Справа № 521/21468/16-ц
Провадження №2/521/2026/17
12 січня 2017 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Граніна В.Л., при секретарі Янкул Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 30.04.1986 року сторони зареєстрували шлюб. Неповнолітніх дітей у сторін немає.
Причиною розпаду сім'ї послужило відсутність взаєморозуміння, між сторонами виникли неприязні відносини, різні погляди на життя, несумісність характерів, подружжя живе окремо, не ведуть спільного господарства.
Позивач приймала участь у судовому засіданні разом з представником, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач також приймав участь у судовому засіданні, позов визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 30.04.1986 року між сторонами укладено шлюб, про що Відділом ЗАГС Київського виконкому м. Одеси зроблено актовий запис №507 (свідоцтво про укладення шлюбу серії ІІ-ЖД №419474).
Неповнолітніх дітей у сторін немає.
Сторони припинили шлюбні стосунки, спільне господарство між ними не ведеться. Основною причиною припинення сімейних відносин є те, що сторони втратили почуття любові і поваги один до одного, у сторін різні погляди на подружнє життя та сім'ю.
Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб може бути розірваний за заявою одного з подружжя на підставі рішення суду. Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Сторони вирішили після розірвання шлюбу прізвища залишити без змін.
Суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.
Витрати по оплаті держмита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на відповідача.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у паспортах позивача та відповідача, на сторінках де стоїть відмітка про реєстрацію шлюбу допущена технічна описка та невірно вказані прізвища з ким вони зареєстрували шлюб, у зв'язку з неправильним написанням прізвищ українською мовою.
Керуючись ст. 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 10, 11, 130, 174, 213-215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 30.04.1986 року Відділом ЗАГС Київського виконкому м. Одеси, актовий запис №507 (свідоцтво про укладення шлюбу серії ІІ-ЖД №419474), між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Прізвища сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.
Стягнути з відповідача витрати при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС у сумі 17 гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Малиновського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий