ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17695/14 04.12.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз»
до Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур»
про стягнення 465 000, 00 грн.
Головуючий суддя: Бондарчук В.В.
Судді: Нечай О.В.
Спичак О.М.
Представники:
від позивача: Безугла С.О.
від відповідача: Зінченко О.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю Благодійний союз» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (далі-відповідач) про стягнення 465 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані стягненням позивачем коштів, сплачених за нежилі приміщення за договором купівлі-продажу від 29.09.2010 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.09.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
11.09.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що право власності позивача на майно на день подання позову порушено не було, а тому відсутній предмет спору.
11.09.2014 р. представник відповідача через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати від Державної реєстраційної служби України інформаційну довідку з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з інформацією про власника нежилих приміщень з № 1 по № 12 (групи приміщень № 81) загальною площею 294, 2 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, буд. 4-8.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 р. суд задовольнив клопотання Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур», зокрема, зобов'язав Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15) у строк до 03.11.2014 р. надати інформацію про власника нежилих приміщень з № 1 по № 12 (групи приміщень № 81) загальною площею 294, 2 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, буд. 4-8.
Також, суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відклав та призначив судове засідання на 06.11.2014 р.
06.11.2014 р. судове засідання не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відпустці з 03.11.2014 р. по 10.11.2014 р. включно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. призначено колегіальний розгляд даної справи.
Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. визначено склад суду для розгляду справи № 910/17695/14 - Бондарчук В.В. (головуючий суддя), судді: Нечай О.В. та Спичак О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. колегією суддів у складі - Бондарчук В.В. (головуючий суддя), судді: Нечай О.В. та Спичак О.М. матеріали справи № 910/17695/14 прийнято провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.12.2014 р. за участю представників сторін.
02.12.2014 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав пояснення щодо відзиву на позов, в якому проти тверджень відповідача заперечив.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 04.12.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2010 р. у справі № 9/332 визнано за Українським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» право власності на нежилі приміщення підвалу з №1 по № 12 (групи приміщень №81) загальною площею 294,2 кв.м., які розташовані по вул. Павлівській, 4-8 у м. Києві.
29.09.2010 р. між Приватним акціонерним товариством «Укрпрофтур» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» (покупець) був укладений в нотаріальній формі договір купівлі-продажу нежилих приміщень, відповідно до умов якого відповідач продав нерухоме майно, яким є нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 81), а позивач купив нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 81), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, буд 4-8, загальною площею 294,2 кв. м.
Відповідно до п. 1.2. договору, відчужуване нерухоме майно належить відповідачу на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 26.08.2010р. по справі № 9/332, зареєстрованого 23.09.2010 р. в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна витяг серії ССХ №809042, реєстраційний номер 31578294, номер запису 1962-П в книзі: 14п-63.
Згідно п. 3.1. договору, ціна нерухомого майна за цим договором становить 465 000,00 грн.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що позивач зобов'язується сплатити грошові кошти відповідачу в розмірі згідно п. 3.1. договору після підписання цього договору до 31.12.2010 р. шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2011 р. рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010 р. у справі № 9/332 скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.
При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р. по справі №38/9 визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 1 по № 12 (групи приміщень № 81) по вул. Павлівській, 4-8 у м. Києві від 29.09.2010р., укладений між Українським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2, код 02605473) та товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 35893156). Визнано право власності Держави України в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код 00032945) на нежилі приміщення № 1 по № 12 (групи приміщень № 81) загальною площею 294,2 кв. м., які розташовані по вул. Павлівській, 4-8 у м. Києві, вартістю 463422,00 грн. Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 35893156) у власність Держави Україна в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код 00032945) нежилі приміщення № 1 по № 12 (групи приміщень №81) загальною площею 294,2 кв. м., які розташовані по вул. Павлівській, 4-8 у м. Києві вартістю 463 422,00 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що 30.05.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» та Фондом державного майна України підписано акт приймання-передачі нежилих приміщень, що за рішенням суду повертаються у державну власність, яким підтверджується факт повернення позивачем нежилих приміщення № 1 по № 12 (групи приміщень № 81) загальною площею 294,2 кв. м., які розташовані по вул. Павлівській, 4-8 у м. Києві на користь держави на виконання рішення суду від 12.12.2013 р. у справі №38/9.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що при вирішенні Господарським судом міста Києва справи №38/9 та визнанні недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 1 по № 12 (групи приміщень № 81) по вул. Павлівській, 4-8 у м. Києві від 29.09.2010р., укладеного між Українським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз», судом не вирішено питання застосування наслідків недійсності правочину згідно вимог ст. 216 ЦК України.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Оскільки в судовому порядку був визнаний недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 1 по № 12 (групи приміщень № 81) по вул. Павлівській, 4-8 у м. Києві від 29.09.2010 р., укладений між сторонами, а позивачем було сплачено відповідачеві грошові кошти в розмірі 465 000,00 грн. на виконання недійсного договору, що не заперечується самими сторонами, відповідач на підставі ч. 1 статті 216 ЦК України зобов'язаний повернути позивачеві кошти, що ним були отримані на підставі недійсного правочину, а саме - 465 000,00 грн.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, пунктом 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).
Щодо твердження відповідача про те, що майно з володіння позивача не вибуло і реєстрація права власності залишилася за останнім, суд відзначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р. у справі №38/9 визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 1 по № 12 (групи приміщень № 81) по вул. Павлівській, 4-8 у м. Києві від 29.09.2010р., а 30.05.2014 р. позивачем було передано Фонду державного майна України нежитлове приміщення № 1 по № 12 (групи приміщень № 81) по вул. Павлівській, 4-8 у м. Києві, що виключає можливість користування позивачем вказаним приміщенням, а факт перереєстрації права власності на нежитлові приміщення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» на Фонд державного майна України можливий виключно за ініціативи останнього та не залежить від волі позивача.
Тому такі твердження відповідача визнаються судом необґрунтованими та відхиляються.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо повернення позивачеві грошових коштів в розмірі 465 000,00 грн., що ним були одержані на підставі недійсного правочину, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 1 по № 12 (групи приміщень № 81) по вул. Павлівській, 4-8 у м. Києві від 29.09.2010 р. та стягнення з відповідача 465 000,00 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 2, ідентифікаційний код - 02605473), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, ідентифікаційний код - 35893156) 465 000 (чотириста шістдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. - боргу та 9 300 (дев'ять тисяч триста) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 08.12.2014 р.
Головуючий суддя Бондарчук В.В.
Судді Нечай О.В.
Спичак О.М.