Справа №522/14025/16-а
Провадження № 2а/522/743/16
12 січня 2017 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді - Тарасова А.В.
при секретарі - Ткаченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну позовну заяву ФОП ОСОБА_3 до Управління реклами Одеської міської ради про скасування припису управління реклами Одеської міської ради щодо демонтажу конструкції, -
До Приморського районного суду м. Одеси, 29.07.2016 року звернувся позивач із позовом до Управління реклами Одеської міської ради, згідно якого, зазначив, що позивач здійснює свою підприємницьку діяльність в орендованому приміщенні на підставі договору оренди майнового комплексу від 01.10.2015 року, за адресою: АДРЕСА_1. Зовні, розміщено вивіску, яка виглядає як конструкцію із надписом наступного змісту «ІНФОРМАЦІЯ_1». Вказана назва зареєстрована як товарний знак, конструкція вивіски розміщена на фасаді багатоповерхового будинку.
У зв'язку з проведенням перевірки, 24.07.2016 року Управлінням реклами Одеської міської ради, позивачем був отриманий припис щодо усунення порушень вимог законодавства. Вказаний припис був складений на підставі акту фіксації від 04.07.2013 року, який не був направлений на адресу позивача. Позивач зазначає, що станом на 06.07.2013 року, ОСОБА_3 не була зареєстрована як ФОП та не займалась підприємницькою діяльністю. Крім того, конструкція, яка зазначена в приписі не містить ознак реклами та є вивіскою, у зв'язку з чим, наявність інших документів діючим законодавством не вимагається.
У судовому засіданні, представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 підтримав доводи позовної заяви.
Представник відповідача ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення позову, надала суду письмові заперечення проти позовної заяви, згідно яких зазначила, що акт фіксації є внутрішнім документом та не підлягає направленню до позивача. Спірна конструкція позивача є не вивіскою, а саме рекламою, у зв'язку з чим, дії відповідача є такими, що відповідають вимогам законодавства.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Згідно свідоцтва про право власності від 17.05.2013 ороку, нежитлове приміщення офісу АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6.
Судом встановлено, що згідно договору оренди від 01.10.2015 року, орендарем вказаного приміщення є позивач по справі ФОП «ОСОБА_3».
Відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг № 204226, товарний знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстрований за ОСОБА_7, тобто не за позивачем.
Судом встановлено, що 11.07.2016 року, Управлінням реклами Одеської міської ради був виданий припис, згідно якого вимагається здійснити демонтаж рекламного засобу, за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з порушенням ст. 16 Закону України «Про рекламу», п.3 Типових правил, п. 6.1.Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі.
Перевіривши, чи був складений вказаний припис на підставі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, судом встановлено наступні обставини.
Так, позивач зазначає, що акт фіксації був складений 06.07.2013 року, тобто до розпочатку здійснення підприємницької діяльності позивачем. Дійсно, з припису вбачається посилання на акт фіксації, який був складений 06.07.2013 року. Разом з тим, представник відповідача надав суду акт фіксації від 06.07.2016 року. Таким чином, суд вважає, що розбіжності в датах складення акту, виникли в результаті технічної помилки, не впливають на обсяг прав позивача, а отже вказана обставина не може бути самостійною підставою для скасування припису відповідача.
Суд зазначає, що діючим законодавством не передбачений обов'язок вручення копії акту фіксації, тому суд відхиляє посилання позивача на незаконність дій відповідача.
Крім того, вирішуючи питання, чи є вказана конструкція вивіскою чи рекламою, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що конструкція яка не містить інформацію щодо виду діяльності, зареєстрованого найменування особи, знаку для товарів і послуг, що належить цій особі, а також виду її діяльності - не є вивіскою, про те є рекламою.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Враховуючи те, що товарний знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» не зареєстрований за позивачем, конструкція не містить зареєстрованого найменування особи - ФОП «ОСОБА_3», не містить інформацію про час роботи позивача, суд приходить до висновку, що розміщені позивачем конструкції є рекламою, а тому їх розміщення має здійснюватись за чітко визначеною процедурою. Зокрема, згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
Судом встановлено, що в порушення вимог п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постанвною КМУ № 2067 від 29.12.2003 року тп п. 6.1. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, позивачем не отримано дозвіл, виданий у встановленому законом порядку.
За таких обставин, суд вважає, що позовна є необґрунтованою, а дії відповідача такими, що відповідають діючому законодавству.
Керуючись ст.ст.9, 11, 71, 159, 160, 163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_3 до Управління реклами Одеської міської ради про скасування припису управління реклами Одеської міської ради щодо демонтажу конструкції - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя А.В. Тарасов
12.01.2017