Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"18" травня 2016 р. Справа № 911/1376/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Житомирський м'ясокомбінат”, м. Житомир
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Край-1”, Київська обл., с. Бузова
про стягнення 95 634 грн. 21 коп.
Суддя - Мальована Л.Я.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 (дов. № б/н від 14.07.2015 року);
відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 95 643 грн. 21 коп. заборгованості за договором поставки № 143 від 30.11.2010 року, з яких 53 756 грн. 31 коп. - основний борг, 26 624 грн. 00 коп. - пеня, 1 556 грн. 49 коп. - 3% річних, 13 706 грн. 41 коп. - інфляційні втрати.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений судом, вимоги суду викладені в ухвалі від 25.04.2016 року не виконав.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
30.11.2010 року між ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» та ТОВ «Край-2» було укладено договір поставки № 143, відповідно до умов якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця (додаток № 1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах цього договору.
Відповідно до п. 2.2. договору товари поставляються і передаються у власність покупцю вільними від всіх і будь-яких зобов'язань і обтяжень перед третіми особами (включаючи сплату обов'язкових платежів, податків, мита), окремо до кожного місця доставки товару (кожного філіалу, представництва, розподільчого центру, магазина ТОВ «Край-2» надалі - Магазин), зазначеного покупцем у відповідному замовленні.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника, зазначений у Статті 9 цього Договору протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1. Додатку №3 “Спеціальні умови”, за умови, що сума платежу не менше 50 грн. 00 коп., та що Постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій Покупця) на адресу Покупця, яка вказана в статті 9. Якщо Постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, Покупець має право затримати розрахунок не відповідний час затримки у наданні документів. Покупець зобов'язаний попередити Постачальника про недоліки у одержаних рахунках-фактурах чи накладних. Рахунки-фактури без номеру замовлення будуть відсилатись назад та не будуть оплачуватись покупцем.
21.11.2014 року між ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» та ТОВ «Край-2», ТОВ «Край-1» було укладено додатковий договір про заміну сторони у зобов'язанні по договору поставки № 143 від 30.11.2010 року, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди про заміну сторони Покупця з ТОВ «Край-2» на ТОВ «Край-1» у зобов'язаннях по Договору поставки № 143 від 30.11.2010 року з дати підписання цього Додаткового договору.
На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 62 835 грн. 22 коп., згідно видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, проте останній розрахувався за поставлений товар частково на суму 1 898 грн. 58 коп., а також здійснив часткове повернення товару на суму 7 180 грн. 33 коп., відповідно до накладних на повернення, в зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем в сумі 53 756 грн. 31 коп.
Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 53 756 грн. 31 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 13 706 грн. 41 коп. інфляційних втрат та 1 556 грн. 49 коп. 3 % річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 13 706 грн. 41 коп. інфляційних втрат та 1 556 грн. 49 коп. 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 3.8. договору за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 26 624 грн. 00 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (08120, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Леніна, буд. 215А, кім. 3, код 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат» (10025, м. Житомир, вул. Баранова, буд. 127, код 32122069) - 53 756 (п'ятдесят три тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 31 коп. боргу, 26 624 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп. пені, 1 556 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 49 коп. трьох відсотків річних, 13 706 (тринадцять тисяч сімсот шість) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 1 434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн. 00 коп. судового збору.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя Л.Я. Мальована