ЄУН 229/3906/16-ц
Провадження № 4-с/229/2/2017
13 січня 2017 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді Рагозіної С.О.,
за участю секретаря Пантелєєвої Є.О.,
представника заінтересованої особи ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка Донецької області скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії державного виконавця,
04 листопада 2016 року заявник публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі ТОВ «Родовід Банк») звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій вказав, що 26 жовтня 2016 року ТОВ «Родовід Банк» отримав повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 17 жовтня 2016 року. Підставою для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання зазначено п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження», у статті 26 якого визначено необхідність додавати квитанцію про сплату авансового внеску при поданні заяви про відкриття виконавчого провадження.
Разом з тим, заяву про відкриття виконавчого провадження стягувач подав 04 жовтня 2016 року, що підтверджується інформацією з реєстру поштових відправлень.
Посилаючись на загальновизнаний принцип дії закону в часі, закріплений у ст. 58 Конституції України, ТОВ «Родовід Банк» просить суд визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 при винесенні повідомлення від 17 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та скасувати це повідомлення.
У судове засідання представник стягувача ТОВ «Родовід Банк» не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася. Її виклик здійснювався судом шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Дружківського міського суду Донецької області, оскільки територія, на якій вона мешкає, є тимчасово окупованою, поштовий зв'язок відсутній.
Особа, дії якої оскаржуються - старший державний виконавець Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 доводи скарги не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні проти скарги.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали скарги, суд встановив таке.
Відповідно до статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Суд встановив, що рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області ЄУН 250/4378/13-ц №2/250/264/14 від 10 лютого 2014 року з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» стягнена заборгованість за кредитним договором № Д002/СК-462.07.2 від 07 грудня 2007 року в загальному розмірі 226960,92 (двісті двадцять шість тисяч дев'яносто шістдесят доларів США 92 цента) доларів США та 33134595,32 (тридцять три мільйона сто тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 32 копійки) гривень.
В заяві на ім'я начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2016 року №13-11-б.б/5068 стягувач ПАТ «Родовід-Банк» просить відкрити виконавче провадження про виконання вищевказаного рішення суду.
Відповідно до реєстру відправлених рекомендованих листів ПАТ «Родовід-Банк», копії конверту та інформації зі сторінки відстеження пересилання поштового відправлення за штриховим ідентифікатором: 0407025680939 (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/) офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», заява ПАТ «Родовід-Банк» від 04 жовтня 2016 року №13-11-б.б/5068 про відкриття виконавчого провадження була здана на пошту 04 жовтня 2016 року (а.с. 5, 7, 21).
17 жовтня 2016 року за вих. №20-1.566/17 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 повернув стягувачу ПАТ «Родовід-Банк» виконавчий документ без виконання, оскільки згідно з частиною 2 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Стягувач ПАТ «Родовід-Банк» не додав до заяви квитанцію про сплату авансового внеску, у зв'язку з чим на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ був повернутий стягувачу.
Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VII, на вимоги якого посилається державний виконавець, набув чинності 05 жовтня 2016 року.
Відповідно до Перехідних положень цього Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Разом з тим, Закон №1404-VII не встановлює порядок виконання виконавчих документів, які надійшли на виконання до набрання чинності цим Законом, але виконавчі дії не розпочаті.
У зв'язку з цим необхідно звернутися до загальноправових принципів.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 14 ЦПК визначені ознаки обов'язковості судових рішень. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.
Станом на 04 жовтня 2016 року на момент звернення стягувача з заявою про відкриття виконавчого провадження діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який не передбачав сплату стягувачем авансового внеску при зверненні з заявою про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку з цим, суд вважає, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 безпідставно повернув стягувачу виконавчий лист без прийняття до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Тобто, повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання є різновидом рішення виконавця.
Оскільки суд дійшов до висновку про те, що повернення виконавчого документу стягувача ПАТ «Родовід-Банк» без прийняття до виконання було здійснено державним виконавцем в порушення Закону, то відповідне повідомлення підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 383-389 ЦПК України, суд
скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії державного виконавця задовольнити.
Визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 при винесенні повідомлення від 17 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.
Скасувати повідомлення від 17 жовтня 2016 року про повернення виконавчого листа №250/4378/13-ц, виданого 05 березня 2014 року Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № Д002/СК-462.07.2 від 07 грудня 2007 року в загальному розмірі 226960,92 (двісті двадцять шість тисяч дев'яносто шістдесят доларів США 92 цента) доларів США та 33134595,32 (тридцять три мільйона сто тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 32 копійки) гривень, без прийняття до виконання, винесене старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів з дня проголошення ухвали, якщо продовж цього строку не подана апеляційна скарга, або після розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: С. О. Рагозіна