33001 м.Рівне, вул. Яворницького, 59
"03" серпня 2006 р. Справа № 3/178
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Шандалюка М.П. при секретарі судового засідання Садовській Л.О., розглянувши справу
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі
до відповідача Підприємства споживчої кооперації “Комбінат громадського харчування»
про стягнення в сумі 2.021,72 грн.
Представники: від позивача -Дмитринська Т.В. -представник по довіреності;
від відповідача -Овдійчук О.О.-представник по довіреності.
Сторони ознайомлені з правами і обов'язками, передбаченими статтями 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.
Клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не надходило.
ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 2.021,72 грн. зайво виплаченої пенсії пенсіонеру Таргоній Н.І. у зв'язку із виявленою перевіркою недостовірних даних про заробітну плату даного пенсіонера, виданих бухгалтерією відповідача. Посилаючись на норми Законів України “Про пенсійне забезпечення» та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач просить стягнути суму заподіяної шкоди з відповідача, оскільки вважає, що строки давності на дані правовідносини не застосовуються.
Відповідач надав суду заперечення проти позову та доповнення до них та звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності по даному спору. Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на їх необгрунтованість та пропуск позивачем строку позовної давності, що являється підставою для відмови в позові. З підстав, викладених у своїх запереченнях та наведених представником відповідача в судовому засіданні, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачем проведена перевірка правильності нарахування заробітної плати для призначення пенсії працівнику відповідача -пенсіонеру Таргоній Н.І. за період 1991 -1995 років, про що складено акт від 19.05.2003 р. Перевіркою встановлено, що в довідці № 386 від 08.07.1999 р., виданій бухгалтерією ПСК “Комбінат громадського харчування» про заробітну плату для призначення пенсії Таргоній Н.І. були допущені помилки в сторону завищення розміру заробітної плати. Натомість, відповідачем видана довідка № 356 від 19.05.2003 р., в якій вірно вказані розміри заробітної плати Таргоній Н.І. за період 1991-1995 років.
На підставі довідки відповідача № 356 від 19.05.2003 р. позивачем проведено перерахунок пенсії Таргоній Н.І., внаслідок чого переплата пенсії за період з 01.07.1999 р. по 28.03.2003 р. становить 2.021,72 грн.
Статтею 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення» визначено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Отже, як визначено даним Законом, відшкодування підприємствами зайво виплаченої пенсії, внаслідок видачі ними недостовірних документів, відноситься до матеріальної відповідальності за заподіяну шкоду, що регулюється нормами цивільного законодавства.
Посилання позивача на те, що на дані правовідносини розповсюджується норма п. 15 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, є безпідставним. Оскільки, заявлена сума позову до відповідача не є недоїмкою, пенею чи штрафом, а визначається як заподіяна шкода, отже, по даному спору, за заявою відповідача, слід застосовувати позовну давність відповідно до норм цивільного законодавства.
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Початок перебігу позовної давності починається з 19.05.2003 р., коли було складено акт перевірки щодо недостовірності даних відповідача про заробітну плату Таргоній Н.І. для призначення пенсії.
Позивачем пред'явлено позов до суду про стягнення з відповідача заподіяної шкоди 26.06.2006 р., тобто після спливу трьохрічного строку позовної давності. Отже, строк позовної давності позивачем пропущений.
Суд не вбачає поважних причин пропущення позивачем строку позовної давності.
Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у даному спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв'язку з пропущенням позивачем трирічного строку позовної давності без поважних причин.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ,-
В задоволенні позовних вимог про стягнення з ПСК “Комбінат громадського харчування» 2.021,72 грн. матеріальної шкоди,- відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив дану постанову, в порядку і строки, визначені статтею 186 КАС України.
Суддя Шандалюк М.П.
Постанова складена в повному обсязі і підписана суддею «07» серпня 2006 року.