Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Набудович І.О.
№22-ц/796/ 919/2017 Доповідач Кравець В.А.
Справа №753/14915/16
16 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Кравець В.А.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.
за участю секретаря Гоін В.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність відділу ДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві та про визнання їх неправомірними,
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просив визнати дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві при виконанні в примусовому порядку рішень Дарницького районного суду м. Києва по трудовим спорам, а саме: № 2-30 від 26.08.2003 року, що набрало законної сили з 22.10.2003 року, та № 2-557/14 від 22.05.2014 року, що набрало законної сили з 14.08.2014 року, - неправомірними.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2016 року скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
21 листопада 2016 року скаргу визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить розглянути заяви про відвід одноособово головуючої судді Набудович Ірини Олександрівни та постановити ухвалу, якою визнати обґрунтованими заяви про відвід. Скасувати ухвалу і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в новому складі суду. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що при визначенні судді на новий розгляд даної справи у суді першої інстанції відповідними працівниками суду було явно, беззаперечно та грубо порушено вимогу ч. 3 ст. 11-1 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Визнаючи скаргу неподаною та повертаючи її, суд виходив з того, що відповідно до встановленого в ухвалі строку для усунення недоліків ОСОБА_1 не виконано вимоги суду.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна з огляду на таке.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 122 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 26, 27,45 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 74 - 77 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу III ЦПК - про судовий розгляд; глав 1, 2 розділу V ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.
Частинами першою, другою статті 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
В ухвалі від 02.11.2016 року суд першої інстанції вказує на те, що існують недоліки скарги, зазначив статті ЦПК України, що регулюють питання про прийняття скарги на дії державних виконавців та визначив, що має зробити скаржник, а саме:
· вказати чіткі посилання на те, які саме дії (бездіяльність) державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення оскаржуються, зазначити обставини, якими обґрунтовуються вимоги скарги.
На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 надав суду заяву про відвід головуючому судді Набудович І.О.
Суд першої інстанції, визнаючи скаргу неподаною, вказав на те, що ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали.
Проте, такий висновок суду є передчасним, з огляду на таке.
З матеріалів справи убачається, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 1 вересня 2016 року скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві та про визнання їх неправомірними визнано неподаною та повернуто заявнику з тих підстав, що ОСОБА_1 на виконання ухвали судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року не виклав зміст вимог скарги, не зазначив чітких посилань на те, які саме дії (бездіяльність) державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення оскаржуються, не чітко зазначив обставини, якими такі вимоги обґрунтовані, що унеможливило вирішення питання дотримання скаржником строків оскарження дій ВДВС.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.10.2016 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 1 вересня 2016 року скасовано і передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, апеляційна інстанція вказала на те, що в матеріалах справи міститься ухвала Дарницького райсуду м. Києва від 17.03.2014, постановлена за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві з приводу виконавчого провадження по тих самих чотирьох виконавчих листах, щодо бездіяльності по виконанню яких він звернувся до суду знову, проте, суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження за поданою скаргою ОСОБА_1 на це уваги не звернув, не перевірив наявність чи відсутність передбачених п.2) ч.1 ст.205 ЦПК України підстав, у залежності від чого не вирішив питання прийняття скарги ОСОБА_1
Вдруге, залишаючи скаргу ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції вказав на те, що вказівка на чіткі посилання які саме дії (бездіяльність) державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення оскаржуються дасть змогу суду вирішити питання про відкриття провадження за поданою скаргою ОСОБА_1., а саме, перевірки наявності чи відсутності підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками , оскільки ухвалою Дарницького райсуду м. Києва від 17.03.2014 року вирішувалося питання щодо неправомірної бездіяльності Відділу ДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, яка полягала у тому, що ОСОБА_1 22.07.2013 року, 16.09.2013 року, 30.10.2013 року та 23.12.2013 року звертався до виконавчої служби із заявами та скаргами по виконанню виконавчих листів Дарницького районного суду м. Києва від 2-30 від 07.05.2004 року, а виконавча служба не надавала на них відповіді.
Разом з тим, у даній справі ОСОБА_1 оскаржує неправомірну бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві при виконанні в примусовому порядку рішень Дарницького районного суду м. Києва по трудовим спорам, а саме: № 2-30 від 26.08.2003 року, що набрало законної сили з 22.10.2003 року, та № 2-557/14 від 22.05.2014 року, що набрало законної сили з 14.08.2014 року.
Вказана скарга вмотивована тим, що державна виконавча служба не направляє йому копій постанов про повернення виконавчих документів без повідомлення про вручення, не вживає заходів щодо об'єднання у зведене провадження декількох виконавчих листів, не направляє йому копії постанови про повернення виконавчого документа.
Отже, ухвала суду про визнання скарги неподаною та повернення її не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Вимоги ОСОБА_1 про розгляд Апеляційним судом м. Києва його заяв про відвід головуючому по справі Набудович І.О. не підлягають розгляду, оскільки це не є повноваженнями суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.3 ч 1.ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду суперечить вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 303,304,307,311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2016 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді