Справа № 341/1849/16-к
Провадження № 11-кп/779/46/2017
Категорія ч.2 ст.190 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
13 січня 2017 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря с/з ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську, в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою з доповненням (далі АС) засудженої ОСОБА_8 , на ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2016 року про відмову у задоволенні спільного подання адміністрації Галицької ВК № 128 Управління ДПтСУ в Івано-Франківській області (далі Управління), погодженого зі спостережною комісією Галицької районної адміністрації Івано-Франківської області (далі Галицької РДА) про її умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні подання адміністрації Галицької виправної колонії № 128 Управління ДПтСУ, погодженого зі спостережною комісією Галицької РДА про умовно-дострокове звільнення на невідбутий строк покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що перебування ОСОБА_8 у Галицькій ВЦ № 128 є нетривалим і на момент розгляду подання, з характеристики та одного заохочення, яке має засуджена Королишин, не вбачається, що сумлінною поведінкою і ставленням до праці вона довела своє виправлення.
В своїй АС засуджена покликається на незаконність ухвали суду щодо неї, оскільки суд не взяв до уваги дані, що її характеризують, те що вона відбула більше 1/2 частини призначеного строку покарання, до дисциплінарної відповідальності не притягувалась, один раз їй оголошувалось заохочення, працевлаштована у швейному цеху установи.
Просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалу нову, яку задовольнити подання Галицької ВК про застосування до неї умовно-дострокового звільнення.
Заслухавши доповідь судді ОСОБА_2 , пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечив доводи АС та просив ухвалу Галицького районного суду від 11.11.2016 року залишити без змін; пояснення захисника ОСОБА_7 та самої засудженої, - які підтримали доводи поданої АС та просять скасувати ухвалу місцевого суду і винести нове рішення, яким задовольнити подання про застосування до засудженої ОСОБА_8 положення ст.81 КК, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви АС засудженої, колегія суддів приходить до висновку, що АС підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Суд першої інстанції при розгляді даної справи в повній мірі не дотримався таких вимог закону.
Відповідно до матеріалів клопотання, які є у розпорядженні апеляційної інстанції, адміністрація установи Галицької ВК №128, в якій відбуває покарання засуджена, звернулась до суду у встановленому законом порядку після відбуття встановленої КК частини строку покарання із клопотанням про умовно-дострокове звільнення засудженої ОСОБА_8 від відбуття покарання, яке погоджено зі спостережною комісією Галицької РДА.
Як вбачається з наявних матеріалів, вироком Калуського міськрайонного суду від 18 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 травня 2016 року, ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні злочинів та засуджена за ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК з врахуванням ст. 70 цього кодексу на строк 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 травня 2016 року ОСОБА_8 в строк покарання зараховано термін попереднього ув'язнення - 2 місяці 6 днів з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку відбування Королишин покарання - 18 березня 2016 року, кінець строку відбування покарання - 11 липня 2017 року.
З подання вбачається, що ОСОБА_8 відбуває покарання в Галицькій виправній колонії з 21.06.2016 року, характеризується позитивно, працевлаштована в швейному цеху установи.
18 жовтня 2016 року на засіданні вищезгаданої комісії розглядалось питання про можливість внесення подання в суд щодо ОСОБА_8 про умовно-дострокове її звільнення і прийнято позитивне рішення.
Так, в ч.1 ст.6 КВК України зазначено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 26.04.2002 року “ Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким ” умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.81 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також після фактичного відбуття ним не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочини невеликої або середньої тяжкості.
Верховний Суд України у пункті 17 постанови Пленуму від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну покарання більш м'яким» вказав, що при судовому розгляді такого клопотання суди повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, інших учасників, зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці та інше.
Мотивуючи своє рішення, щодо ОСОБА_8 , суд тільки формально зазначив, що він врахував, в сукупності, як тяжкість та обставини вчинення злочину, так і поведінку засудженої, ставлення до праці, процес її виправлення.
Покликання засудженої на те, що суд при відмові в умовно-достроковому звільненні, не взяв до уваги дані, що характеризують її, є обґрунтовані, оскільки ним не досліджувались матеріали особової справи засудженої, зокрема щодо її сумлінної поведінки і ставлення до праці в процесі відбування покарання, що необхідно для вирішення цього питання.
Крім того, колегія судів вважає, що висновок суду, проте, що перебування засудженої ОСОБА_8 в Галицькій ВК №128 є нетривалим, а час - недостатнім для належного вивчення особи засудженої, її поведінки та відношення до скоєного злочину, є непереконливими.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про відмову в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання, оскільки зазначені вимоги закону та вказівки Верховного Суду України залишилися поза увагою при досліджені доказів, тому ухвала суду не може вважатись такою, що відповідає вимогам закону і відповідно підлягає скасуванню.
З огляду на наведене, при недослідженні місцевим судом зазначених обставин, суд апеляційної інстанції не вправі підміняти суд першої інстанції та ухвалювати своє рішення, а тому слід матеріали клопотання направити в той же суд, призначивши новий розгляд, під час якого врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 415, 418, 419, 537, 539 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу з доповненням засудженої ОСОБА_8 , задовольнити частково, а ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2016 року щодо неї скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Згідно з оригіналом
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області ОСОБА_2