номер провадження справи 18/111/16
11.01.2017 справа № 908/2956/16
за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)
до відповідача міського комунального підприємства “Основаніє” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-а)
про стягнення 27221,52 грн. суми боргу за недовраховану електричну енергію
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 444 від 22.07.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 444 від 03.01.2017 р.;
До господарського суду Запорізької області 07.11.2016 р. звернулось відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж з позовною заявою до міського комунального підприємства “Основаніє” про стягнення 27221,52 грн. суми боргу за недовраховану електричну енергію на підставі Акту про порушення від 14.07.2016 р. № 001174 та відповідно до ОСОБА_3 користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 910 від 17.10.2005 року, ОСОБА_2 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 р., Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 20, 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 1212, 1213 ЦК України.
Ухвалою суду від 08.11.2016 року порушено провадження у справі № 908/2956/16, присвоєно справі номер провадження 18/111/16, судове засідання призначене на 30 листопада 2016 року. Розгляд справи відкладався на 11.01.2017 р., строк вирішення спору продовжувався. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за наявними у справі документальними доказами та закінчений 11.01.2017 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги; надав витребувані судом документи, пояснення по справі. Підставою для звернення з позовом до суду зазначав порушення споживачем п. 3.1, 3.6 ПКЕЕ, а саме: підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановки кіоску «Шаурма Донер» поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Про факт порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією позивачем складено Акт порушення № 001174 від 14.07.2016 р., який представником споживача не підписано, тому 18.07.2016 р. один екземпляр акту про порушення було направлено рекомендованим листом на адресу відповідача. За результатами засідання комісії позивача, за відсутністю представника відповідача, прийнято рішення виконати розрахунок недоврахованої електричної енергії та визначено обсяг недоврахованої електричної енергії у розмірі 13838 кВт/год. на суму 27221,52 грн. Внаслідок несплати споживачем вартості недоврахованої електричної енергії, позивач звернувся з позовом до суду.
Від відповідача 11.01.2017 р. до суду надійшла заява, в якій він просив продовжити строк розгляду справи та відкласти розгляд справи, у зв'язку з реорганізацією житлово-комунального господарства у м. Запоріжжі, а також великою завантаженістю фахівців; у судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву, проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову без викладення суті заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Стаття 77 ГПК України передбачає, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Пункт 3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачає, що продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 ГПК України строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (частина третя цієї статті ГПК України); якщо таке продовження здійснюється два і більше разів, сукупна його тривалість також не може перевищувати п'ятнадцяти днів.
Ухвалою суду від 30.11.2016 р. строк вирішення спору вже продовжено; обставини, які перешкоджають вирішенню спору, судом не встановлені, отже підстави для відкладення розгляду справи відсутні. З урахуванням викладеного заяву відповідача про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи судом відхилено.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд
Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (постачальник електричної енергії, позивач у справі) та Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1» (споживач) 03.12.2003 р. укладено договір про постачання електричної енергії № 199 до житлового будинку по бул. Шевченка, 71, м. Запоріжжя (надалі - договір).
Відповідно до додаткової угоди від 25.07.2012 р. про внесення змін до договору, у зв'язку з проведенням реорганізації, згідно рішення Запорізької міської ради «Про затвердження передавальних актів та визначення розміру статутного капіталу міського комунального підприємства «Основаніє» від 25.07.2012 р. № 6 внесено наступні зміни в найменування споживача по договору № 199 від 03.12.2003 р. в частині назви споживача, яке слід читати: міське комунальне підприємство «Основаніє» (відповідач у справі).
Згідно з п. 9.7 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2003 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.
На час розгляду справи договір є діючим.
Згідно додаткової угоди до договору від 03.04.2008 р. у зв'язку з підключенням споживачем електроустановки по ЖЕД-61 за адресою, зокрема, п. д) комунальне споживання (к/н) житлового будинку № 71 по бул. Шевченка, доповнено додаток № 5 п. 3 до договору «Перелік точок розрахункового обліку споживача»: К/н ж/б по бул Шевченка, 71, тип і номер розрахункового електролічильника СА4У-И672 М № 253933 3*5 А,380/220В; постачання електричної енергії Електропостачальною організацією, а також оплата споживачем за спожиту електричну енергію за даною електроустановкою здійснюється на загальних підставах та в загальному порядку, передбаченому договором.
Представником відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж під час технічної перевірки 14.07.2016 р., в присутності представника споживача - майстра ОСОБА_4, проведено перевірку електроустановки житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 71, що знаходиться на балансі МКП «Основаніє». Під час перевірки виявлено порушення пунктів 3.1, 3.6 ОСОБА_3 користування електричною енергією (надалі ПКЕЕ), а саме: підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановки кіоску «Шаурма Донер» поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Під час технічної перевірки виявлено безоблікове підключення кіоску в розподільчій шафі в електрощитовій від шиного мосту. Підключення виконано проводом ШВВП 2*4 мм кв. (мідь) по мережі 0,22 кВ, видимо.
За результатами перевірки постачальником електричної енергії, у відповідності до пункту 6.41 ПКЕЕ, складено Акт про порушення ПКЕЕ № 001174 від 14.07.2016 р., від підписання якого представник споживача відмовився (арк.с. 12). У зв'язку з цим один екземпляр акту про порушення 18.07.2016 р. направлено рекомендованим листом на адресу відповідача: м. Запоріжжя, вул. Українська, 29а, отримано уповноваженою особою відповідача 20.07.2016 р. На другій сторінці акту (пункт 10) зазначено про день, місце та час засідання комісії з розгляду даного акту, а саме: 11.08.2016 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, к. 306. У пункті 6 Акту зазначено: «споживачем надано паспорти всіх наявних струмоприймачів комунального навантаження: 1. освітлення під'їздів: лампочка електрична 2,2 кВт. Споживачем не надано допуску на територію кіоску для складання переліку усіх наявних струмоприймачів та їх потужності та відмовився від вимірювання струму навантаження при підключенні їх на повну потужність».
Відповідно до однолінійної схеми житлового будинку по бул. Шевченка, 71 з ТП 510 в електрощитовій будинку проходить кабельна лінія (СБ 3*35+1* 16, L=60 м), яка знаходиться на балансі ЗМЕМ, кабель підключений до ввідного рубильника розподільчої шафи. У щитовій знаходиться прилад обліку комунальних навантажень та окремо від лічильника - розподільча група на квартири (споживачі житлового будинку). Самовільне підключення виконано по мережі 220 В мідним кабелем перетином 2*4 мм кв., кабель підключений у розподільчій шафі, поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії (комунальні навантаження). Розподільча шафа, на момент здійснення порушення (самостійного підключення), знаходилась на балансі МКП «Основаніє». Прилад обліку електричної енергії позначений на схемах «Wh».
Засідання комісії з розгляду Акту № 001174 від 14.07.2016 року, відбулося 11.08.2016 р., яке оформлене відповідним протоколом. Кількість та вартість недоврахованої електричної енергії за Актом № 001174, згідно розрахунку позивача, склала 13838 кВт/год. на суму 27221,52 грн. за період часу з 15.01.2016 р. по 14.07.2016 р.
На засідання комісії представник відповідача не прибув. Другий примірник протоколу, розрахунку і рахунку на сплату отримані представником МКП «Основаніє» ОСОБА_5 12.08.2016 р., який не погодився з рішенням комісії, про що свідчить відповідна відмітка у протоколі.
Згідно з пунктом 6.42 розділу 6 ПКЕЕ, рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку. Протокол комісії в судовому порядку відповідачем не був оскаржений і, відповідно, є підставою для нарахування відповідачу суми недоврахованої електричної енергії.
Відповідачем вартість не облікованої електричної енергії у сумі 27221,52 грн. не оплачена.
Оцінивши представлені документальні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Нормами ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», пунктом 1.3 ОСОБА_3 користування електричною енергією, встановлено, що споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.
Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.
Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі п. 3.1.ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Згідно з п. 3.2 ПКЕЕ відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.
Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування (п. 3.3 ПКЕЕ).
Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих ОСОБА_3. Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком. Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання (п. 3.6. ПКЕЕ).
Згідно схеми електропостачання від 14.07.2016р., яка є додатком № 1 до акту про порушення, порушення виявлено в електромережі (розподільча шафа житлового будинку № 71 по бул. Шевченка), яка перебуває на балансі відповідача.
Таким чином, відповідач в силу приписів підпунктів 1, 2, 27 пункту 10.2 ПКЕЕ є особою, відповідальною за стан електричних мереж, що перебувають на його балансі, та несе відповідальність за безоблікове споживання електричної енергії, що сталось в межах його балансової відповідальності.
Під час здійснення перевірки дотримання відповідачем ОСОБА_3 користування електричною енергією 14.07.2016р. представниками позивача встановлено та зафіксовано у акті порушення МКП “Основаніє” п. 3.1, 3.6 ПКЕЕ.
Пунктом 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ОСОБА_3 або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Відповідно до пункту 6.42 розділу 6 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
Пунктом 1.2 ОСОБА_3 визначено, що недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
Відповідно до пункту 6.43 розділу 6 ПКЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом тридцяти календарних днів від дня отримання рахунка; спірні питання, які виникають між сторонами при складанні Акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до підпунктів 1, 2, 4, 5 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих ОСОБА_3 та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України.
Викладені позивачем обставини та досліджені судом докази свідчать про вчинення відповідачем правопорушення в галузі електроенергетики. Факт самовільного підключення електроустановки кіоску до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, суд вважає доведеним на підставі наданих доказів: акту про порушення № 001174 від 14.07.2016 р., рішення засідання комісії з розгляду актів, оформленого протоколом від 11.08.2016 р.
Доказів скасування рішення комісії від 11.08.2016 р., оформленого протоколом, на час розгляду справи суду не надано, отже воно є чинним та підлягає виконанню. Докази повної або часткової оплати відповідачем нарахованої по акту суми вартості недорахованої електроенергії також відсутні.
Згідно із п. 1.2. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією № 562 від 04.05.2006 р., ОСОБА_2 застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі -енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку ОСОБА_2 не застосовується.
Відповідно до п. 2.1.7 ОСОБА_2, ОСОБА_2 застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕ як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику» порушенням в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року.
Положеннями ст. 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Стаття 237 ГК України встановлює, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та безпопереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав, обґрунтувань щодо заперечень проти позову не надав. Відповідач не довів правових підстав для звільнення його від відповідальності за безоблікове споживання електричної енергії або доказів покладення відповідальності за стан своїх технологічних мереж на інших осіб (зокрема, на субспоживачів), оскільки в силу положень статті 27 Закону України “Про електроенергетику”, пункту 10.2 ОСОБА_3 користування електричною енергією, саме споживач (відповідач у справі) несе відповідальність за безоблікове споживання електроенергії.
З огляду на вище зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 27221,52 грн. вартості недоврахованої електричної енергії є документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з міського комунального підприємства “Основаніє” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-а, ідентифікаційний код 20485152) на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ідентифікаційний код 00130926, поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 313957) 27221,52 грн. (двадцять сім тисяч двісті двадцять одну грн. 52 коп.) вартості недоврахованої електроенергії. Видати наказ.
3. Стягнути з міського комунального підприємства “Основаніє” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-а, ідентифікаційний код 20485152) на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ідентифікаційний код 00130926, поточний рахунок № 26009134128002 в АТ «ТАСКОМБАНК», МФО 339500) 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 17 січня 2017 р.
Суддя В.В. Носівець