Справа № 522\23708/16-ц
Провадження №522/23708/16-ц
12 січня 2017 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді - Тарасова А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ткаченко О.О.,
розглянувши в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Приморського районного суду м. Одеси 09.12.2016 року звернувся позивач ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, зазначаючи, що 24.03.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрованийВідділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1- НО № 080750 та відповідним актовим записом за № 108.
В період шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, між ними втрачено почуття поваги та любові, у зв'язку з чим, просив задовольнити позовну заяву, шлюб між сторонами розірвати та визначити місце проживання дитини разом з матір'ю - ОСОБА_2.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання з'явилася, надала суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнала, не заперечувала проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 24.03.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис № 108.
Згідно свідоцтва про народження, виданогоВідділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька, серії 1- НО № 121088 22.06.2007 року, актовий запис № 469, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
В силу ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Судом, встановлено, що спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересами позивача, що, з урахуванням відсутності заперечень відповідача проти задоволення позову, є підставою для розірвання шлюбу.
За таких обставин, суд вважає, що позовна заява в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню, укладений між сторонами шлюб - розірванню.
Крім того, суд вважає за доцільним визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір'ю ОСОБА_2, оскільки, враховуючи процесуальну позицію відповідача по справі, вказане питання було вирішено спільно.
Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 18 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Враховуючи дані обставини, суд, враховуючи те, що сторони дійшли згоди щодо місця проживання неповнолітньої дитини, вважає за необхідне позовні вимоги у вказаній частині задовольнити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.6, 24, 104, 105, 110 , 141, 157,160-161 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька 24.03.2007 року, актовий запис № 108.
Визначити місце проживання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір'ю ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя А.В. Тарасов
12 січня 2017 року