Справа№592/2705/15-ц
Провадження №2/592/286/16
24 листопада 2016 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
за участю секретарів судового засідання: Мечик Л. В. , Троценко Ю. Ю. , Шипиленко О. Я. ,
представника позивача за довіреністю: ОСОБА_1 ,
представника відповідача за довіреністю: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” , публічного акціонерного товариства “Кредипромбанк” , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_4, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про припинення зобов'язання, -
23.03.2015 року представник ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” при припинення зобов'язання, із змісту якого вбачається, що у зв'язку з поданням ПАТ “Дельта Банк” позову про стягнення“коштів з ОСОБА_3 за кредитним договором та відповідно до ст. ст. 27, 31, 38, 44, 123 ЦПК України, він заявляє зустрічний позов у справі № 592/12162/14-ц з наступних підстав. 05.02.2009 року між ПАТ “Кредитпромбанк” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року. П. 1.1. кредитного договору передбачено, що банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у національній валюті України в межах загальної суми 1000000,00 (один мільйон) гривень строком до 11.01.2021 року. Відповідно до п. 2.4. кредитного договору процентну ставку за кредитом визначено у розмірі 17,5 річних. П/п. 4.1.1. п. 4.1. кредитного договору визначено графік погашення тіла кредиту. Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 виконував належним чином, дотримувався графіку погашення тіла кредиту та сплачував нараховані проценти. 26.06.2013 року за договором купівлі-продажу права вимоги новим кредитом ОСОБА_3 став ПАТ “Дельта Банк” , про що ОСОБА_3 письмово повідомлено не було, доказів переходу прав нового кредитора не надано. В телефонному режимі працівники ПАТ “Дельта Банк” повідомили ОСОБА_3 про наявність простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 186000,00 грн. . Не погодившись з цією ситуацією ОСОБА_3 подав до ПАТ “Дельта Банк” три письмові заяви від 05.09.2013 року з проханням надати виписки з рахунку та розібратися щодо стану розрахунків. Відповідей по суті своїх звернень ОСОБА_3 не отримав. В грудні 2014 року ОСОБА_3 отримав копію ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.11.2014 року про відкриття провадження у справі № 592/12162/14-ц та позовну заяву з додатками, відповідно до якої ПАТ “Дельта Банк” вимагав стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 876362,12 грн. . Із цим позовом ОСОБА_3 не погодився, подав до суду відповідні заперечення. У зв'язку з поданням ПАТ “Дельта Банк” позову про стягнення коштів ОСОБА_3 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми із зустрічним позовом про припинення зобов'язань за кредитним договором, задоволення якого має прямим наслідком відмову у задоволенні позову ПАТ “Дельта Банк” про стягнення коштів. Зустрічний позов обґрунтовує наступними обставинами. 14.10.2009 року між ПАТ “Кредитпромбанк” та ОСОБА_4 було укладено договір № 000388/TV74-09 банківського рахунку фізичної особи. В цей же день на відкритий в межах цього договору рахунок ОСОБА_4 внесла кошти в розмірі 40000,00 (сорок тисяч) доларів Сполучених Штатів Америки, що підтверджується відповідною квитанцією. Відповідно до п. 6.5. дія цього договору може бути припинена у випадку закриття рахункуна підставі письмової заяви клієнта установленої форми після проведення розрахунків між банком і клієнтом в повному обсязі. 09.01.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги за договором № 000388/TV74-09 банківського рахунку фізичної особи від 14.10.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_3 став новим кредитором за договором банківського рахунку від 14.10.2009 року, про це письмово було повідомлено ПАТ “Кредитпромбанк” . Крім того, 19.01.2015 року на адресу ПАТ “Кредитпромбанк” було направлено заяву про припинення договору банківського рахунку та про необхідність виплати коштів, на яку відповіді по цей час не отримано. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2 ст. 516 ЦК України) . Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора (ч. 1 ст. 518 ЦК України) . Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. Як зазначено вище, про заміну кредитора у кредитному договорі ОСОБА_3 письмово повідомлено не було, доказів переходу прав до нового кредитора не надано, вимоги про необхідність дострокового виконання зобов'язань перед новим кредитором ОСОБА_3 не отримував. У зв'язку з цим 20.01.2015 року на адресу ПАТ “Кредитпромбанк” та ПАТ “Дельта Банк” було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року в сумі 413207,81 (чотириста тринадцять тисяч двісті сім) грн. 81 коп. за основним зобов'язанням та вимог ОСОБА_3 до ПАТ “Кредитпромбанк” за договором № 000388/TV74-09 банківського рахунку фізичної особи від 14.10.2009 року в сумі 413207,81 (чотириста тринадцять тисяч двісті сім) грн. 81 коп. за основним з наступного дня після отримання заяви. Відповідну заяву ПАТ “Кредитпромбанк” отримано 22.01.2015 року, ПАТ “Дельта Банк” отримано 23.01.2015 року. П. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України) . Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 598 ЦК України) . Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ч. 1 ст. 601 ЦК України) . Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч. 2 ст. 601 ЦК України) . Відповідно до договору банківського рахунку від 14.10.2009 року заборони на заміну кредитора чи згоди на це боржника не передбачено. В кредитному договорі заборона про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відсутня. Діючим в Україні законодавством заборони на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за вказаними договорами також не передбачено. У зв'язку з цим зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року є припиненим з 23.01.2015 року. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 27, 31, 38, 44, 118-120, 123,124 ЦПК України, він просив: 1. Прийняти зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ “Дельта Банк” про припинення зобов'язання до спільного розгляду з позовом ПАТ “Дельта Банк” до ОСОБА_3 про стягнення коштів у справі № 592/12162/14-ц. 2. Припинити зобов'язання ОСОБА_3 (м. Суми, пров. Кленовий, буд. 16, і. н. НОМЕР_1) перед публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) за кредитним договором № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року з 23.01.2015 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. 3. Судові витрати по справі покласти на відповідача (вхідний № 9329/15 від 23.03.2015 року) (т. 1 а. с. 2, 3, 21, 22) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.03.2015 року по справі № 592/2705/15-ц, провадження № 2/592/1128/15 позовну заяву ОСОБА_3 до ПАТ “Дельта Банк” про припинення зобов'язання було повернуто позивачу для звернення до належного суду. Було ухвалено копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї направити ОСОБА_3 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44206977) (т. 1 а. с. 15) .
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 20.04.2015 року по справі № 592/2705/15-ц, провадження № 22-ц/788/844/15 апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 було задоволено. Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.03.2015 року в даній справі було скасовано та було передане питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до Ковпаківського районного суду м. Суми. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Ухвала набрала законної сили 20.04.2015 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43816214) (т. 1 а. с. 41) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.04.2015 року по справі № 592/2705/15-ц, провадження № 2/592/1128/15 було відкрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ “Дельта Банк” про припинення зобов'язання (графа статзвіту 26) . Було ухвалено призначити по справі попереднє судове засідання на 12.05.2015 року на 14 годину 00 хвилин за участю сторін. Було ухвалено відповідачу запропонувати подати до 12.05.2015 року письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються, та роз'яснити, що у разі неявки у судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, з'ясування обставин у справі буде проводитись на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 30.04.2015 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43900131, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44207024) (т. 1 а. с. 49) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.06.2015 року по справі № 592/2705/15-ц, провадження № 2/592/1128/15 провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ “Дельта Банк” про припинення зобов'язання було зупинене до вирішення цивільної справи № 592/12162/14-ц, провадження № 2/592/2860/14 за позовом АТ “Дельта Банк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44571059, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44952485) (т. 1 а. с. 80, 129) .
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 08.07.2015 року по справі № 592/2705/15-ц, провадження № 22-ц/788/1275/15 апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_1, було відхилено. Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.06.2015 року про зупинення провадження було залишено без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду. Ухвала набрала законної сили 08.07.2015 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47428092) (т. 1 а. с. 117 - 119, 130, 131) .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.08.2015 року по справі № 592/2705/15-ц, провадження № 6-24867ск15 було відкрите касаційне провадження у справі за позовом Гужви Василя Васильовича до публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” про припинення зобов'язання за касаційною скаргою Гужви Василя Васильовича на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.06.2015 року та на ухвалу апеляційного суду Сумської області від 08.07.2015 року. Було ухвалено витребувати з Ковпаківського районного суду м. Суми справу № 592/2705/15. Було ухвалено копії касаційної скарги надіслати особам, які беруть участь у справі. Було ухвалено строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу, встановити до 31.08.2015 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 03.08.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/48318981) (т. 1 а. с. 133, 139) .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2015 року по справі № 592/2705/15-ц, провадження № 6-24867ск15 справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” про припинення зобов'язання було призначено до судового розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 30.09.2016 року (т. 1 а. с. 136) .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.11.2015 року по справі № 592/2705/15-ц, провадження № 6-24867ск15 касаційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено. Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.06.2015 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 08.07.2015 року було скасовано, справу було направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 25.11.2015 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53900285) (т. 1 а. с. 137, 138) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.02.2016 року по справі № 592/2705/15-ц, провадження № 2/592/286/16 було залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПАТ “Кредитпромбанк” (01014, м. Київ, вул. Дружби народів, 38) , та третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 (40000, м. Суми, пров. Кленовий, буд. 16) . Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 15.02.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55931703) (т. 1 а. с. 166) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.02.2016 року по справі № 592/2705/15-ц, провадження № 2/592/286/16 було залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, вул. Т. Шевченка, 33-Б, код ЄДРПОУ 21708016) . Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 15.02.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55931993) (т. 1 а. с. 167) .
04.03.2016 року представник ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми позовну заяву про припинення зобов'язання (уточнену) , в якій він зазначив про те, що ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.04.2015 року було відкрите провадження у справі № 592/2795/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ “Дельта Банк” про припинення зобов'язання. Ухвалами Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.02.2016 року до участі у справі № 592/2795/15-ц було залучено третіх осіб: - ОСОБА_4 на стороні позивача; - ПАТ “Кредитпомбанк” та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на стороні відповідача. Розгляд справи по суті розпочато не було. Відповідно до ст. ст. 27, 31, 38 ЦПК України, позивач уточнює позовні вимоги, що обґрунтовується наступним. 05.02.2009 року між ПАТ “Кредитпромбанк” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року. П. 1.1. кредитного договору передбачено, що банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у національній валюті України в межах загальної суми 1000000,00 (один мільйон) гривень строком до 11.01.2021 року. Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 виконував належним чином, дотримувався графіку погашення тіла кредиту та сплачував нараховані проценти. У вересня 2013 року при намаганні здійснити черговий платіж за кредитним договором позивач дізнався про те, що залишок суми кредиту йому необхідно сплачувати на корись ПАТ “Дельта Банк” . Жодних документів, які підтверджують перехід права вимоги за кредитом, позивачу надано не було. При намаганні з'ясувати обставини справи в телефонному режимі позивач також дізнався про те, що має прострочену заборгованість за тілом кредиту та процентами, у зв'язку з чим 05.09.2013 року він направив на адресу ПАТ “Дельта Банк” три заяви, в яких просив надати обґрунтовані відповідь щодо підстав виникнення боргу та надати виписку з рахунку. Крім того, протягом вересня - жовтня 2013 року, з метою мирного вирішення спірних питань щодо суми боргу позивач сплатив на користь ПАТ “Дельта Банк” кошти в сумі 56932,19 грн. . На заяви позивача, по суті зазначених в них питань, ПАТ “Дельта Банк” не відповів, документів, які підтверджують перехід права вимоги, позивачу не надав, у зв'язку з чим позивач взагалі припинив сплачувати кошти за кредитним договором. В грудні 2014 року ОСОБА_3 за адресою свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, отримав копію ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.11.2014 року про відкриття провадження у справі № 592/12162/14-ц та позовну заяву з додатками, відповідно до якої ПАТ “Дельта Банк” вимагав стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 876362,12 грн. , з яких 682000,00 грн. заборгованість за кредитом та 194362,12 грн. заборгованість за відсотками. Зі змісту позову стало відомо про те, що 26.06.2013 року за договором купівлі-продажу права вимоги новим кредитором ОСОБА_3 зазначено ПАТ “Дельта Банк” . Так як ОСОБА_3 не було надано копії документів, підтверджуючих перехід права вимоги до ПАТ “Дельта Банк” , як це передбачено ст. ст. 516, 517 ЦК України, то 09.01.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги за договором № 000388/TV74-09 банківського рахунку фізичної особи від 14.10.2009 року. Згідно п. 1.1. цього договору ОСОБА_3 став новим кредитором ПАТ “Кредитпромбанк” за договором № 000388/TV74-09 банківського рахунку фізичної особи від 14.10.2009 року. За умовами договору про відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , було відступлено грошове зобов'язання в розмірі 40000 (сорок тисяч) доларів США, строк виконання якого настав, що станом на дату укладення договору становило еквівалент 635200 (шістсот тридцять п'ять тисяч двісті) гривень. Про перехід права вимоги відповідачів письмово було повідомлено, відповідну заяву ПАТ “Кредитпромбанк” було отримано 22.01.2015 року. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2 ст. 516 ЦК України) . Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора (ч. 1 ст. 518 ЦК України) . Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання (ч. 2 ст. 518 ЦК України) . Як зазначено вище, про заміну кредитора у кредитному договорі, ОСОБА_3 письмово повідомлено не було, доказів переходу прав до нового кредитора надано не було, вимоги про необхідність дострокового виконання зобов'язань перед новим кредитором ОСОБА_3 не отримував, а тому виконання зобов'язання шляхом зарахування зустрічних вимог перед ПАТ “Кредитпромбанк” вважає правомірним. При розгляді справи № 592/12162/14-ц за позовом ПАТ “Дельта Банк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором з'ясувалося про те, що повідомлення про відступлення права вимоги було направлено за колишнім місцем реєстрації ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_1, жодних додатків, які б підтверджували перехід права вимоги до ПАТ “Дельта Банк” до цього повідомлення додано не було. В той же час, позов про стягнення заборгованості за кредитним договором ПАТ “Дельта Банк” пред'явив за дійсним місцем реєстрації ОСОБА_3 , а саме: м. Суми, пров. Кленовий, буд. 16, а до позовної заяви було додано копію паспорту ОСОБА_3 з відміткою про реєстрацію місця проживання. Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви та договору купівлі-продажу права вимоги від 26.06.2013 року, документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, до ПАТ “Дельта Банк” не передано по цей час, так як останній навіть не володіє інформацією щодо дійсного розміру заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором. З урахуванням зазначених вище обставин ПАТ “Дельта Банк” не набув прав нового кредитора ОСОБА_3 , а тому кредитором ОСОБА_3 за кредитним договором залишився ПАТ “Кредитпромбанк” , зобов'язання перед яким і підлягає припиненню. П. 7. ч. 2. ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України) . Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ч. 1 ст. 601 ЦК України) . Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч. 2 ст. 601 ЦК України) . Відповідно до договору банківського рахунку від 14.10.2009 року заборони на заміну кредитора чи згоди на це боржника не передбачено. В кредитному договорі заборона про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відсутня. Діючим в Україні законодавством заборони на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за вказаними договорами також не передбачено. У зв'язку з цим вважає, що зобов'язання ПАТ “Кредитпромбанк” до ОСОБА_3 за кредитним договором від 05.02.2009 року та ОСОБА_3 до ПАТ “Кредитпромбанк” за договором банківського рахунку фізичної особи від 14.10.2009 року є припиненими з 23.01.2015 року, тобто з дати отримання ПАТ “Кредитпромбанк” відповідного повідомлення. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 27, 31, 38, 44, 118 - 120 ЦПК України, він просив припинити зобов'язання ОСОБА_3 (м. Суми, пров. Кленовий, буд. 16, і. н. НОМЕР_1) перед публічним акціонерним товариством “Кредитпромбанк” (01014, м. Київ, бул. Дружби народів, 38, код ЄДРПОУ 21666051) за кредитним договором № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з 23.01.2015 року (вхідний № 8858 від 04.03.2016 року) (т. 1 а. с. 196, 197) .
19.04.2016 року представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення на позов про припинення зобов'язання, в якому він зазначив про те, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до АТ “ОСОБА_5 банк” про припинення зобов'язання. АТ “Дельта Банк” не визнає позовні вимоги позивача і вважає викладені вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним. В позовній заяві позивач зазначає про те, що зобов'язання за кредитним договором № 7426/01/00-11В від 05.02.2009 року мають бути припинені зарахуванням, адже між ним та дружиною було укладено договір відступлення прав вимог від 09.01.2015 року, за яким право вимоги грошових коштів від ПАТ “Кредитпромбанк” за договором № 000388/TV74-09 банківського рахунку перейшло до позивача. По-перше. Він зазначає про те, що між ПАТ “Кредитпромбанк” та АТ “Дельта Банк” був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого та з урахуванням вимог чинного законодавства, ПАТ “Кредитпромбанк” відступив, а АТ “Дельта Банк” набув права вимоги до боржників по кредитних та забезпечувальних договорах, а саме: набув статусу нового кредитора, в тому числі і за договорами укладеними з позивачем. Ст. 514 ЦК України говорить, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якаю інше не встановлено договором або законом. Ст. 516 ЦК України передбачає порядок заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Ч. 2 зазначеної статті говорить, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Листом від 04.07.2013 року № 6768/КРК/04072013-0308 позивача було повідомлено про наявність укладеного договору, за яким було здійснено відступлення прав вимог за кредитним договором від ПАТ “Кредитпромбанк” до АТ “Дельта Банк” . Таким чином, на даний час, кредитором є саме АТ “Дельта Банк” . Укладаючи договір купівлі-продажу прав вимог, і ПАТ “Кредитпромбанк” , і АТ “Дельта Банк” були діючими, окремо один від одного, банками, котрі мали необхідні дозволи та ліцензії НБУ, їхніми статутами право на вчинення таких дій не було заборонено, а відповідно договір було укладено на законних підставах та з дотриманням вимог чинного законодавства України. Договір купівлі-продажу прав вимог було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26.06.2013 року за реєстраційним номером 1441. Обов'язок нотаріуса перед посвідченням правочину здійснити перевірку правовстановлюючих документів та дозволів на укладення угоди, що в даному випадку і було зроблено, адже жодних зауважені, не надходило, а договір укладено на законним підставах. Після укладення договору купівлі-продажу прав вимог до нового кредитора, а саме: до АТ “Дельта Банк” , перейшли всі, без виключення, вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами. Що стосується договорів банківських рахунків (поточних) та депозитних договорів, то такі договори і надалі обслуговувалися та виконувалися ПАТ “Кредитпромбанк” , і жодного відношення до них АТ “Дельта Банк” не мав і не має на даний час. В той же час договір відступлення прав вимог між позивачем та його дружиною ОСОБА_4 укладався значно пізніше за договір купівлі-продажу прав вимог між ПАТ “Кредитпромбанк” та АТ “Дельта Банк” , а саме: 09.01.2015 року, коли позивача належним чином було повідомлено про те, що новим кредитором в зобов'язанні за кредитним договором № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року став АТ “Дельта Банк” . Таким чином, вже на момент укладення договору відступлення права вимоги між позивачем та ОСОБА_4 кредитний договір та договір банківського рахунку обслуговувалися різними банківськими установами, незалежними одна від іншої, і, відповідно, в силу цього, зарахування апріорі не могло бути проведеним. Тобто, сторонами за договором банківського рахунку № 000388/TV74-09 від 14.10.2009 року є ПАТ “Кредитпромбанк” та ОСОБА_4, а сторонами за кредитним договором № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року є АТ “Дельта Банк” та ОСОБА_3. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. В матеріалах справи окрім копій договорів та заяв позивача, не міститься жодного документу, або іншого належного доказу підтвердження позиції ОСОБА_3 . Таким чином, вимоги позивача не підтверджені жодним належним доказом, а тому не можуть бути задоволені судом. Навпаки ж, відповідачем наведено достатньо підстав та доказів необґрунтованості вимог позивача. В той же час, він зазначає, що процедура повернення коштів, що перебували на поточних та депозитних рахунках дружини позивача у ПАТ “Кредитпромбанк” , визначена Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” , котрий є спеціальним у даних правовідносинах. Так, відповідно до ч. 1 ст. 52 указаного Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону, та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у п. 17 ч. 5 ст. 12 цього Закону; вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) ; інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; вимоги за субординованим боргом. По-друге. Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 1 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” , цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників та та інших кредиторів банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Таким чином, Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” є спеціальним законом, положення якого застосовуються та є обов'язкові для всіх вкладників та кредиторів банку. Саме цим законом регулюються правовідносини, пов'язані зі задоволенням грошових вимог кредиторів банку, визначення джерела їх оплати та порядку черговості. Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. На виконання ч. 1 ст. 58 Конституції України ст. 5 ЦК України, Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” , регулює відносини банку з кредитором, починаючи з 03.03.2015 року, тобто з дня запровадження щодо АТ “Дельта Банк” тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На виконання ст. 209 ЦПК України ухвалення судом рішень є процесуальною дією, яка здійснюється відразу після закінчення судового розгляду. На виконання ч. 3 ст. 2, до ч. ч. 1, 2 ст. 8 ЦПК України, прийняття судом рішення, як окремої процесуальної дії, за результатами розгляду справи здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення такої процесуальної дії. Тому, на виконання ст. ст. 209, 213 ЦПК України, рішення у справі прийматиметься у період застосування до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” . Виключно в такому випадку прийняте рішення буде законним та обґрунтованим, таким, що відповідатиме нормам чинного законодавства України. Відповідно до п. п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” , під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом. Згідно п. 8 ч. 2 ст. 48 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання) , прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що: за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме: не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку; кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком. Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними банком особами. В даному випадку жодним пунктом, а ні кредитного договору, а ні договору банківського рахунку не передбачена можливість зарахування зустрічних однорідних вимог. Тобто вимога позивача не ґрунтується на нормах закону, а тому не може бути задоволена судом. По-третє. В зустрічній позовній заяві сам позивач зазначає про те, що 26.06.2013 року за договором купівлі-продажу права вимоги новим кредитором ОСОБА_3 став ПАТ “Дельта Банк” , про що ОСОБА_3 письмово повідомлено не було. Не погодившись з цією ситуацією ОСОБА_3 подав до ПАТ “Дельта Банк” три письмові заяви від 05.09.2013 року з проханням надати виписки з рахунку та розібратися щодо етапу розрахунків. Тобто, позивач сам підтверджує той факт, що про відступлення права вимоги за кредитним договором від ПАТ “Кредитпромбанк” до АТ “Дельта Банк” йому було відомо у 2013 році, в той час як договір відступлення права вимоги від ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за договором банківського рахунку було укладено у 2015 році. Також він просив суд звернути увагу на той факт, що ПАТ “Кредитпромбанк” судом залучено в якості третьої особи, тобто він не є відповідачем по справі, і в той же час в уточненому позові позивач ставить вимогу саме до ПАТ “Кредитпромбанк” . Таким чином вимоги взагалі є безпідставними та необґрунтованими. У зв'язку з заплаченим, він вважає, що поданням даної позовної заяви позивач намагається затягнути процес та уникнути відповідальності щодо неналежного виконання умов кредитного договору № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року. Враховуючи вищевикладене, керуючись Конституцією України; ст. ст. 6, 514 - 516, 525, 526, 627 ЦК України, ст. ст. 58 - 60, 128, 131, 208 ЦПК України, він просив суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до до АТ “Дельта Банк” про припинення зобов'язання відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю (вхідний № 14546 від 19.04.2016 року) (т. 1 а. с. 238 - 241) .
У відкритому судовому засіданні представник позивача за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав з урахуванням уточненої позовної заяви, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві від 23.03.2015 року та в уточненій позовній заяві від 04.03.2016 року. Він просив: 1. Припинити зобов'язання ОСОБА_3 (м. Суми, пров. Кленовий, буд. 16, і. н. НОМЕР_1) перед публічним акціонерним товариством “Кредитпромбанк” (01014, м. Київ, бул. Дружби народів, 38, код ЄДРПОУ 21666051) за кредитним договором № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з 23.01.2015 року.
У відкритому судовому засіданні представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 позов не визнав, дав пояснення, аналогічні викладеним в запереченні на позов. Він просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представника позивача за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1, пояснення представника відповідача за довіреністю ОСОБА_2, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
У судове засідання представник ПАТ “Кредитпромбанк” , представник уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Кредитпромбанк” , ОСОБА_4 не з'явилися. Про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Відтак суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у їх відсутність, що у повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ч. 2 ст. 158, ч. 2 ст. 169 ЦПК України.
Судовим розглядом було встановлено, що 05.02.2009 року між ПАТ “Кредитпромбанк” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року, згідно якому ОСОБА_3 було відкрито невідновлювальну кредитну лінію у національній валюті України в межах загальної суми 1000000 (один мільйон) гривень строком до 11.01.2021 року (т. 1 а. с. 71 - 74, 102 - 105, 198 - 201) .
В серпні 2013 року, при намаганні здійснити черговий платіж за кредитним договором, позивач в телефонному режимі дізнався про те, що залишок суми кредиту йому необхідно сплачувати на корись ПАТ “Дельта Банк” , як нового кредитора в зобов'язанні. При цьому позивача було повідомлено про наявність простроченої заборгованості за кредитом.
05.09.2013 року позивач звернувся до ПАТ “Дельта Банк” із заявами про врегулювання питання щодо виникнення простроченої заборгованості.
Крім того, в період з вересня 2013 року по жовтень 2014 року позивач сплатив на користь ПАТ “Дельта Банк” кошти в загальній сумі 56932,19 грн. .
Проте, у зв'язку з неотриманням відповідей на свої звернення з листопада 2014 року позивач припинив сплачувати кошти за кредитом.
У грудні 2014 року позивач отримав копію ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.11.2014 року про відкриття провадження у справі №592/12162/14-ц за позовом ПАТ “Дельта Банк” до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором в загальному розмірі 876362,12 грн. , з яких 682000,00 грн. заборгованість за кредитом та 194362,12 грн. заборгованість за відсотками.
19.01.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір відступлення права вимоги, згідно якому на користь ОСОБА_3 було передано право вимоги щодо повернення від ПАТ “Кредитпромбанк” суми вкладу у розмірі 40000 (сорок тисяч) доларів США за договором № 000388/TV74-09 банківського рахунку фізичної особи від 14.10.2009 року, строк виконання якого настав. Станом на дату укладення договору грошовий еквівалент вказаного зобов'язання за офіційний курсом Національного банку України становив 635200 (шістсот тридцять п'ять тисяч двісті) гривень (т. 1 а. с. 7, 26, 212) .
Про перехід права вимоги позивач ОСОБА_4 письмово повідомили відповідачів, до відповідних заяв додано докази переходу прав до нового кредитора, зокрема, договір відступлення права вимоги від 19.01.2015 року (т. 1 а. с. 8 - 10, 27 - 29, 213 - 215) .
Відповідну заяву ПАТ “Кредитпромбанк” отримано 22.01.2015 року, ПАТ “Дельта Банк” отримано 23.01.2015 року (т. 1 а. с. 11, 30, 216, 217) .
Заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог ПАТ “Кредитпромбанк” було відхилено з підстав відсутності нотаріально посвідченої заяви (повідомлення) про засвідчення факту добровільного відступлення права вимоги та засвічених підписом третьої особи копії договору про відступлення права вимоги. (т. 2 а. с. 86, 87) .
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Дана норма містить класичне правило про те, що для заміни кредитора згода боржника не є обов'язковою. Це випливає із того, що боржникові байдуже, кому виконувати зобов'язання: старому кредитору чи кредитору новому. Правило ч. 1 даної статті означає, що, наприклад, договір відступлення права вимоги (цесії) може бути підписаний тільки старим та новим кредиторами без визначення волі боржника. В практиці ділового обороту часто зустрічаються договори відступлення права вимоги, що підписуються трьома особами: старим кредитором, новим кредитором та боржником. Це є можливим з точки зору реалізації принципу свободи договору та у зв'язку з тим, що боржника все одно треба повідомляти про заміну кредитора, але не є необхідним. Разом з тим, зазначене правило є диспозитивним, отже договором або законом може бути встановлене обов'язкове узгодження боржником заміни кредитора у зобов'язанні. Незважаючи на те, що воля боржника за загальним правилом не береться до уваги в разі заміни кредитора у зобов'язанні, ч. 2 даної статті визначає необхідність письмового повідомлення про це боржника. Боржник має знати, на користь кого він повинен виконати зобов'язання. Стаття чітко не визначає, на кого покладається обов'язок повідомлення боржника про заміну кредитора. Тобто, в принципі це може зробити як старий кредитор, так і новий. Разом з тим, оскільки ризики неповідомлення боржника несе новий кредитор, логічним ж те, що саме він має турбуватися про належне повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він може виконати зобов'язання старому кредитору, і таке виконання буде вважатися належним. І як будь-яке належне виконання, виконання зобов'язання на користь старого кредитора буде означати припинення зобов'язання для боржника (ст. 599 ЦК України) . Тобто новий кредитор буде не в праві вимагати від боржника виконання на свою користь. Єдине право, що залишиться у нового кредитора в такому випадку - це право вимагати від старого кредитора передачі всього отриманого від боржника як безпідставного збагачення (ст. ст. 1212 - 1214 ЦК України) .
У відповідності до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Оскільки саме на боржника покладається ризик виконання зобов'язання неналежному кредитору, ч. 2 даної статті надає йому право не виконувати свій обов'язок новому кредитору до надання йому доказів наявності у нового кредитора відповідних прав. Дана стаття не містить переліку доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Перелік доказів залежить від того, на якій підставі здійснювалася заміна кредитора. Отже це може бути договір відступлення права вимоги та відповідний акт приймання-передачі прав, якщо заміна кредитора здійснюється на підставі договору. Порядок надання боржнику доказів переходу прав до нового кредитора узгоджується сторонами (боржником та новим кредитором) . Якихось чітких вимог до такого порядку законодавством не встановлено, отже певні вимоги до оформлення доказування можуть бути висунуті боржником (наприклад, вимога надати нотаріально засвідчені копії підтверджувальних документів або показати оригінали таких документів та надати копії, засвідчені підписом та (в разі наявності) печаткою нового кредитора.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні. З повідомлення про відступлення права вимоги вих. № 6768/КРК/04072013-0308 від 04.07.2013 року вбачається, що відповідне повідомлення було направлено за адресою: АДРЕСА_1. (т. 1 а. с. 222) . В той же час з матеріалів справи, зокрема, з копії паспорту позивача, вбачається, що з 27.02.2009 року позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Про зазначені обставини було достеменно відомо, так як відповідну копію паспорту позивача з відміткою про місце реєстрації було додано до позовної заяви ПАТ “Дельта Банк” про стягнення заборгованості за кредитним договором (т. 1 а. с. 106, 107, 205, 206) . Також суд враховує те, що представником відповідача суду не було надано доказів отримання позивачем повідомлення про відступлення вимоги. Крім того, до вказаного повідомлення не було додано копії документів, що підтверджують перехід права вимоги до нового кредитора, що відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України, надає боржнику право не виконувати свої зобов'язання новому кредитору до часу надання відповідних доказів.
Доказів відсутності зобов'язання за договором № 000388/TV74-09 банківського рахунку фізичної особи від 14.10.2009 року та повернення ПАТ “Кредитпромбанк” коштів в сумі 40000 (сорок тисяч) доларів США на користь ОСОБА_4 суду не було надано. Тобто на момент зарахування вимог зустрічне зобов'язання існувало.
Пунктом 7. ч. 2. ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Отже, припинення зобов'язання є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності. Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.
У відповідності до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому) . Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами. Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим) ; 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей) . Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо) ; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань. Добровільне виконання зобов'язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог. Ч. 2 даної статті зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду. Разом з тим не буде незаконним оформлення зарахування двостороннім актом. Замість заяви однієї із сторін сторони можуть оформити двосторонній акт зарахування зустрічних однорідних вимог, який також буде легітимним.
Договором банківського рахунку від 14.10.2009 року, за яким позивач набув право вимоги до ПАТ “Кредитпромбанк” , заборони на заміну кредитора в зобов'язанні чи згоди на це боржника не передбачено. Кредитний договір № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року заборони щодо припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не містить.
Ст. 602 ЦК України (в редакції від 30.10.2014 року, яка діяла на момент зарахування вимог) , заборони на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог по вказаним зобов'язанням не передбачено, зокрема, станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги та отримання ПАТ “Кредитпромбанк” повідомлення про припинення зобов'язань, останній не перебував в процедурі ліквідації, тимчасова адміністрацію у ПАТ “Кредитпромбанк” введено з 01.03.2015 року.
У зв'язку з цим суд відхиляє доводи представника ПАТ “Дельта Банк” щодо належного повідомлення позивача про перехід права вимоги. Факт проведення часткової оплати позивачем заборгованості за кредитом на користь ПАТ “Дельта Банк” відповідно до вимог ст. ст. 516, 517 ЦК України, не позбавляє позивача права виконати свої зобов'язання первісному кредитору у спосіб передбачений законом.
Проте, у зв'язку з тим що питання про розмір заборгованості позивача за кредитним договором вирішується у іншій справі № 592/12162/14-ц, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог на суму 635200 (шістсот тридцять п'ять тисяч двісті) гривень.
Таким чином, на основі з'ясованих обставин, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” , публічного акціонерного товариства “Кредипромбанк” , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_4, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про припинення зобов'язання, слід задовольнити частково.
Дане рішення було ухвалене з урахування постанови Верховного Суду України від 12.09.2012 року по справі № 6-90цс12 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26199009) .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 208, 209, 213 - 215, 218, 222 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” , публічного акціонерного товариства “Кредипромбанк” , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_4, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про припинення зобов'язання, задовольнити частково.
Припинити зобов'язання ОСОБА_3 (40019, місто Суми, провулок Кленовий, будинок № 16, РНОКПП НОМЕР_1) перед публічним акціонерним товариством “Кредипромбанк” (01014, місто Київ, бульвар Дружби народів, 38, ЄДРПОУ 21666051) за кредитним договором № 7426/01/09-НВ від 05.02.2009 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 635200 (шістсот тридцять п'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок з 23.01.2015 року.
Стягнути з публічного акціонерного товариства “Кредипромбанк” (01014, місто Київ, бульвар Дружби народів, 38, ЄДРПОУ 21666051) на користь ОСОБА_3 (40019, місто Суми, провулок Кленовий, будинок № 16, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Сумської області через суд першої інстанції - Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий: І.Г. Бичков