Справа № 522/22893/16-к
16 січня 2017 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника - представника ОСОБА_3 ,- адвоката ОСОБА_4 , власника арештованого майна - ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
Представник ОСОБА_3 ,- адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна.
В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на той факт, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2016р. задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області про накладення арешту на транспортний засіб «Ssang Yong Korondo C 200 DI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 .
Необхідність арешту у вигляді заборони відчуження і зберігання на майданчику тимчасового затримання № 1 ОФДП МВС «Інформ - Ресурси», за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільмса - 89 - «А» обумовлена необхідністю проведення судових авто-технічної і транспортно-трасологічної експертиз у кримінальному провадженні.
Станом на теперішній час усі необхідні для кримінального провадження експертизи проведені та їх висновки отримані слідчим органом.
Крім того, як зазначає адвокат ОСОБА_4 , учасник ДТП ОСОБА_3 являється людиною похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 , має виробничу травму хребта, йому тяжко пересуватися по місту без особистого транспортного засобу.
Крім того, потерпілою стороною позовні вимоги під час досудового розслідування не заявлені. Так ОСОБА_3 добровільно сплачені усі матеріальні витрати за доглядом потерпілої у ГКБ № 11 ум. Одесі. Загальна сума фінансової допомоги потерпілій по даній справі склала та виплачена у розмірі 73 000 (сімдесят три тисячі) гривень.
Крім того, на момент розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 не є ані підозрюваним, а ні обвинувачуваним в кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, заявник вважає, що в подальшому у застосуванні арешту вищевказаного майна, відповідно до ст. 174 КПК України, відпала необхідність.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та власник майна ОСОБА_3 підтримали клопотання в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, у встановлений законом спосіб.
Слідчий у судовому засіданні пояснив, що на даний час експертизи автомобілю проведені, проте їх висновки до слідчого ще не надійшли, у зв'язку з чим заперечував проти зняття арешту з автомобілю, проте не заперечував проти передачі транспортного засобу власнику на відповідальне зберігання.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку заявника, який просив клопотання задовольнити, вважаю вимоги адвоката ОСОБА_4 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.
Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Статтею 174 КПК України передбачено право підозрюваних, обвинувачений, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Вивченням клопотання адвоката ОСОБА_4 встановлено, що старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120161600000726 від 25.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2016р., з метою дослідження під час проведення автотехнічної та транспортно-трасологічної експертиз, задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області про накладення арешту на транспортний засіб «Ssang Yong Korondo C 200 DI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 .
На даний час усі необхідні для кримінального провадження експертизи проведені та їх висновки отримані слідчим органом.
Таким чином, власником транспортного засобу «Ssang Yong Korondo C 200 DI» ОСОБА_3 доведено, що в подальшому застосуванні заходу у вигляді арешту на автомобіль, який належить йому на праві власності,- відпала потреба.
Враховуючи приписи кримінального процесуального законодавства, вбачається, що у кримінальному провадженні № 120161600000726 від 25.11.2016 року відсутні підстави для подальшої заборони власнику ОСОБА_3 права користуватися власним майном.
З огляду на викладене, суд приймає клопотання адвоката ОСОБА_4 до розгляду та приходить до висновку що воно підлягає частковому задоволенню з наведених підстав.
Керуючись ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника ОСОБА_3 ,- адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2016р. на транспортний засіб «Ssang Yong Korondo C 200 DI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , в частині заборони користування транспортним засобом.
Зобов'язати старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 повернути особисто ОСОБА_3 або через захисників (адвокатів), чи представників, повноваження яких підтверджено відповідно до ст. 50 КПК України, тимчасове вилучене 25.11.2016р. майно, а саме: транспортний засіб «Ssang Yong Korondo C 200 DI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 .
В іншій частині вимог клопотання - відмовити, з підстав наведених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1
16.01.2017