АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 759/2094/16-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Шум Л.М.
Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.
№22-ц/796/468/2017
12 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Іванченка М.М.
суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.
при секретарі: Перетятько А.К.
за участю:
представника позивача: Серебрянської М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року,-
ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4, в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором, яка станом на 13 січня 2016 року становить 12 631 грн 09 к. та складається з заборгованості по кредиту - 4 373грн 27 к., заборгованості по процентам - 3 491грн 69 к., пені за прострочення сплати кредиту - 2 332 грн 57к., пені за прострочення сплати процентів - 642 грн 47 к, суми індексу інфляції по заборгованості по кредиту - 1 533 грн 23 к, суми індексу інфляції по заборгованості за процентами - 161грн 13 к, три відсотки річних по заборгованості за кредитом - 58 грн 90 к. та три відсотки річних по заборгованості за процентами - 37грн 82 к. та просило вирішити питання про розподіл судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10 грудня 2014 року між сторонами укладено договір про відкриття карткового рахунку НОМЕР_1, у період користування яким відповідачем було знято з вказаного вище карткового рахунку кошти на загальну суму 4 373 грн 27 к., які були надані йому за дебетово-кредитною платіжною схемою з відсотковою ставкою 0,2 % за кожний день.
Позивач взяті зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, проте відповідач належним чином умови договору не виконав, тому ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» змушений звернутись з вказаним позовом.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість по кредиту - 4 373 грн 27 к., заборгованість по процентам - 3 491 грн 69 к, пеню за прострочення сплати кредиту - 2 332 грн 57 к., пеню за прострочення сплати процентів - 642 грн 47 к. та судовий збір - 1 378 грн, а всього - 12 218 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» направило апеляційну скаргу в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в повному обсязі.
У поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для розгляду справи. Зокрема зазначає, що відмовляючи у задоволенні вимог в частині стягнення суми індексу інфляції по заборгованості по кредиту - 1 533 грн 23 к, суми індексу інфляції по заборгованості за процентами - 161 грн 13 к, три відсотки річних по заборгованості за кредитом - 58 грн 90 к. та три відсотки річних по заборгованості за процентами - 37 грн 82 к. судом не враховано положення ст..625 ЦК України.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Тому відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності відповідача.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми індексу інфляції по заборгованості по кредиту, суми індексу інфляції по заборгованості за процентами, три відсотки річних по заборгованості за кредитом та три відсотки річних по заборгованості за процентами, а тому в інший частині вимог не переглядається.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10 грудня 2014 року між ПАТ Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_4 укладено договір про відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 з лімітом кредитних коштів в розмірі 15 000 грн.
Пунктом 7.1.1 Договору, у разі прострочення сплати заборгованості за Овердрафтом та/або процентам, клієнт сплачує Банку за кожний день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до наявної в матеріалах справи поточної виписки за контрактом у період з 01 грудня 2014 по 12 січня 2016 року відповідач користувався вказаним рахунком та частково повертав кошти.
Судом вірно встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, проте відповідач умови договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості 12631 грн 09 к з яких: заборгованість по кредиту - 4 373 грн 27 к., заборгованість по процентам - 3 491 грн 69 к., пеня за прострочення сплати кредиту - 2 332 грн 57 к., пеня за прострочення сплати процентів - 642 грн 47 к.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми індексу інфляції по заборгованості по кредиту - 1 533,23, суми індексу інфляції по заборгованості за процентами - 161,13 грн., три відсотки річних по заборгованості за кредитом - 58,90 грн. та три відсотки річних по заборгованості за процентами - 37,82 грн. суд першої інстанції вважав, що вказані витрати не були предметом домовленості сторін при укладанні Кредитного договору.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
При цьому індекс інфляції, 3 % річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
Враховуючи зазначене, 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов'язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено договором (правова позиція Верховного Суду України висловлена у постанові від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2129цс16).
Проте суд першої інстанції при ухваленні рішення на вказані норми уваги не звернув.
Крім того колегія суддів вважає, за необхідне зазначити, що при перевірці розрахунку заборгованості виявлені неточності, зокрема: у розрахунку заборгованості вказано, що сума індексу інфляції по процентам становить 161 грн 13 к, проте це не є вірним, оскільки за вказаний позивачем період інфляційне збільшення суми боргу по відсотках становить 161 грн 11 к. Також позивачем невірно вказано 3 відсотки річних на заборгованість за кредитом, оскільки 10 грн 06 к+11 грн 50 к.+ 10 грн 78 к+ 10 грн 42 к.+ 11 грн 50 к. + 11 грн 14 к.+ 11 грн 14 к.+10 грн 78 к.+ 10 грн 78 к.+ 11 грн 14 к. + 18 грн 45 к.+7 грн 74 к.=128 грн 48 к., а не як вказано позивачем 58 грн 90 к.
Отже враховуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в межах вимог заявлених позивачем, а тому рішення суду підлягає частковому скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції по заборгованості по кредиту - 1 533 грн 23 к., суми індексу інфляції по заборгованості за процентами - 161 грн 11 к., три відсотки річних по заборгованості за кредитом - 58 грн 90 к. та три відсотки річних по заборгованості за процентами - 37 грн 82 к.
Також колегія суддів вважає, що в порядку ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1515 грн 80 к. за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - задовольнити .
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року в частині відмови у задовленні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» суми індексу інфляції по заборгованості по кредиту, суми індексу інфляції по заборгованості за процентами, три відсотки річних по заборгованості за кредитом та три відсотки річних по заборгованості за процентами скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення яким:
Позов публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_4 про стягнення суми індексу інфляції по заборгованості по кредиту, суми індексу інфляції по заборгованості за процентами, три відсотки річних по заборгованості за кредитом та три відсотки річних по заборгованості за процентами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄРДРПОУ 26296587) суму індексу інфляції по заборгованості по кредиту - 1 533 грн 23 к, суми індексу інфляції по заборгованості за процентами - 161 грн 11 к, три відсотки річних по заборгованості за кредитом - 58 грн 90 к. та три відсотки річних по заборгованості за процентами - 37 грн 82 к.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄРДРПОУ 26296587) суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1515 грн 80 к.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: