61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
17.01.2017р. Справа №905/3111/16
за позовом Міністерства оборони України, м.Київ
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю “Спец-контакт”, м.Слов'янськ
про стягнення пені в сумі 534276 грн. 00 коп.
Суддя Г.В. Левшина
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувалась перерва з 12.01. по 17.01.2017р.
Міністерство оборони України, м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Спец-контакт”, м.Слов'янськ, про стягнення пені в сумі 534276 грн. 00 коп.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №286/3/15/404 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби від 21.09.2015р., акти приймального контролю №1 від 27.11.2015р. та №2 від 22.12.2015р., розрахунок суми позову.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 16.01.2017р., в якому підтвердив факт прострочення виконання своїх зобов'язань перед позивачем з постачання товару за договором №286/3/15/404 від 21.09.2015р. Одночасно, відповідачем заявлене клопотання про зменшення нарахованих позивачем до стягнення штрафних санкцій на 80%.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
21.09.2015р. між сторонами був підписаний договір №286/3/15/404 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби, за умовами якого відповідач зобов'язався у 2015р. поставити одяг верхній, чоловічий та хлопчачий, (костюм літній польовий), а позивач взяв на себе зобов'язання забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості та у строки, вказані у договорі.
Номенклатура товару, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки виконання договору встановлюються специфікації.
Згідно з останньою, загальна кількість товару для постачання - 5000 шт., ціна товару складає 3492000 грн., а строк поставки товару встановлено - до 30.10.2015р. (п.1.2 договору).
За умовою п.2.7 договору приймання товару оформлюється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений військовим представництвом Міністерства оборони України. Належним чином оформлений та підписаний акт є підтвердженням приймання товару та направляється замовнику після відправки товару разом з рахунком фактурою.
Відповідно до п.5.1 договору №286/3/15/404 від 21.09.2015р. поставка товару здійснюється на умовах DDP (згідно правил ІНКОТЕРМС-2010р.) з урахуванням норм відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах встановлених термінів.
Місцем поставки товару є центри забезпечення речовим майном та об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України згідно з рознарядкою та ростовкою Міністерства оборони України, які є невід'ємною частиною договору, з обов'язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості навантажень.
Поставку товару постачальник зобов'язаний провести з обов'язковим виконанням передбачених вимог щодо асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень (п.5.2 договору).
За змістом п.5.3 договору датою поставки товару вважається дата, вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості та видатковій накладній постачальника.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи:
- актом приймального контролю №1 від 27.11.2015р. товар у кількості 125 комплектів на суму 87300 поставлено з простроченням на 32 доби;
- актом приймального контролю №2 від 22.12.2015р. товар у кількості 1050 комплектів на суму 733320,00 грн. поставлено із простроченням на 52 доби.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.3.4 договору №286/3/15/404 від 21.09.2015р. передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню у розмірі 0,2% від обсягу непоставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості договору.
14.06.2016р. рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/1508/16 позовні вимоги Міністерства оборони України, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спец-контакт”, м.Слов'янськ задоволено у повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 244440 грн. 00 коп., пеню у розмірі 81852 грн. 48 коп. за період з 01.11.2015р. по 22.12.2015р. та судовий збір у розмірі 4894 грн. 39 коп.
Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2016р. по справі №905/1508/16 встановлені факти виконання позивачем своїх зобов'язань щодо оплати товару та порушення відповідачем обсягів та строків виконання грошового зобов'язання щодо поставки товару за договором №286/3/15/404 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби від 21.09.2015р., тому ці факти не повинні доводитися знову у відповідності з п.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
Доказів постачання відповідачем позивачу решти товару - 3825 комплектів на суму 2671380,00 грн. всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.
За таких обставин, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача у цій справі пеню в сумі 534276,00 грн. за період з 24.12.2015р. по 20.06.2016р.
Відповідач у відзиві на позов, що надійшов до суду 16.01.2017р., підтвердив факт невиконання своїх зобов'язань перед позивачем за договором №286/3/15/404 від 21.09.2015р. з постачання 3825 комплектів на суму 2671380,00 грн.
За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що останнім невірно визначено період нарахування штрафних санкцій.
Так, за приписами п.6 ст.232 Господарського кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як було встановлено вище, строк поставки товару у кількості 3825 комплектів на суму 2671380 грн. сплив 30.10.2015р., внаслідок чого пеня підлягає нарахуванню за період з 01.11.2015р. по 30.04.2016р. Проте, за результатами проведеного судом перерахунку сума пені є більшою, ніж заявлена позивачем.
За таких обставин, виходячи з того, що суд позбавлений права самостійно виходити за межі позовних вимог, враховуючи припущення позивачем помилки у визначенні періоду нарахування пені, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 534276,00 грн. за період з 01.11.2015р. по 30.04.2016р.
Щодо заявленого клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені суд виходить з наступного:
Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Як встановлено судом, позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено жодними доказами факту виникнення в нього збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №286/3/15/404 від 21.09.2015р.
Судом також прийнято до уваги ті обставини, що наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ №33/6/а від 07.10.2014р. “Про визначення районів проведення антитерористичної операції і термінів її проведення” визначено, що Донецька і Луганська області (без винятків) входять до території проведення з 07.04.2014р. Таким чином, враховуючи місцезнаходження відповідача (м.Слов'янськ), останній здійснює свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Таким чином, за висновками суду, нарахування позивачем до стягнення з відповідача пені є завищеним та не відповідає, передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.ч.1, 2 ст.627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності.
За таких обставин, враховуючи надані до матеріалів справи докази, а також відсутність відомостей щодо понесення позивачем у зв'язку з цим збитків, суд дійшов висновку про наявність виняткових підстав для зменшення заявленого до стягнення позивачем розміру пені до 267138,00 грн., в результаті чого клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню.
Як наслідок, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 267138,00 грн.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 82-85, п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Міністерства оборони України, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спец-контакт”, м.Слов'янськ про стягнення пені в сумі 534276 грн. 00 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спец-контакт” (84122 Донецька область, м.Слов'янськ, пров.Андріївський, буд.18А, код ЄДРПОУ 32019384, р/р 26008962481366 в ПАТ «Пумб» м.Київ, МФО 334851) на користь Міністерства оборони України (03168 м.Київ, пр.Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022, р/р 31250207118611 в Державній Казначейській службі України, МФО 820172) пеню у розмірі 267138 грн. та судовий збір в сумі 8015 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 17.01.2017р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Г.В. Левшина