Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" січня 2017 р.Справа № 922/4147/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків
про стягнення 39 775 319,25 гривень
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (дов.№14-94 від 18.04.2014 р.);
відповідача - ОСОБА_2 (дов. №38-4055/391 від 27.10.2010р.).
Позивач, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (відповідача) 39 775 319,25 грн. заборгованості, з яких 7486541,53 грн. боргу, 19335839,81 грн. пеня, 1086619,12 грн. 3% річних, 11866318,79грн. інфляційні. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №3129/15-БО-32 від 08.12.2014 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2016 р. було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.12.2016р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2016р. було відкладено розгляд справи на 11.01.2017 р.
04.01.2017 року від відповідача до суду надійшов відзив (вх.№137/17), в якому відповідач позов визнає частково, в іншій частині позовних вимог просить припинити провадження за відсутністю предмету спору, також, відповідач надав клопотання про зменшення пені на 50%.
Судом було досліджено та долучено до матеріалів справи надані документи.
Представник позивача у судовому засіданні 11.01.2017 р. позов підтримував в повному обсязі та просив суд його задовольнити, проти зменшення пені заперечував.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.01.2017 р. відзив підтримував, та просив зменшити пеню на 50%..
Враховуючи те, що норми ст.65 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів вважає, що в межах наданих їй повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
За договором купівлі-продажу природного газу № 3129/15-БО-32 від 08.12.2014 року, за період з січня по грудень 2015 року позивачем передано відповідачу природний газ на суму 463 666 169,56 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу, який оплачений відповідачем в сумі 456 179 628,03 грн., залишок боргу складає 7 486 541,53 грн., який відповідач визнає.
Відповідно до п.6.1 Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа включно наступного за місяцем поставки газу місяця.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.
Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи, що вказана сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в розмірі 7 486 541,53 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та наданими до суду доказами та підлягають задоволенню.
Частиною 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який набрав чинності 30.11.2016р. (офіційне опублікування 29.11.2016р. “Голос України”, № 227) передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
КГІ “Харківські теплові мережі” є теплопостачальним підприємством. Крім того, умовами укладеного договору № 3129/15-БО-32 від 08.12.2014р. передбачено, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
Оскільки, станом на день набрання чинності вказаного закону була відсутня заборгованість за спожитий газ в сумі 456 179 628,03 грн., поставлений за договором № 3129/15-БО-32 від 08.12.2014р., то відповідно до частини 3 статті 7 закону нараховані на цю суму пеня, інфляційні втрати та 3% річних підлягають списанню з 30.11.2016р. Додаткових умов для списання, як то: будь-які дії з боку ПАТ “НАК “Нафтогаз України” (позивача) або КП “Харківські теплові мережі” (відповідача) законом не вимагаються. Тому таке списання відбувається автоматично, на підставі норми закону.
Таким чином, нараховані позивачем на вартість спожитого та сплаченого природного газу пеня в сумі 17 896 828,34 грн., 3% річних в сумі 933 206,39 грн. та інфляційні втрати в сумі 11 597 043.10 грн. підлягають списанню, тому предмет спору по даним сумам відсутній.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження по справі в частині стягнення пені в сумі 17 896 828,34 грн., 3% річних в сумі 933 206,39 грн. та інфляційних втратах в сумі 11 597 043,10 грн. підлягає припиненню.
Така правова позиція підтверджується судовою практикою, а саме ухвалами господарських судів Дніпропетровської області по справах №№ 912/3307/16, 904/10745/16, господарського суду Львівської області по справі № 914/1111/16, господарського суду Київської області по справі № 911/3854/16, господарського суду Херсонської області по справі № 923/1218/16, господарського суду Полтавської області по справі 3 917/1238/16, рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 908/2696/16.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних за період з 22.01.2016р. по 27.09.2016р., що становить суму в розмірі 153412,73 грн. та інфляційні в розмірі 269275,69 грн. за період з 15.01.2016р. по 31.07.2016р., нараховані на несплачену суму основного боргу 7 486 541,53 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим, підлягають задоволенню.
Відповідно до п.7.2 Договору, у разі невиконання відповідачем п. 6.1 Договору, відповідач сплачує позивачу, крім суми боргу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу.
Згідно наданого позивачем розрахунку пеня, нарахована на несплачену суму основного боргу 7 486 541,53 грн. за грудень 2015 року, складає 1 439 011,47 грн. за період з 22.01.2016р. по 14.07.2016р.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В розумінні ст.ст.610,611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Однак, відповідачем заявлено клопотання про зменшення 50% штрафних санкцій у вигляді пені.
Розглянувши надане клопотання, суд зазначає наступне.
За період з січня по грудень 2015р. КП Харківські теплові мережі за договором № 3129/15-БО-32 від 08.12.2014р. було спожито природний газ на суму 463 666 169,56 грн., а на день розгляду справи сплачено 456 179 628,03 грн., тобто ступінь виконання зобов'язання на день розгляду справи складав 98 %.
Відповідач не є організацією, метою створення якої є отримання прибутку. Фінансування останнього здійснюється за рахунок платежів від надання послуг населенню та підприємствам, установам і організаціям. Тривалий час підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані, викликаному зокрема неплатежами різних категорій споживачів за спожиту теплову енергію, невідповідністю тарифів за теплову енергію для населення фактичним витратам на п виробництво. На протязі останніх років господарської діяльності підприємства заборгованість споживачів за спожиту теплову енергію щомісяця складає сотні мільйонів гривень. З кожним роком ця заборгованість неухильно зростає, незважаючи на заходи, що приймаються по її стягненню. В 2015 році 87,9 % від загального обсягу виробленої теплової енергії споживалося населенням. Станом на 01.12.2016р. загальна сума заборгованості за теплову енергію становить 2,1 млрд. грн., у тому числі заборгованість населення 1,3 млрд. грн., бюджетних установ 317,5 млн. грн., госпрозрахункових підприємств 127,4 млн. грн., заборгованість бюджету з компенсації субсидій та пільг 330,9 млн. грн.
Господарська діяльність по наданню житлово-комунальних послуг підпадає під сферу дії окремих законів, що спрямовані на захист інтересів споживачів цих послуг, але ущемлюють інтереси підприємств, що надають ці послуги. Так, Законом України "Про тимчасову заборону стягненні пені з громадян України за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" № 486/96 від 13.11.96р. до 01.01.2011р. було заборонено нараховувати і стягувати із громадян пеню за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг, що не ініціювало проведення оплат та позбавляло КП "Харківські теплові мережі" джерела погашення по штрафних санкціях.
Важкий фінансовий стан підприємства підтверджується балансом підприємства станом на 30.09.2016р., у якому відображені збитки підприємства в сумі 1,07 млрд. грн.
Сплата штрафних санкцій в повному обсязі, в даному випадку, зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси, зокрема можливість забезпечувати централізоване теплопостачання установам бюджетної сфери та послуг з теплопостачання населенню міста Харкова. Надмірно великі суми штрафних санкцій, джерел покриття яких у КП “Харківські теплові мережі” немає, може привести до численних аварій у зв'язку з недостачею коштів на ремонт і заміну трубопроводів, строк експлуатації яких давно минув, до аналогічної катастрофи, що мала місце в січні 2006р. в Алчевську Луганської області.
Крім того, необхідно зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014р. № 217 затверджений Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу (далі Порядок розподілу коштів). Цей Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу. Усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів. Кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з реєстром нормативів перерахування коштів, затвердженим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на рахунок гарантованого постачальника природного газу, теплогенеруючої організації, теплопостачальної організації, теплотранспортуючої організації.
Тобто перерахування коштів за природній газ НЛК “Нафтогаз України” здійснюється відповідно до Порядку розподілу коштів з урахуванням встановлених нормативів перерахування коштів і КП “Харківські теплові мережі” ніяким чином не виливає на перерахування коштів, що надійшли як плата за теплову енергію та послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, на рахунок позивача за використаний природний газ.
Наведені доводи та надані документи підтверджують винятковість ситуації стосовно комунального підприємства, що забезпечує тепловою енергією і послугами з теплопостачання споживачів міста Харкова.
Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК) (1798-12), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п.3.17.4. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 р.).
Враховуючи майновий стан відповідача, причини неналежного виконання зобов'язань за спірним договором, часткове добровільне погашення заборгованості суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50% та стягнути з відповідача 719505,74 грн. пені.
Таким чином, суд задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір пені на 50%.
Відповідно до п.4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Отже, суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Суд звертає увагу позивача на те що відповідно до Закону України "Про судовий збір" він має право звернутись до суду з заявою про часткове повернення судового збору.
На підставі вищевикладеного, ст.ст.525, 526, 530, 610-612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (код ЄДРПОУ 31557119, адреса: 61037, м.Харків, вул.Мефодіївська, 11) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720, адреса: 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,6) 7486541,53 гривень основного боргу, 153412,73 гривень 3% річних, 269275,69 гривень інфляційних, 719505,74 гривень пені, 140223,62 гривень судового збору.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 719505,74 гривень пені.
Припинити провадження в частині стягнення 17896828,34 гривень пені, 933206,39 гривень 3% річних, 11597043,10 гривень інфляційних втрат, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 16.01.2017 р.
Суддя ОСОБА_3