16.01.2017 р. Справа№ 914/3218/16
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства “Іскра”, м.Львів
до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства “ВіЕс Банк”, м.Львів
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, м.Львів
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
За участіпредставниківсторін:
від позивача ОСОБА_5- представник (довіреність №01/150 від 19.12.2016р.);
від відповідача ОСОБА_6- представник (довіреність №1486 від 30.11.2016р.);
від третьої особи не з"явився.
У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства “Іскра” до ОСОБА_2 акціонерного товариства “ВіЕс Банк” про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 21.12.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.01.2017р. Цією ж ухвалою
до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено - ОСОБА_3 нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4.
Представник позивача подав заяву про забезпечення позову (вх.№6096/16 від 22.12.2016р.) в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 24.11.2016р. №3509, вчиненого ОСОБА_3 нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4.
05.01.2017р. представником позивача подано додаткові обгрунтування до заяви про забезпечення позову (вх.№335/17 від 05.01.2017р.).
В поданій заяві про забезпечення позову та додаткових обгрунтуваннях до неї, заявник зазначає, що спірний виконавчий напис пред'явлено стягувачем до примусового виконання, а Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження з його виконання (ВП №53069664). Позивач стверджує, що невжиття заходів до забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення судом позовних вимог, оскільки є вірогідність того, що органи ДВС повністю виконають оскаржуваний виконавчий напис до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Заявник вважає, що існує нагальна потреба у вжитті заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, так як невжиття таких заходів може призвести до примусового стягнення коштів за недійсним виконавчим документом. Якщо виконавчий документ буде визнаний таким, що не підлягає виконанню, то наслідком цього буде закінчення виконавчого провадження на підставі ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" і повернення рухомого майна його власнику, а якщо транспортні засоби будуть реалізовані, то виконавче провадження буде закінчено з іншої підстави і повернути такі транспортні засоби буде складно, у зв"язку з необхідністю ініціювання судових процесів про визнання недійсними договорів купівлі-продажу 68 транспортних засобів позивача.
В судовому засіданні представник позивача просив задоволити вказану заяву з підстав викладених у ній та додаткових обгрунтуваннях.
Представник відповідача проти задоволення заяви заперечив, проси відмовити у її задоволенні.
Третя особа в судове засідання не з"явилась, вимог ухвал суду не виконала. Про дату час та місце розгляду спору була належним чином повідомлена, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 21.12.2016р.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.
Статтею 66 ГПК України, передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” із змінами та доповненнями передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Статтею 50 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Предметом позову є визнання виконавчого напису від 24.11.2016р. №3509, вчиненого ОСОБА_3 нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 таким, що не підлягає виконанню.
24.11.2016р. ОСОБА_3 нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис №3509, відповідно до якого звернено стягнення на рухоме майно з усіма приналежностями та покращеннями, а саме: 68 транспортних засобів, що належать ПАТ "Іскра" на підставі відповідних свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.
Пунктом 3 ч.1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчі написи нотаріусів віднесено до числа виконавчих документів.
Вказаний виконавчий напис пред"явлений банком як виконавчий документ до виконання в орган ДВС.
08.12.2016р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №53069664.
20.12.2016р. постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на 68 транспортні засобів, що належать ПАТ "Іскра".
Водночас, слід зазначити, що у постановах про відкриття виконавчого провадження від 08.12.2016р. та про арешт майна боржника від 20.12.2016р. державним виконавцем допущено помилку в році виконавчого напису, вказано що виконавчий напис виданий у 2015 році замість 2016 року.
Відповідно до ч.1 ст.67 ГПК України одним із способів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Враховуючи, що виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, відтак суд має право забезпечувати позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Із наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі та заявлений позивачем захід забезпечення позову є взаємопов'язані та має на меті відновлення становища позивача, яке існувало до прийняття оспорюваного виконавчого напису.
Як роз'яснено у п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” із змінами та доповненнями, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За вимогами ст. 66 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
На підтвердження виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса позивачем надано суду постанови органу ДВС про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника.
Дослідивши матеріали справи та вимоги поданої заяви, суд встановив відповідність заходу до забезпечення позову вимогам, на забезпечення яких він вживається, наявність зв'язку між обраним позивачем заходом до забезпечення позову - зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса і предметом позовної вимоги - визнання даного виконавчого написів нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а також обгрунтованість вимог заявника, що підтверджується існуванням фактичних обставин, які в подальшому можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду - наявність виконавчого провадження, відкритого на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.
Суд вважає за необхідне зауважити, що невжиття відповідних заходів до забезпечення позову, передбачених законом, ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки у разі задоволення позовних вимог рішення у даній справі безпосередньо не призведе до відновлення прав та інтересів позивача, якщо стягнення за виконавчим написом буде завершене.
Разом з тим, вжиття судом вказаного заходу до забезпечення позову, наведеного у заяві, призведе до ефективної реалізації позивачем права на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки Закону України “Про виконавче провадження” передбачає обов'язок виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Вказаної позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема у своїй постанові від 13.07.2016р. у справі №914/408/16.
Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, вбачається підтвердженою ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті заходів забезпечення позову.
Оцінивши ймовірність загрози невиконання, утруднення виконання рішення суду у справі в разі задоволення позову, беручи до уваги те, що обраний заявником захід до забезпечення позову передбачений чинним процесуальним законодавством та у разі його вжиття не порушить прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд вважає за необхідне задоволити заяву позивача.
Як роз"яснено у п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” із змінами та доповненнями, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Питання про скасування заходів до забезпечення позову може бути розглянуто господарським судом без виклику сторін та інших учасників судового процесу.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд -
1. Заяву ПАТ "Іскра" про забезпечення позову (вх.№6096/16 від 22.12.2016р.) задоволити.
2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 24.11.2016р. №3509, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4.
3. Ухвала згідно п.2 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” є виконавчим документом.
4. Стягувачем за цією ухвалою в розумінні ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” є: Публічне акціонерне товариство “Іскра”, м.Львів, вул.Вулецька, 14 (код ЄДРПОУ 00214244).
5. Боржником за цією ухвалою в розумінні ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” є: Публічне акціонерне товариство “ВіЕс Банк”, м.Львів, вул.Грабовського, 11 (код ЄДРПОУ 19358632).
6. Ухвала набирає законної сили в день її прийняття та підлягає примусовому виконанню в порядку визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.
7. Ухвала може бути пред"явлена до примусового виконання протягом трьох років з дня її прийняття.
8. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Сухович Ю.О.