Код суду 233 Справа № 233/5591/16-к
Вирок
Іменем України
18 січня 2017 року року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016050380000939 від 08 серпня 2016 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області, ІПН НОМЕР_1 , громадянки України, має середню спеціальну освіту, не одружена, має на утриманні одну малолітню дитину, працює контролером у Костянтинівському ПУВКХ КП «Компанія «Вода Донбасу», ранішене судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, суд -
07 серпня 2016 року приблизно о 19-40 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходилась у дворі будинку АДРЕСА_1 , де також знаходились мешканці зазначеного будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . ОСОБА_5 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раніше виниклих неприязних особистих відносин, почала ображати ОСОБА_4 та ОСОБА_6 нецензурною лайкою, після чого останні, з метою уникнути продовження конфлікту, направились до під'їзду свого будинку. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, негайно реалізуючи який ОСОБА_5 , пішла слідом за ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , штовхаючи ОСОБА_4 руками в спину. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зайшли в кабіну ліфту, розташовану у під'їзді будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 зайшла за ними до кабіни ліфту та, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, схопила ОСОБА_4 руками за волосся та один раз вдарила її головою о бокову стінку кабіни ліфту, в результаті чого ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження: підшкірна гематома потиличної області голови, закрита черепно-мозкову травму - струс головного мозку, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованого їй злочину визнала у повному обсязі, щиро розкаялася, та пояснила, що вона 07.08.2016 року близько о 19-40 год. разом зі своїм сином поверталась від подруги, з якою вони разом пили вино. Біля під'їзду, де вона мешкає, в будинку АДРЕСА_1 знаходились дві жінки, які також проживають в цьому будинку - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 оскільки вона раніше відчувала до них неприязнь, то почала з ними сваритись, ображати. Жінки стали йти від неї до під'їзду, але вона пішла за ними, почала штовхати ОСОБА_4 в спину. Коли жінки заходили до кабіни ліфту, вона схопила ОСОБА_4 за волосся руками та вдарила її головою об стінку ліфта. Що відбувалось одразу після цього не пам'ятає, не виключає, що жінки поїхали на ліфті нагору, а вона залишилася на першому поверсі. Пізніше приїхали працівники поліції, опитували її. Зараз усвідомила протиправність своєї поведінки, розуміє, що свої емоції треба стримувати та поводитись гідно, зобов'язалася в подальшому не вчиняти подібних правопорушень. Цивільний позов, заявлений потерпілою, визнала частково в межах суми витрат на лікування та 2000 грн. моральної шкоди.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою, її вина повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_5 є її сусідкою, будь-яких особистих відносин з нею вона не підтримувала. 07.08.2016 року, у вечірній час, вона разом зі своєю подругою ОСОБА_6 , яка проживає з нею в одному будинку, вийшла вигуляти собаку ОСОБА_6 . Коли вони знаходились біля під'їзду свого будинку за адресою: АДРЕСА_2 , до під'їзду підійшла ОСОБА_5 , яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, та почала висловлювати претензії, що собака гуляє без намордника, вдарила ногою собаку, почала також ображати їх нецензурною лайкою. На крики ОСОБА_5 багато сусідів визирнули з вікон та дивились на них. Тоді вона запропонувала ОСОБА_6 йти додому, щоб уникнути конфлікту, що вони і зробили. Але коли вони вдвох пішли до під'їзду, ОСОБА_5 пішла за ними і почала штовхати її руками в спину. В під'їзді біля ліфту стояли двоє чоловіків, які побачили конфлікт та дозволили їм поїхати на ліфті першими. Коли вона та ОСОБА_6 з собакою зайшли до ліфту, ОСОБА_5 , продовжуючи її штовхати, хотіла зайти до ліфту разом із ними, і один з чоловіків став утримувати її, щоб перешкодити цьому, але ОСОБА_5 встигла схопити її за волосся та вдарила головою об стінку ліфта, від чого вона втратила свідомість на 2-3 хвилини. В цей час у неї в руках був мобільний телефон, який впав на підлогу і на ньому розбився екран. Потім ОСОБА_6 їй розповіла, що чоловік витяг ОСОБА_5 з ліфту і вони піднялись на свій поверх. Після цього вона одразу викликала поліцію. Заявила до обвинуваченої цивільний позов про відшкодування вартості лікування в сумі 727,18 грн., вартості проїзду в сумі 100,00 грн., вартості ремонту свого мобільного телефону в сумі 2800 грн., а також моральної шкоди в сумі 20000 грн. Додатково пояснила, що телефон вона ще не відремонтувала.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 07 серпня 2016 року, проведеного цього ж дня з 20-00 по 20-20 год., з фототаблицею, місцем скоєння злочину є кабіна ліфту, розташована у будинку АДРЕСА_2 .
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 28 серпня 2016 року, проведеного цього ж дня з 12-40 по 13-00 год., з фототаблицею, потерпіла ОСОБА_4 на місці розказала і показала, де саме і при яких обставинах їй було заподіяно тілесні ушкодження обвинуваченою ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 03 вересня 2016 року, проведеного цього ж дня з 13-20 по 13-35 год., з фототаблицею, свідок ОСОБА_7 на місці розказала і показала, де саме і при яких обставинах потерпілій ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження обвинуваченою ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 18 вересня 2016 року, проведеного цього ж дня з 17-10 по 17-35 год., з фототаблицею, свідок ОСОБА_6 на місці розказала і показала, де саме і при яких обставинах потерпілій ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження обвинуваченою ОСОБА_5 .
Відповідно до висновку експертизи від 07 вересня 2016 року №101 за меддокументами відповідно до наданої амбулаторної карти у потерпілої ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження: підшкірна гематома потиличної області голови, закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, які утворились від дії тупих предметів, або в результаті однократного удару об такий предмет, можливо в строк та за обставин, зазначених у постанові, та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткостроковий розлад здоров'я. Зазначені тілесні ушкодження могли утворитись за обставин, зазначених потерпілою ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту, тобто від удару головою об стінку ліфту.
Відповідно до висновку експертизи від 14 вересня 2016 року №108-101 свідчити про механізм спричинення тілесних ушкоджень за обставин, на які вказує свідок ОСОБА_8 в ході проведення слідчого експерименту та допиту не уявляється можливим, оскільки свідок зазначає, що не бачила того, що відбувалось в самому ліфті, а у наданій амбулаторній карті потерпілої не зазначено про наявність тілесних ушкоджень на тілі.
Відповідно до висновку експертизи від 23.09.2016року №109-108-101 тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4 , могли утворитись за обставин, зазначених свідком ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту, тобто від удару головою об стінку ліфту.
Суд оцінює надані сторонами кримінального провадження докази в сукупності та взаємозв'язку за критеріями належності та допустимості.
Всі досліджені в судовому засіданні докази суд вважає належними та допустимими, такими що не суперечать однин одному та доповнюють один одного.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину при встановлених судом обставинах доведена повністю, а її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який є злочином невеликої тяжкості, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченої.
При дослідженні особи обвинуваченої встановлено, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліках в диспансерах м. Костянтинівка Донецької області не перебуває, офіційно працевлаштована, має на утриманні малолітню дитину - сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується посередньо.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №1037 від 29 вересня 2016 року, ОСОБА_5 є психічно здорова, в період скоєння інкримінованого діяння могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, не перебувала у тимчасово-хворобливому стані або в стані фізіологічного афекту. В теперішній час ОСОБА_5 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
З досудової доповіді по кримінальному провадженні вбачається, що ОСОБА_5 може виправитись без позбавлення або обмеження волі на певний строк, органом пробації у подальшому необхідно вжити наступні заходи: залучити її для участі у тренінгу «Будуємо майбутнє разом»: програма профілактики конфліктів та правопорушень; застосувати інтервенції, пов'язані з контролем її поведінки.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, суд визнає її щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При таких обставинах, суд вважає, що до обвинуваченої необхідно застосувати покарання у виді штрафу, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів, та не знаходить підстав для застосування інших, більш суворих видів покарання, з передбачених санкцією статті.
Заявлений потерпілою цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків, пов'язаних з лікуванням, в сумі 727,18 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки позовні вимоги повністю підтверджені документально фіскальними чеками на покупку медичних препаратів, визнані обвинуваченою.
Цивільний позов потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди, на думку суду, підлягає частковому задоволенню, оскільки в судовому засіданні доведено, що протиправними діями обвинуваченої потерпілій дійсно завдано шкоду здоров'ю, вона проходила лікування з приводу отриманої травми, відчувала фізичний біль, але суд вважає, що визначений у позові розмір моральної шкоди є завищеним, і виходячи з принципу розумності і справедливості вважає за необхідне зменшити суму, що підлягає стягненню до 3000,00 грн.
Позовні вимоги в частині відшкодування вартості ремонту мобільного телефону та вартості проїзду задоволенню не підлягають з наступних підстав.
На підтвердження розміру заподіяної матеріальної шкоди потерпілою надано суду копію рахунку №1002 від 16.01.2017 року, відповідно до якого вартість робіт та матеріалів, необхідних для ремонту мобільного телефону Droid Ultra складає 2800,00 грн., але суд не приймає наданий рахунок як документ, що підтверджує розмір заподіяного збитку, оскільки рахунок сам по собі не свідчить про факт виконання робіт та внесення за ці роботи і матеріали коштів. Крім того, сама потерпіла в судовому засіданні пояснила, що телефон вона не ремонтувала і користується ним до теперішнього часу, тобто не заперечувала того факту, що не здійснювала будь-яких витрат, пов'язаних з відновленням пошкодженої речі, в зв'язку з чим наявність фактичного збитку нею не доведено.
Посилання потерпілої на те, що нею було оплачено роботи по діагностуванню телефону в сумі 100,00 грн. суд не приймає до уваги, оскільки нею не надано документів на підтвердження сплати цієї суми.
Витрати на проїзд в сумі 100 грн. потерпілою будь-якими документами не підтверджено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався, відомості про речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд ,-
ОСОБА_5 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 727 (сімсот двадцять сім) гривень 18 копійок на відшкодування матеріального збитку та 3000 (три тисячі) 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.
В решті позовних вимог потерпілій відмовити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя