Справа № 471/1308/16-ц
2-з/467/1/17
18.01.2017 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
До Арбузинського районного суду Миколаївської області передано цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позивач просить суд визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю, визнати за ним право власності на ? частку вказаної квартири та стягнути з відповідача судові витрати.
Провадження у справі відкрито ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 січня 2017 року.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позовних вимог, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2, мотивуючи тим, що спірна квартира придбана у період перебування в зареєстрованому шлюбі, за спільні кошти, а розірваний на даний час шлюб дозволяє відповідачу відчужити квартиру без його згоди. Вказує, що відповідач неправомірно позбавила його права користування спірною квартирою, а тому є реальна загроза ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в подальшому.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши виконання вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України, суддя приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Положеннями частин 1 та 3 ст. 152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову та визначено, що вони мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року ВСУ роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, необхідною умовою застосування заходів забезпечення позову є існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення у справі, підтвердженої належними та допустимими доказами.
Оскільки заявник вказує на те, що розірваний на даний час шлюб дозволяє відповідачу відчужити спірну квартиру без його згоди, однак не зазначає та не підтверджує належними доказами які саме дії відповідача свідчать про його реальні наміри відчужити спірне майно.
Згідно абзацу 3 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, суд має виходити із забезпечення збалансованості інтересів як позивача, так і відповідача.
Оскільки накладення арешту, може призвести до порушення прав відповідача щодо користування квартирою, то виходячи із співвідношення інтересів позивача і відповідача, даний вид забезпечення позову не є обґрунтованим.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 151 - 153, 210 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання її копії.
Суддя І.В. Явіца