Єдиний унікальний номер 236/2357/16-п Номер провадження 33/775/7/2017
17 січня 2017 року місто Бахмут
Суддя апеляційного суду Донецької області Круподеря Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, на постанову судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2016 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лиман Донецької області, українця, громадянина України, який працює «Зеленстрой»- прибиральник, ІПН- невідомий, зареєстрованого: АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200, 00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, -
Згідно до постанови суду, 25 вересня 201616.09.2016 року о 16 годині 30хвилин в ОСОБА_1, в м. святогірськ по вул. Камишева 15, керував автомобілем ВАЗ-21099, з державним номерним знаком - НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, відчувався запах алкоголю з порожнечі роту, продувати трубку КТ та їхати в медичний заклад для медичного огляду відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП України.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2016 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200, 00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій він просить поновити йому строк на апеляційне оскарження; постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким справу відносно нього закрити. Зазначає, що суд розглянув адміністративну справу без його участі, належним чином його ніхто не повідомляв, тобто про час та місце розгляду справи він не знав, чим було порушено його право на захист, звертає увагу, що пояснення Свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відповідають дійсності та суперечать реальним обставинам справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляції у сукупності, вважаю, що строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови підлягає поновленню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Згідно зі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Як зазначив суд першої інстанції в постанові, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та розгляд справи був повідомлений належним чином,(протокол адміністративного правопорушення арк.спр. № 3) про причини неявки суду не повідомив.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, ухилення особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння. Даний факт підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_4, та ОСОБА_3 які містяться в поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення від 16.09.2016 р.
Згідно зі ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, та при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд при накладенні адміністративного стягнення врахував ступінь вини ОСОБА_1,та особу правопорушника.
Зазначені обставини повною мірою підтверджені сукупністю доказів досліджених судом.
Так з протоколу про адміністративне правопорушення АП1 №977199 від 16 вересня 2016 року вбачається, що виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини.
Твердження апелянта, що суд безпідставно взяв до уваги письмові пояснення свідків, не викликавши їх до суду, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки такі пояснення є доказами у адміністративному проваджені, в розумінні ст. 251 КУпАП. Підстав для недовіри та сумнівів щодо правдивості пояснень вказаних свідків в ході апеляційного розгляду встановлено не було.
Таким чином, переконливих доводів, які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП в апеляційній скарзі не наведено. Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування постанови судді, про що просить автор апеляції, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 289, 294 КУпАП, апеляційний суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2016 року відносно нього.
Скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2016 року якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200, 00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: