Справа № 226/1910/16-ц
Провадження № 2/226/33/2017
Іменем України
16.01.2017 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Трифонової І.О.,
позивача ОСОБА_1, представника відповідача Дриги О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Красноармійськвугілля», третя особа ВП «Шахта «Стаханова», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Красноармійськвугілля», третя особа ВП «Шахта «Стаханова», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в якому фактично просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 21013,02 гривень та моральну шкоду в сумі 10000 гривень. В подальшому позивач змінив позовні вимоги шляхом їх зменшення та виключив з них вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обґрунтував тим, що з 10.02.1995 року він працював у відповідача гірничомонтажником, був звільнений 25.08.2016 року за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України. При звільненні з ним не був проведений повний розрахунок, не було виплачено заробітну плату за липень-серпень 2016 року, компенсацію частини щорічної відпустки при звільненні, а також одноразову допомогу при виході на пенсію. Остаточний розрахунок з ним відбувся лише 27.10.2016 року, що є порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України. За підрахунками позивача, з дня звільнення до дня остаточного розрахунку минуло 63 дні, відтак з огляду на розмір його середньоденного заробітку 333,54 гривень, відповідач відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України має сплатити йому 333,54 гривень х 63 дні = 21013,02 гривень в якості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Просив задовольнити його вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, обґрунтувавши їх викладеними у позовній заяві відомостями. Просив задовольнити вимоги повністю.
Представник ДП «Красноармійськвугілля» та ВП «Шахта «Стаханова» за довіреністю Дрига О.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно у відповідності з вимогами трудового законодавства розрахунок зі звільненим працівником має відбуватися одразу, однак ДП «Красноармійськвугілля» є дотаційним підприємством, грошей на момент звільнення позивача не було, коли вони з'явилися, відбувся розрахунок, а остаточний розрахунок відбувся 27.10.2016 року. Так відбулося не з вини підприємства, а з відсутності коштів, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши учасників процесу, вивчивши докази у справі окремо і в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Так, ОСОБА_1 з 10.02.1995 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем та був звільнений 25.08.2016 року за ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком згідно з наказом №226к від 25.08.2016 року, що встановлено на підставі записів в трудовій книжці позивача (а.с. 9).
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільнені робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В порушення вищезазначеної норми Закону остаточний розрахунок з ОСОБА_1 у строки, визначені останньою, здійснений не був.
Так, відповідно до виписки з картки/рахунку № НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк», остаточний розрахунок з позивачем з боку відповідача відбувся 27.10.2016 року (а.с. 12-14), що не заперечене сторонами в судовому засіданні. За відомостями довідки № 998 ВП "Шахта "Стаханова" ДП "Красноармійськвугілля", станом на дату видачі цієї довідки 09.11.2016 року заборгованість із заробітної плати перед ОСОБА_1 у підприємства відсутня (а.с. 11).
Отже, днем фактичного розрахунку з ОСОБА_1 є 27.10.2016 року, а початком перебігу строку затримки розрахунку з позивачем при звільненні є день видачі наказу №226к про звільнення ОСОБА_1 25.08.2016 року. Таким чином, час затримки виплати позивачеві належних йому при звільненні сум складає 45 робочих днів.
Обрахування позивачем строку затримки виплати належних сум при звільненні як 63 дня є невірним, оскільки ОСОБА_1 рахувалися календарні дні періоду затримки, а не робочі, як це передбачено діючим законодавством.
Так, розрахунок середнього заробітку для таких виплат проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року. Згідно з цим Порядком, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться, зокрема, шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. При цьому, середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
Як вбачається з довідки № 999 від 09.11.2016 року ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля», саме виходячи з числа відпрацьованих днів вираховувалася середньоденна заробітна плата позивача, яка склала 333,54 гривні на день (а.с. 10).
Оскільки відповідачем порушені вимоги закону щодо своєчасного розрахунку з працівником за умови його звільнення, у відповідності до ст. 117 КЗпП України з відповідача належить стягнути на користь позивача його середній заробіток за весь час затримки належних йому при звільненні сум за період з 25.08.2016 року по 27.10.2016 року. Отже, стягненню підлягає сума 15009,30 гривень із розрахунку 333,54 гривні середньоденного заробітку, помножених на 45 робочих дня за вищевказаний період.
Крім цього з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір, обрахований пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 393,73 гривні.
На підставі викладеного, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Красноармійськвугілля», третя особа ВП «Шахта «Стаханова», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (ЄДРПОУ 32087941) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 15 009 (п'ятнадцять тисяч дев'ять) гривень 30 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (ЄДРПОУ 32087941) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, судовий збір в сумі 393 (триста дев'яносто три) гривні 73 копійки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений і підписаний в нарадчій кімнаті 17.01.2017 року.
Суддя: В.С. Салькова