Судом також враховано, що призупинення виконання заявки у випадку несвоєчасної або неповної оплати послуг експедитора є правом експедитора, а не обов'язком, відповідно відповідач мав повідомити позивача про факт використання ним відповідного права. Однак, матеріали справи доказів із яких би вбачалося, що відповідач повідомляв позивача про використання ним права призупинити виконання заявки № 4 від 23.09.2015 не містять. Не містять матеріали справи і доказів, із яких би вбачалася відмова відповідача від виконання договору в односторонньому порядку на підставі п. 2.3.4. договору, в зв'язку з несплатою за послуги впродовж більше ніж одного календарного місяця.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Судом встановлено, що позивач, в зв'язку з тим, що відповідачем не був доставлений йому вантаж за заявкою № 4 від 23.09.2015 у строк до 17.11.2015, звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків за нестачу товару в розмірі 29 040, 00 доларів. США від 11.12.2015, в якій просив відшкодувати збитки у строк до 21.12.2015. З огляду на приписи ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, направлення позивачем відповідачу вищезазначеної претензії свідчить про втрату інтересу позивачем до виконання відповідачем його зобов'язання за заявкою № 4 від 23.09.2015 та відмову позивача від прийняття виконання. Повторна відмова від виконання відповідачем його зобов'язань була направлена позивачем відповідачу 12.12.2016, докази чого наявні в матеріалах справи.
Враховуючи вищезазначене суд погоджується з доводами позивача, що внаслідок невиконання відповідачем його зобов'язань за заявкою № 4 від 23.09.2015 щодо здійснення перевезення належного позивачу товару за маршрутом Україна, м. Охтирка - Казахстан, Алма-Ата, було порушене право позивача, як власника на отримання товару в пункті призначення. Внаслідок такого порушення позивачу було заподіяно збитки в розмірі понесених витрат на придбання такого товару, а саме в розмірі 29 040, 00 доларів США.
Відповідно до положень ст. 934 Цивільного кодексу України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування (ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").
Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Кріс того, в п. 4.1. договору сторонами було погоджено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у вигляді відшкодування збитків, завданих кожній із сторін винними діями іншої сторони.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав зобов'язання перед позивачем щодо перевезення товару в пункт призначення, обумовлений сторонами за заявкою № 4 від 23.09.2015, що призвело до неотримання позивачем оплаченого ним та відповідно набутого у власність товару, вартістю 29 040, 00 доларів США. Отже, мала місце протиправна поведінка відповідача - порушення зобов'язань обумовлених договором, яка в свою чергу мала шкідливий результат.
Факт понесення позивачем витрат в розмірі 29 040, 00 доларів США на придбання товару за контрактом, перевезення якого був зобов'язаний організувати відповідач підтверджений матеріалами справи, відповідно розмір збитків завданих порушенням відповідачем є доведеним та обґрунтованим.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. В даному випадку неотримання позивачем від експедитора придбаного ним у третьої особи товару є об'єктивним наслідком поведінки відповідача, яка полягала в порушенні його зобов'язання щодо організації перевезення за заявкою № 4 від 23.09.2015.
Відсутність вини відповідача у порушенні зобов'язання останнім в ході розгляду справи доведено не було, а доводи відповідача щодо використання ним його права на призупинення виконання заявки № 4 від 23.09.2016 були відхилені судом, як такі, що спростовані матеріалами справи.
З врахуванням вищевикладеного, дослідивши наявні на момент прийняття рішення матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позивачем доведено наявність прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 29 040, 00 доларів США, які поніс позивач в результаті не доставляння у місце призначення вантажу в строки обумовлені договором (17.11.2015), у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 29 040, 00 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.04.2016 становить 736 850, 95 грн заподіяних відповідачем у зв"язку з недоставленням у місце призначення прийнятого до перевезення вантажу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи відповідача щодо відсутності у позивача правомочностей власника товару та не доведення факту понесення збитків в розмірі 29 040, 00 доларів США спростовані матеріалами справи.
Долучений відповідачем до матеріалів справи рахунок № 3775 від 20.10.2015 на оплату транспортно -експедиторських послуг в міжнародному сполученні по маршруту Охтирка - Алма - Ата на суму 34 498, 00 доларів США не береться судом до уваги, як такий, що спростовує вищезазначені висновки суду, враховуючи те, що позивач у відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України, відмовився від прийняття виконання зобов'язання відповідача та скористався правом на відшкодування збитків ще в грудні 2015 року, до моменту відправлення відповідачем позивачу поштою вказаного рахунку (рахунок був відправлений 27.05.2016, та отриманий позивачем 01.07.2016).
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 452, 00 доларів США у відповідності до п. 4.4. договору задоволенню не підлягають, як недоведені та необґрунтовані, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу повної або часткової втрати, пошкодження або псування вантажу в період перевезення, як це передбачено договором. Крім того, в матеріалах справи наявні докази, із яких вбачається зберігання вантажу Товариством з обмеженою відповідальністю "Мульти Карго Транс" за домовленістю з відповідачем.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ ГРУП Україна" (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 67; ідентифікаційний код 35122124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКО ТРЕЙД" (050054, Республіка Казахстан, м. Алмати, вул. Федосєєва, буд. 24-а; ідентифікаційний код 40326094) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", суму збитків у розмірі 29 040 (двадцять дев'ять тисяч сорок) доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.04.2016 складає 736 850 (сімсот тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят) грн 95 коп. та суму судових витрат у розмірі 11 052 (одинадцять тисяч п'ятдесят дві) грн 76 коп.
3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.01.2017.
Суддя О. М. Дупляк