номер провадження справи 31/102/14
12.01.2017 Справа № 908/4022/14
Суддя Дроздова С.С., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" (69084,м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 72) на дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м. Донецьк (скорочено ПАТ "ПУМБ);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04", м. Запоріжжя (скорочено ТОВ "ОЛІВІАС - 04");
про стягнення суми
за участю Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
Представники сторін:
Від заявника (відповідач у справі): Ткач Д.М., дов. № б/н від 07.03.2016 р.
Від позивача: не з'явився
Від Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області: Юлдашев А.А., дов. № 3 від 04.08.2016 р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 р. у справі № 908/4022/14 (суддя Хуторной В.М.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" стягнуто заборгованість за кредитом в сумі 8000000 (вісім мільйонів) грн., заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом в сумі 428 562 (чотириста двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 45 коп.; заборгованість за непогашеною в строк адміністративною комісією в сумі 6 794 (шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 51 коп., пеню за простроченим кредитом в сумі 388 821 (триста вісімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 92 коп., пеню за відсотками за користування кредитом в сумі 10 786 (десять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 61 коп., пеню за адміністративною комісією в сумі 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 53 коп. та судовий збір в сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.
На виконання зазначеного рішення господарським судом Запорізької області (суддя Хуторной В.М.) 25.11.2014 р. видано відповідний наказ.
12.03.2016 р. канцелярією господарського суду Запорізької області отримано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС-04" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. у справі № 908/4022/14.
У зв'язку з звільненням судді-доповідача ОСОБА_4, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом розподілу справ між суддями справу № 908/4022/14, передано на розгляд судді Кагітіної Л.П.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.04.2016 р. у справі № 908/4022/14 (суддя Кагітіна Л.П.) задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. у справі № 908/4022/14.
Дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови від 21.10.2015 р. про арешт майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14 - визнано незаконними. Постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 21.10.2015 р. про арешт майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14 - скасовано.
Дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови від 21.10.2015 р. про арешт коштів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14 - визнано незаконними. Постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 21.10.2015 р. про арешт коштів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14 - скасовано
Дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови від 08.12.2015 р. про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" виконавчого збору у розмірі 890862,70 грн. в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14 - визнано незаконними. Постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 08.12.2015 р. про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" виконавчого збору у розмірі 890862,70 грн. в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14 - скасовано.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.04.2016 р. у справі № 908/4022/14 (суддя Кагітіна Л.П.) замінено вибулу сторону - Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) його правонаступником - ОСОБА_5 (69118, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), ухвалено вважати його стягувачем у справі № 908/4022/14, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" заборгованості за кредитом в сумі 8 000 000 (вісім мільйонів) грн., заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом в сумі 428 562 (чотириста двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 45 коп.; заборгованості за непогашеною в строк адміністративною комісією в сумі 6 794 (шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 51 коп., пені за простроченим кредитом в сумі 388 821 (триста вісімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 92 коп., пені за відсотками за користування кредитом в сумі 10 786 (десять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 61 коп., пені за адміністративною комісією в сумі 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 53 коп. та судового збору в сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн.
Ухвала господарського суду Запорізької області від 06.04.2016 р. у справі № 908/4022/14 (суддя Кагітіна Л.П.), задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. у справі № 908/4022/14, залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 р. у справі № 908/4022/14 скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.04.2016 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016 р. у справі № 908/4022/14; справу № 908/4022/14 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2016 р., справу № 608/4022/14 передано судді Дроздовій С.С. для розгляду скарги скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04", м. Запоріжжя на дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області.
Ухвалою суду від 04.11.2016 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" (69084 м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 72) на дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/4022/14 прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С. та призначено судове засідання на 30.11.2016 р.
Ухвалою суду 30.11.2016 р. розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04", м. Запоріжжя на дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі №908/4022/14, на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено, на 14.12.2016 р.
Ухвалою суду 14.12.2016 р. розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04", м. Запоріжжя на дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/4022/14, на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено, на 12.01.2017 р.
12.01.2017 р. судом продовжено розгляд скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/4022/14.
12.01.2017 р. до початку розгляду скарги представники заявника (відповідач у справі) та Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації розгляду скарги.
Представник заявника (відповідач у справі) в судовому засіданні 12.01.2017 р. підтримав свої вимоги викладені у скарзі на дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі, на підставах викладених у скарзі.
В обґрунтування посилається на те, що господарським судом Запорізької області (суддя Хуторной В.М.) 12.11.2014 року було винесено рішення по справі № 908/4022/14, яким позов задоволено, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04», м. Запоріжжя на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк», м. Донецьк стягнуто заборгованість за кредитом в сумі 8 000 000 (вісім мільйонів) грн., заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом в сумі 428 562 (чотириста двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят, дві) грн. 45 коп.; заборгованість за непогашеною в строк адміністративною комісією в сумі 6 794 (шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 51 коп., пеню за простроченим кредитом в сумі 388 821 (триста вісімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 92 коп., пеню за відсотками за користування кредитом в сумі 10 786 (десять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 61 коп., пеню за адміністративною комісією в сумі 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 53 коп. та судовий збір в сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн.
На виконання рішення, що набрало законної сили, 25.11.2014 р. стягувачеві видано відповідний наказ.
Постановою від 07.10.2015 р. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за заявою стягувача від 05.10.2015 р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу 25.11.2014 р. № 908/4022/14р. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2015 р. № 48917908 разом з копією супровідного листа до неї (екземпляр стягувача) товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС-04» отримало від ПАТ «ПУМБ» 02.03.2016 р.
10.03.2016 р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 48917908 боржнику стало відомо про винесення відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області постанови від 21.10.2015 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; постанови від 21.10.2015 р. про арешт коштів боржника та постанови 08.12.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890 862,70 грн. При цьому під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 48917908 постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890 862,70 грн. від 08.12.2015 р. в матеріалах провадження не було. Боржник дізнався про існування цієї постанови з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (далі - ЄДРВП) увійшовши до нього за ідентифікатором доступу зазначеному у постанові про відкриття виконавчого провадження в екземплярі стягувача, тому до скарги додається роздрукована з ЄДРВП постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.
Товариству з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС-04» стало відомо про винесення оскаржуваних постанов 10.03.2016 р. і боржник вважає, що саме ця дата є днем початку встановленого законодавством строку на оскарження.
Заявник вважає дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.10.2015 р., постанови про арешт коштів боржника від 21.10.2015 р. та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890 862, 70 грн. від 08.12.2015 р. незаконними, а вказані постанови такими, що підлягають скасуванню оскільки державним виконавцем порушено вимоги ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. З ст. 129 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, ст. 121-2 ГПК України, ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 2, 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 28, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження",
Заявник вважає, що виконавчий збір є своєрідною санкцією за невиконання боржником вимог державного виконавця в межах наданого строку, та можливість стягнення виконавчого збору належить від законності дій самого державного виконавця, а також від поважності причин, з яких боржник був позбавлений об'єктивної можливості виконати його вимогу у встановлений термін. Таку позицію висловив Вищий господарський суд України в постанові від 01 березня 2016 року по справі № 908/1749/15-г.
Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області постанова про відкриття виконавчого провадження № 48917908 від 07.10.2015 р. боржнику направлена не була, доказів вручення вказаної постанови боржнику немає.
Таким чином, до відома боржника не було доведено постанову про відкриття виконавчого провадження та фактично не надано гарантований Законом України «Про виконавче провадження» добровільний строк для виконання рішення суду, чим порушено право боржника на добровільне виконання рішення господарського суду у справі 908/4022/14.
Крім того, відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується в разі, якщо рішення було виконано примусово та вираховується від фактично стягненої державним виконавцем суми. Факт не виконання рішення про стягнення суми добровільно в установлений для цього строк утворює базу для нарахування виконавчого збору лише за умови стягнення її державним виконавцем, який після закінчення строку для добровільного виконання рішення суду виконує його примусово. Таку саму позицію висловлено і в ухвалі Верховного Суду України від 28 січня 2015 року по справі №3-217гс14.
З наведених норм законодавства слідує, що, після спливу наданого боржнику на добровільне виконання рішення суду державний виконавець мав пересвідчитись, що боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження та рішення в добровільному порядку не виконано чого органом ДВС зроблено не було. Як вбачається, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.10.2015 р., постанова про арешт коштів боржника від 21.10.2015 р. та постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890 862, 70 грн. від 08.12.2015 р. органом ДВС винесені без встановлення обставин отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, з встановленого слідує, що примусові заходи виконання рішення, вчинені державним виконавцем, які полягають у винесенні вищевказаних постанов стали наслідком неправомірних дій органу виконання.
За таких обставин, заявник вважає, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області при примусовому виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. по справі № 908/4022/14 допущено неправомірні дії, наслідком яких стало винесення постанов про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанови про арешт коштів боржника, які підлягають визнанню неправомірними та скасуванню, не надавши відповідачу (боржнику) фактичного строку для самостійного виконання судового рішення, державний виконавець в порушення вимог ст. ст. 27, 52 Закону України "Про виконавче провадження" позбавив відповідача можливості самостійно виконати судове рішення та надати документальне підтвердження факту повного виконання рішення, внаслідок чого необґрунтовано і передчасно виніс одночасно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та про арешт коштів боржника від 21.10.2015 р.
На підставі викладеного, заявник вважає, що, дії органу ДВС щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.10.2015 р., постанови про арешт коштів боржника від 21.10.2015 р. та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890 862, 70 грн. від 08.12.2015 р. підлягають визнанню незаконними, а вказані постанови скасуванню, тому просить суд:
- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови від 21.10.2015 р. про арешт майна боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04") та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 21.10.2015 р. про арешт майна боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04") та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови від 21.10.2015 р. про арешт коштів боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04") в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 21.10.2015 р. про арешт коштів боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04") в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови від 08.12.2015 р. про стягнення з боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04") виконавчого збору у розмірі 890 862 грн. 70 коп. в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 08.12.2015р. про стягнення з боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04") виконавчого збору у розмірі 890 862 грн. 70 коп. в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14.
Крім того, заявник підтримав заяву про відновлення строку подання скарги на дії органів державної виконавчої служб, заявлену 30.11.2016 р., обґрунтовуючи її тим, що 12.03.2016 р. до господарського суду Запорізької області було подано скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Запорізькій області, які виразилися у винесенні постанови про арешт майна боржника те оголошення заборони на його відчуження від 21.10.2015 р., постанови про арешт коштіе боржника від 21.10.2015 р. та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890 862, 70 грн. від 08.12.2015 р.
02.03.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС-04» на виконання договору про відступлення права вимоги від 02 березня 2016 року отримало від ПАТ «ПУМБ» копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2015 р. № 48917908 разом з копією супровідного листа до неї (екземпляр стягувача). 10.03.2016 р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 48917908 боржнику стало відомо про винесення відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області: 21.10.2015 р. постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 21.10.2015 р. постанови про арешт коштів боржника; 08.12.2015 р. постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890 862,70 грн. Вказаний факт підтверджується заявою боржника з відбитком органу ДВС 10.03.2016 р.
При цьому під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 48917908 постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890 862,70 грн. від 08.12.2015 р. в матеріалах провадження не було. Боржник дізнався про існування цієї постанови з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (далі - ЄДРВП) увійшовши 11.03.2015 р. об 09:16 годині до нього за ідентифікатором доступу зазначеному у постанові про відкриття виконавчого провадження в екземплярі стягувача, тому до скарги була додана роздрукована з ЄДРВП постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.
Тобто про винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.10.2015 р. та постанови про арешт коштів боржника від 21.10.2015 р. боржник дізнався 10.03.2016 р., а про винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890 862, 70 грн. від 08.12.2015 р. лише 11.03.2016 р. о 9:16 годині, що підтверджується роздрукованою з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень постановою.
Про існування взагалі виконавчого провадження боржник не знав у зв'язку з тим, що орган ДВС, в порушення ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», не направив постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Оскільки у виконавчому документі зазначена адреса боржника 69084, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 72, кв. 107, згідно наданих державним виконавцем поштових документів, постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла на поштове відділення 69014 після чого повернулась органу ДВС.
Таким чином, боржник не мав можливості оскаржити вказані дії та постанови органу ДВС у десятиденний строк з дня їх винесення оскільки не знав про їх винесення. Таку причину пропуску строку вважає поважною у зв'язку з чим пропущений строк оскарження підлягає відновленню, тому просить відновити строк подання скарги на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, які виразилися у винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.10.2015 р., постанови про арешт коштів боржника від 21.10.2015 р. та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890 862, 70 грн. від 08.12.2015 р.
Відповідно до статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня. коли дія мала бути вчинена.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що судам необхідне враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст.26, ч. 4 ст.57 Закону N 606-ХІУ,ст. 121-2 ГПК України), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 248-22 ЦПК України. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку передбаченому статтями 85,89 ЦПК, залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК Україна у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановляється ухвала.
У підпункті 9.7 пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що встановлений у частині першій статті 1212 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання; скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала; якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду.
Згідно із ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" про відновлення строку подання скарги на дії органів державної виконавчої служб, суд вважає причини пропуску встановленого процесуального строку подання скарги поважною та відновляє пропущений десятиденний строк для подання скарги, в порядку ст. 121-2 ГПК України, оскільки заявник надав відповідні довідки з медичних установ, які містяться в матеріалах справи.
Представник позивача, у судове засідання 12.01.2017 р., не з'явився, про час та місце розгляду скарги був попереджений належним чином, вимог суду не виконав, письмового відзиву на скаргу не надав. Клопотань про розгляд скарги без представника відповідача або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило.
Представник Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 12.01.2017 р. заперечив проти скарги заявника на підставах викладених у письмових запереченнях (містяться в матеріалах справи).
Пояснив суду, що на виконанні у відділі примусового перебувало виконавче провадження № 48917908 з примусового виконання наказу від 25.11.2014 р. № 908/4022/14.
Ухвалою суду від 06.04.2016 р. замінено вибулу сторону ПАТ "ПУМБ" його правонаступником - ОСОБА_5 та визначено та визнано його стягувачем у справі № 908/4022/14, щодо стягнення з ТОВ "Олівіас-04" заборговнаості.
Виконавче провадження № 48917908 було відкрито на підставі заяви представника ПАТ «ПУМБ» Маркової В.Є. від 30.09.2015 р., про що державним виконавцем в порядку ст.ст. 17,19,20,25 Закону було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48917908 від 07.10.2015 р. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 48917908 від 07.10.2015 супровідним листом за вих. № 17716-3/11 від 08.10.2015 р. направлена рекомендованим листом з повідомленням на адресу боржника за адресою зазначеною у виконавчому документі, що підтверджується копію витягу зі сайту (штрих кодовий ідентифікатор № 6903202588826).
Постановою про відкриття виконавчого провадження № 48917908 від 07.10.2015 р. боржнику встановлено строк для самостійного виконання до 14.10.2015 р.
У випадку несвоєчасного отримання стороною документів виконавчого провадження (в тому числі постанови про відкриття виконавчого провадження), внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець відповідно до ст. 35 Закону може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
З відповідною заявою щодо відкладення провадження виконавчих дій боржник до відділу не звертався.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
На сьогоднішній момент боржником заборгованість боржником не погашена (навіть не повідомлено про часткове виконання) та не вчинено жодних дій по самостійному виконанню виконавчого документа.
Згідно ч.1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено. своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно ст. 32 Закону одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Враховуючи вищезазначені вимоги Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем в порядку ст. 57 Закону з метою забезпечення виконання вищезазначеного виконавчого документа постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 48917908 від 21.10.2015 р. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Копія зазначеної постанови супровідним листом за вих. № 18316-3/11 від 21.10.2015 р. направлена на адресу боржника (що підтверджується копією реєстру рекомендованої кореспонденції).
Згідно відповіді Державної податкової служби України № 1012995777 від 08.10.2015 р. боржник має відкриті рахунки в банківських установах, на які для забезпечення виконання виконавчого документа в порядку ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та ст.ст. 11,52 Закону постановою про арешт коштів боржника № 48917908 від 21.10.2015 р. накладено арешт. Копія зазначеної постанови супровідним листом за вих. № 18317-3/11 від 21.10.2015 р. направлена на адресу боржника (що підтверджується копією реєстру рекомендованої кореспонденції).
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що боржником станом на 08.12.2015 р. виконавчий документ не виконано, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 48917908 від 08.12.2015 р. на суму 890862,70 грн., яка супровідним листом за вих. № 20961-3/11 від 09.12.2015 р. направлено простою кореспонденцією боржнику (що підтверджується копію книги вихідної кореспонденції).
Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору № 48917908 від 08.12.2015 р. винесена з дотриманням вимог ст. 28 Закону, і являє собою штрафні санкції за невиконання виконавчого документа.
Таким чином, державним виконавцем проводились виконавчі дії відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 Закону, здійснюючи заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконавчого документа у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. На момент винесення вищезазначених постанов порушень вимог Закону з боку державного виконавця не було.Державним виконавцем дотримано вимоги ч. 1 ст. 31 Закону, щодо направлення копії постанов державного виконавця, винесених в межах виконавчого провадження, в тому числі щодо направлення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, представник ВПВР зазначив, що законодавчо не передбачено обов'язок державного виконавця, щодо встановлення факту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Не застосування або несвоєчасне застосування заходів примусового виконання рішень призведе до неможливості виконання виконавчого документа.
Вважає, що законних підстав для скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 48917908 від 21.10.2015 р., постанови про арешт коштів боржника № 48917908 від 21.10.2015 р. та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 48917908 від 08.12.2015 р. не має. Обставини, на які посилається боржник в скарзі не є підставою для скасування вищезазначених постанов.
Щодо строків оскарження вищезазначених постанов, Законом України «Про виконавче провадження» передбачений десятиденний строк (з моменту отримання) оскарження постанов державного виконавця. Боржником не надано жодних доказів того, що на момент звернення до Господарського суду Запорізької області зі скаргою (12.03.2016), ТОВ «Олівіас-04» дотримано десятиденний строк оскарження.
Пояснив, що державний виконавець відділу діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим просить суд відмовити заявнику у задоволені скарги в повному обсязі.
Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04", м. Запоріжжя на дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/4022/14 суд дійшов висновку, щодо її задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України "Про виконавче провадження").
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 р. у справі № 908/4022/14 (суддя Хуторной В.М.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" стягнуто заборгованість за кредитом в сумі 8000000 (вісім мільйонів) грн., заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом в сумі 428 562 (чотириста двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 45 коп.; заборгованість за непогашеною в строк адміністративною комісією в сумі 6 794 (шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 51 коп., пеню за простроченим кредитом в сумі 388 821 (триста вісімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 92 коп., пеню за відсотками за користування кредитом в сумі 10 786 (десять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 61 коп., пеню за адміністративною комісією в сумі 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 53 коп. та судовий збір в сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.
На виконання зазначеного рішення господарським судом Запорізької області (суддя Хуторной В.М.) 25.11.2014 р. видано відповідний наказ.
07.10.2015 р., за заявою стягувача, державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48917908 та надано боржнику семиденний строк для самостійного виконання виконавчого документа з дня винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого документа, до 14.10.2015 р. Також, п. 3 цієї постанови визначено: при невиконанні боржником рішення в наданий для самостійного виконання строк, виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
21.10.2015 р. постановою заступника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по виконавчому провадженню ВП № 48917908 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. по справі № 908/4022/14 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику: ТОВ "ОЛІВІАС - 04" та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна у межах суми звернення стягнення 8 908 627,02 грн. (надалі - Постанова про арешт майна).
Крім того, 21.10.2015 р. постановою заступника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по виконавчому провадженню ВП № 48917908 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. по справі № 908/4022/14 накладено арешт на кошти, у межах суми 8 908 627 грн. 02 коп., що містяться на всіх рахунках відкритих в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, та належать ТОВ "ОЛІВІАС - 04" (надалі - Постанова про арешт коштів).
В зазначених постановах про арешт коштів від 21.10.2015 р. міститься посилання на постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2015 р., якою боржнику встановлено строк на самостійне виконання рішення до 14.10.2015 р.
Постановою від 08.12.2015 р. по виконавчому провадженню ВП № 48917908 з примусового виконання наказу від 25.11.2014 р. № 908/4022/14 державним виконавцем стягнуто з боржника: ТОВ "ОЛІВАС - 04" виконавчий збір в розмірі 890 862,70 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження").
Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.
При цьому суд відзначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові.
Частиною 1 ст. 31 цього Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з (боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Згідно ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Відповідно до частини 4 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї стані та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
В наданих суду письмових запереченнях представник ВПВР вказує, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2015 р. № 908/4022/14, а саме при винесенні постанови про арешт коштів боржника, арешт майна боржника, діяв в межах і у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.
За твердженням заявника (боржника), постанова про відкриття виконавчого провадження на адресу підприємства у встановленому законом порядку та строки державним виконавцем не надсилалася, у зв'язку з чим підприємство було позбавлено права бути обізнаним про наявність відносно нього відкритого виконавчого провадження та скористатися своїм правом щодо самостійного виконання рішення. Про наявність постанови від 07.10.2015 р. про відкриття виконавчого провадження підприємство фактично дізналось 02.03.2016 р. за повідомленням позивача( стягувача).
Відносно посилання ВПВР на те, що наданою до матеріалів справи копією витягу із сайта Укрпошти (штрих кодовий ідентифікатор № 6903202588826) підтверджується направлення 08.10.2015 р. на адресу боржника рекомендованого листа з постановою про відкриття виконавчого провадження, суд звертає увагу, що із змісту вказаного Витягу вбачається отримання листа 12.10.2015 р. поштовим відділенням - 69032, направлення 13.10.2015 р. до поштового відділення - 69399, відправлення цим відділенням поштового зв'язку 15.10.2015 р. до поштового відділення - 69014, повернення цим відділенням поштового зв'язку листа за зворотною адресою 14.11.2015 р., отримання листа 16.11.2015р. відділенням поштового зв'язку - 69399, відправлення 17.11.2015 р. до ВПЗ, вручення 17.11.2015 р. - 69006. Проте, в наведеному переліку відділення поштового зв'язку, за яким зареєстровано боржника - 69084, відсутнє. Крім того, наведеним підтверджується, що в порушення приписів ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" щодо направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові, в даному випадку постанову від 07.10.2015 р., яка повинна була бути направлена 08.10.2015р., направлено лише 12.10.2015 р., про що свідчить штемпель відділення поштового зв'язку на конверті.
Отже, доводи державного виконавця про направлення на адресу боржника копії постанови про відкриття виконавчого провадження у вставлений законом строк та спосіб, є недоведеними належними засобами доказування твердження.
В матеріалах справи міститься оригінал конверта (т.3 арк. 15), в якому відправлено на адресу боржника супровідний лист з постановою про відкриття виконавчого провадження. Згідно позначки відділення поштового зв'язку на конверті: 15.10.2015 р. - "Організація вибула", 14.11.2015 р. - "повернуто за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що постанову від 21.10.2015 р. про накладення арешту на грошові кошти підприємства та постанову від 21.10.2015 р. про накладення арешту на майно підприємства у виконавчому провадженні ВП № 48917908 було прийнято передчасно, в порушення частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи встановлений судом той факт, що постанову про відкриття виконавчого провадження ТОВ "ОЛІВІАС - 04" не отримало, боржник був фактично позбавлений права звернутися до Відділу примусового виконання рішень з заявою про відкладення виконавчих, а також права на самостійне виконання судового рішення.
У будь якому разі, державний виконавець не мав права приймати постанову про арешт коштів та майна боржника раніше, чим підприємство повинно було отримати постанову про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, до заходів примусового виконання рішень згідно ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" належить звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника. Звернення стягнення на кошти та інше майно боржника зокрема полягає у їх арешті, вилученні та примусовій реалізації (ст. 52 Закону України "Про виконавчі провадження"). Частинами 2 та 5 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Таким чином, статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника, і лише за відсутності у боржника коштів і інших цінностей - на належне йому інше майно. На вказану обставину звернув увагу Пленум Верховного суду України в пункті 15 постанови від 26 грудня 2003 року N14.
Отже, не надавши боржнику фактичного строку для самостійного виконання судового рішення, державний виконавець в порушення вимог ст. ст. 27, 52 Закону України "Про виконавче провадження" позбавив відповідача можливості самостійно виконати судове рішення та надати документальне підтвердження факту повного виконання рішення, внаслідок чого необґрунтовано і передчасно виніс одночасно постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника.
Також суд приймає до уваги доводи боржника та надані ним докази того, що ТОВ "ОЛІВІАС - 04" не могло дізнатися про наявність виконавчого провадження та накладення арештів на рахунки та майно підприємства, оскільки з травня 2014р. Товариство не здійснює будь-якої діяльності, що підтверджується копіями податкових декларацій з податку на прибуток та податку на додану вартість за 2014-2015роки. З наданих відповідачем доказів вбачається, що господарська діяльність товариства була зупинена у зв'язку з потраплянням її керівника ОСОБА_5 у дорожньо-транспортну пригоду 25.05.2014 р. та знаходженням його в комі на протязі двох місяців (Довідки КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" від 30.05.2014 р., від 10.07.2014 р.). Згідно з випискою КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" із медичної карти, ОСОБА_5 знаходився у стаціонарі з 25.05.2014 р. по 24.07.2014 р. та з 20.10.2014 р. по 06.11.2014 р.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Тобто, виконавчий збір є своєрідною санкцією за невиконання боржником вимог державного виконавця в межах наданого строку, та можливість стягнення виконавчого збору залежить від законності дій самого державного виконавця, а також від поважності причин, з яких боржник був позбавлений об'єктивної можливості виконати його вимогу у встановлений термін. Таку позицію висловив Вищий господарський суд України в постанові від 01 березня 2016 року по справі № 908/1749/15-г.
Враховуючи, що до відома боржника не було доведено постанову про відкриття виконавчого провадження та фактично не надано гарантований Законом добровільний строк для виконання рішення суду, і боржник був позбавлений об'єктивної можливості виконати вимогу державного виконавця у встановлений термін, є порушеним право боржника на добровільне виконання рішення суду.
Крім того, відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується в разі, якщо рішення було виконано примусово та вираховується від фактично стягненої державним виконавцем суми. Факт не виконання рішення про стягнення суми добровільно в установлений для цього строк утворює базу для нарахування виконавчого збору лише за умови стягнення її державним виконавцем, який після закінчення строку для добровільного виконання рішення суду виконує його примусово. Таку саму позицію висловлено і в Постанові Верховного Суду України від 28 січня 2015 року по справі № 3-217гс14.
З наведених норм права слідує, що після спливу наданого боржнику на добровільне виконання рішення суду державний виконавець мав пересвідчитись, що боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження та рішення в добровільному порядку не виконано чого ВПВР зроблено не було.
Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.10.2015 р., постанова про арешт коштів боржника від 21.10.2015 р. та постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890 862,70 грн. від 08.12.2015 р. відділом примусового виконання рішень винесені без встановлення обставин отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Отже, примусові заходи виконання рішення, вчинені державним виконавцем, які полягають у винесенні вищевказаних постанов стали наслідком неправомірних дій ВПВР.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
За таких обставин, господарський суд Запорізької області вважає, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області при примусовому виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. по справі № 908/4022/14 допущено неправомірні дії, наслідком яких стало винесення постанов про арешт майна та коштів боржника, а також постанови про стягнення виконавчого збору, отже, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04", м. Запоріжжя на дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 22,53, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд:
1. Відновити строк подання скарги на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, щодо винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.10.2015 р., про арешт коштів боржника від 21.10.2015 р. та про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890 862 грн. 70 коп. від 08.12.2015 р.
2. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04", м. Запоріжжя на дії Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/4022/14 задовольнити.
- Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови від 21.10.2015 р. про арешт майна боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04") та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 21.10.2015 р. про арешт майна боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04") та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови від 21.10.2015 р. про арешт коштів боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04") в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 21.10.2015 р. про арешт коштів боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04") в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови від 08.12.2015 р. про стягнення з боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04") виконавчого збору у розмірі 890 862 грн. 70 коп. в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 08.12.2015р. про стягнення з боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІАС - 04") виконавчого збору у розмірі 890 862 грн. 70 коп. в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14.
Суддя С.С. Дроздова