Номер провадження: 22-ц/785/736/17
Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.
Доповідач Черевко П. М.
11.01.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого - Черевка П.М.
Суддів - Артеменка І.А., Драгомерецького М.М.
за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2016 року по справі за позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про приведення самовільно реконструйованої квартири у відповідність до технічної документації та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради про визнання права власності на прибудований балкон,-
У серпні 2015 року Малиновська районна адміністрація ОМР звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про приведення самовільно реконструйованої квартири у відповідність до технічної документації посилаючись на те, що ОСОБА_2 є власником АДРЕСА_1 та, самовільно, без затвердження у встановленому законом порядку проектної документації, виконала роботи з реконструкції квартири шляхом прибудови балкону, чим значно погіршила житлово-побутові умови мешканців суміжних квартир та технічний стан будинку. Факт самочинної реконструкції підтверджується протоколом та постановою № 1358 від 02 грудня 2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 150 КоАП України; актом комісії дільниці № 2 КП ЖКС «Черьомушки» від 19 лютого 2015 року; приписом від 19 лютого 2015 року; листом КП ЖКС «Черьомушки» від 24 лютого 2015 року за №259/1; розпорядженням №67/01-06 від 03 березня 2015 року; розпорядженням № 222/01-06 від 03 червня 2015 року; актом обстеження від 22 червня 2015 року комісією ділянки №2 КП ЖКС «Черьомушки». За таких обставин позивач звернувся до суду уточнивши свої позовні вимоги просив суд встановити наступний порядок і спосіб виконання рішення суду, а саме зобов'язати ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, привести до попереднього стану за власний рахунок квартиру АДРЕСА_1 відповідно до технічної документації, шляхом демонтажу самовільно прибудованого балкону. У разі невиконання, ОСОБА_2, рішення суду, в добровільному порядку, застосувати вимоги ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусової організації виконавчих дій, спрямованих на приведення до попереднього стану реконструйованої квартири за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок ОСОБА_2; Витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 гривні стягнути з відповідача по справі на користь позивача, посилаючись на таке.
У листопаді 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися до Малиновського районного суду м. Одеси із зустрічним позовом до Малиновської районної адміністрації ОМР, ОМР про визнання права власності на прибудований балкон посилаючись на те, що
що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2, її чоловіку ОСОБА_5 (який помер) і її сину ОСОБА_4, якій є інвалідом 1 групи, в рівних частках. Згідно висновку № 74 від 25 серпня 2015 року лікарської комісії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за станом психічного здоров'я є хворим і таким, що потребує стороннього догляду. Після смерті ОСОБА_5 дружина та син не вступили до спадщини, але фактично прийняли, оскільки вони проживали разом і вели сумісне хазяйство. ОСОБА_2 мешкає в однокімнатній квартирі на першому поверсі, в якій не було ані лоджії, ані балкону, разом з сином, якій є інвалідом. Жила площа квартири становить 17,2 кв. м. Після отримання квартири ОСОБА_2 з чоловіком не вдалось покращити житлові умови і тому, для того, щоб її син частіше бував на повітрі вона замовила прибудову балкону. Дійсно балкон був прибудований без розробки та узгодження проектної документації, у неї не було на це коштів. Крім того вона зверталась до КП ЖКС «Черьомушки» про надання дозволу на прибудову балкону у 2010 році, але ніякої відповіді на її лист вона не отримала. У позові позивач зазначив, що балкон був прибудований з порушенням технічних та санітарних норм. Але ніяких доказів про порушення технічних норм позивачем не було надано. За самовільну прибудову балкону нею був сплачений штраф, про що теж зазначив позивач у своїй позовній заяві. Також, на підставі оцінки надійності несучих будівельних конструкцій за зовнішніми ознаками основних несучих і огороджувальних конструкцій квартири за адресою: АДРЕСА_1, знаходяться в задовільному технічному стані. Прибудований балкон не має негативного впливу на несучу здатність зовнішніх стін, про що свідчить висновок про технічних стан основних несучих та огороджувальних конструкцій квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2016 року позовні вимоги Малиновської РА ОМР задоволено частково, у задоволенні зустрічних позовних вимг ОСОБА_2, ОСОБА_4 відмовлено, зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_4, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1, за власний рахунок привести до попереднього стану квартиру АДРЕСА_1 відповідно до технічної документації шляхом демонтажу самовільно прибудованого балкону. Встановлено порядок виконання рішення суду, за яким зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_4, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 добровільно за власний рахунок привести до попереднього стану квартиру АДРЕСА_1 відповідно до технічної документації шляхом демонтажу самовільно прибудованого балкону.
У разі невиконання рішення суду в добровільному порядку застосувати вимоги ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусової організації виконавчих дій, спрямованих на приведення до попереднього стану реконструйованої квартири АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Судовий збір компенсовано за рахунок держави.
Вважаючи рішення суду незаконним представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Малиновської РА ОМР відмовити.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов Малиновської РА ОМР частково та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 30 листопада 1994 року, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за №3-5580, яке видано згідно з розпорядженням (наказом) від 30 листопада 19994 року за №51741. Право власності за ними було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» за №257 стр. 165 кн. 486пр. від 12 серпня 2003 року.
Відповідно до довідки (виписки із домової книги про склад сім'ї та реєстрації) № 513 від 16 лютого 2015 року, вбачається, що у АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2 (основний), ОСОБА_4 (син).
ОСОБА_2, самовільно, без затвердження у встановленому законом порядку проектної документації, виконала роботи з реконструкції квартири шляхом прибудови балкону, чим значно погіршила житлово-побутові умови мешканців суміжних квартир та технічний стан будинку.
Факт самочинної реконструкції підтверджено.
За даним правопорушенням ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 150 КоАП України, про що складено відповідний протокол, та постановою № 1358 від 02 грудня 2014 року накладено штраф у розмірі 51,0 грн. Штраф ОСОБА_2 сплачено в повному обсязі.
19 лютого 2015 року комісією дільниці № 2 КП ЖКС «Черьомушки» був складений акт перевірки, в якому вказувалось, що при огляді території за адресою АДРЕСА_1 самовільно прибудовано балкон. Вручено припис про демонтаж.
Даним приписом від 19 лютого 2015 року ОСОБА_2 було запропоновано надати дозвільні документи на прибудову балкону.
Листом КП ЖКС «Черьомушки» від 24 лютого 2015 року за №259/1, повідомлено Малиновську РА ОМР щодо прибудови балкону за відсутності правовстановлюючих документів.
03 березня 2015 року Малиновською РА ОМР видано Розпорядження №67/01-06, яким зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати самочинно збудований балкон за адресою АДРЕСА_1 до 14 березня 2014 року.
03 червня 2015 року Малиновською РА ОМР видано Розпорядження № 222/01-06 «Про внесення змін до розпорядження Малиновської районної адміністрації» від 03 березня 2015 року №67/01-06, зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати самочинно збудований балкон за адресою АДРЕСА_1 до 23 червня 2015 року.
Згідно акту обстеження від 22 червня 2015 року комісією ділянки №2 КП ЖКС «Черьомушки» встановлено, що Розпорядження № 222/01-06 від 03 червня 2015 року не виконано.
Відповідно до Положення про Малиновську РА ОМР, затвердженим Рішенням Одеської міської ради від 13 лютого 2014 року за №4584-VI, районна адміністрація є виконавчим органом ОМР та створюється нею з метою реалізації функцій міського самоврядування на території відповідного адміністративного району м. Одеси, згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно п. 5.9.1 «Про затвердження Правил благоустрою території м. Одеси» прийнятий рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2011 року за № 1631-VI зазначає, що на об'єктах благоустрою забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому порядку, вчиняти дії, що негативно впливають на архітектуру фасадів будівель і споруд, самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі інші зелені насадження, самовільно займати земельні ділянки і використовувати їх при відсутності документа, що засвідчує право на користування, володіння земельною ділянкою, вчиняти дії, що тягнуть порушення умов благоустрою, пошкодження (руйнування чи псування) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів та елементів благоустрою, ускладнення умов руху пішоходів та транспорту, та інші дії, заборонені цими правилами, чинним законодавством України.
Згідно ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови, розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів, раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення рівня ефективності та іншого використання земельних ділянок, урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій, урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, захист прав громадян та громадських організацій згідно законодавства. Будівництво (реконструкція) об'єкту здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів. Містобудівельна документація повинна бути узгоджена з управлінням архітектури та містобудування, органами санітарного та пожежного нагляду, управлінням екологічної безпеки, управлінням інженерного захисту території міста, органами ДАІ МВС, а також іншими організаціями, вказаними у завдані на проектування.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного Кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. За ч. 3 цієї статті, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, в т.ч. землі загального користування населених пунктів, майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари тощо.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» позови про знесення самовільно збудованих (прибудованих, надбудованих) балконів, мансард, горищ тощо у багатоповерхових багатоквартирних будинках, суди повинні враховувати, що положення статті 376 ЦК до цих правовідносин не застосовуються.
Проте у випадку, коли квартира в такому будинку розташована на першому (цокольному) поверсі й власник здійснив прибудову до неї з одночасним зайняттям частини прибудинкової земельної ділянки, спір повинен вирішуватися відповідно до вимог статті 376 ЦК. На підставі частини третьої статті 376 ЦК позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, може бути задоволено, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК).
Виходячи зі змісту частини третьої статті 376 ЦК, при доведенні визначених нею умов визнання право власності на самочинно збудоване майно також за особою, яка його збудувала, якщо після закінчення будівництва земельну ділянку цій особі було передано у власність або надано у користування, або з власником земельної ділянки, на якій розміщено майно, укладено договір суперфіцію (частина перша статті 413 ЦК) відповідне до її цільового призначення.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно чи укладення договору суперфіцію може відбутися як до пред'явлення позову до суду, так і після цього.
За відповіддю Департаменту комунальної власності ОМР від 03.12.2015 року № 01-26/3-36-1760 за зверненням ОСОБА_2 щодо оформлення земельної ділянки під прибудовою за адресою АДРЕСА_1, роз'яснено, що відповідно до ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель комунальної власності, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
ОСОБА_2 є користувачем квартири, яка не є частиною індивідуального жилого будинку садибної забудови. Діючим земельним законодавством не передбачено виділення долі земельної ділянки користувачам квартир та нежитлових приміщень в натурі та їх окреме відчуження для обслуговування квартири (у тому числі прибудови).
Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Таким чином, у процесі проведення відповідачами самовільної реконструкції шляхом прибудови балкону до квартири АДРЕСА_1, без узгодження проектної документації й одержання дозволу на її здійснення, ними порушено вимоги законодавства України.
Згідно висновку № 74 від 25 серпня 2015 року, висновку №123 від 28 березня 2013 року, довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ №724357 від 05 березня 2011 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом І групи, за станом психічного здоров'я є хворим і таким, що потребує стороннього догляду.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, суд обгрунтовано вважав позов Малиновської РА ОМР задовольнити частково. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 відмовити. Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_4, які мешкають за адресою АДРЕСА_1, за власний рахунок привести до попереднього стану АДРЕСА_1 відповідно до технічної документації шляхом демонтажу самовільно прибудованого балкону. Встановити порядок виконання рішення суду, за яким зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_4, які мешкають за адресою АДРЕСА_1 добровільно за власний рахунок привести до попереднього стану АДРЕСА_1 відповідно до технічної документації шляхом демонтажу самовільно прибудованого балкону. У разі невиконання рішення суду в добровільному порядку застосувати вимоги ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусової організації виконавчих дій, спрямованих на приведення до попереднього стану реконструйованої квартири АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Судовий збір компенсувати за рахунок держави.
Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права та інтересу у випадку його порушення, невизнання або оспорювання з вимогою про застосування судом передбачених законом способів захисту.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Посилання автора апеляційної скарги на порушення судом норм процесуального права стосовно залучення до справи співвідповідача ОСОБА_4, відхилення від проекту не суперечить і не порушує права інших осіб, неправильну оцінку судом земельних правовідносин, неправильну оцінку адміністративно-правових відносин щодо притягнення до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво спірного об'єкту, можливість вирішення зазначеного спору шляхом судового розгляду, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставнами, яким дана правильна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий П.М. Черевко
Судді: І.А. Артеменко
М.М. Драгомерецький