Справа № 265/3996/16-а
Провадження № 2-а/265/1/17
12 січня 2017 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Мельник І.Г.,
за участю секретаря Марченко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лівобережного району міста Маріуполя про визнання неправомірною бездіяльність та зобов,язання вчинити певні дії, -
В провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходиться адміністративна справа за ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лівобережного району міста Маріуполя про визнання неправомірною бездіяльність та зобов,язання вчинити певні дії.
У судове засідання, що відбулось 23 грудня 2016 року, позивач ОСОБА_1 та її представник, що діє на підставі договору про надання правової допомоги, ОСОБА_2 не з'явились по невідомим суду причинам, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином та своєчасно.
Враховуючи вимоги ст.128 КАС України, судове засідання було відкладене.
Наступне судове засідання було призначене на 12 січня 2017 року о 08-00 годині, про що сторони були повідомлені відповідно до ст. 35 КАС України. На адресу суду, від позивача повернувся невручений конверт з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".
Представник відповідача, Управління соціального захисту населення Лівобережного району міста Маріуполя ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що позивач повторно не з'явилась у судове засідання по невідомим суду причинам тому вважає, що відповідно п.4 ч.1 ст.155 КАС України необхідно даний позов залити без розгляду.
У зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання, суд дійшов висновку, щодо можливості залишення адміністративного позову без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи (ст. 120 КАС України), повідомлення суд про неможливість прибуття в судове засідання (ст. 40 КАС України), дотримання процесуальних строків.
Відповідно до ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 1 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.
Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами (ч. 3 ст. 33 КАС України).
Частиною 1 ст. 40 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Тобто, невиконання стороною даного обовязку щодо повідомлення суду про нову адресу для листування чи зміну місця проживання передбачає настання певних негативних наслідків. Одним із них є той, що при відсутності такої заяви судова повістка надсилається на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо ця особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Крім того, частиною другою статті 40 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобовязані завчасно повідомити про це суд. В протилежному випадку, в разі невиконання стороною такого обовязку, вважається, що зазначена особа не з'явилися до суду без поважних причин.
Вищенаведені положення в першу чергу спрямовані на забезпечення добросовісного ставлення осіб, які беруть участь у справі, до виконання свого процесуального обов'язку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності є підставою для відкладення розгляду справу. А вже повторне неприбуття позивача за аналогічних підстав є наслідком залишення позовної заяви без розгляду (ч. 3 ст. 128 КАС України).
Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що позивач та його представник допустили другу підряд неявку в судове засідання без поважних на те причин, хоча і заяв про розгляд справи без їх участі суду теж не надали.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У даному випадку суд звертає увагу на те, що право позивача на доступ до суду жодним чином обмежене не було, оскільки про обставини розгляду справи, необхідність явки до суду позивач повідомлявся своєчасно та належним чином у порядку та спосіб, що передбачений нормами КАС України.
Тобто, єдиною причиною виникнення такої ситуації, за якою подальший розгляд справи став неможливим, є неналежне виконання позивачем та його представником свого процесуального обовязку, передбаченого ст. 40 КАС України.
Так, інформація про судовий розгляд справ Орджонікідзевського районного суду міста Маіуполя Донецької області знаходиться у вільному доступі на офіційному веб-сайті суду у розділі "Графік розгляду справ", у звязку з чим позивач та його представник безперешкодно могли отримати інформацію про дату та час розгляду даної адміністративної справи, заздалегідь знаючи про перебування такої справи у провадженні суду.
Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обовязки, які повязані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який повязаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обовязків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозвязку із виконанням тих обовязків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про можливу зміну місця проживання, поважні причини неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій повязаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до пору-шення строків її вирішення.
Виходячи з правових норм, які містить ч. 3 ст. 128 та п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, повторна неявка ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 у судове засідання без поважних причин та відсутність від останніх заяв про розгляд справи за їх відсутності, зумовлюють прийняття судом рішення про залишення даного адміністративного позову без розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 155 КАС України вона має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою в загальному порядку.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 155, ст. ст. 165, 186, 254 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лівобережного району міста Маріуполя про визнання неправомірною бездіяльність та зобов,язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Суддя І.Г. Мельник