Справа № 505/4024/16-ц
Провадження № 2/505/394/2017
11.01.2017 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Нікітішина В.П.
при секретарі - Шевчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання,
Позивач ОСОБА_1, 01.02.1975 р.н, яка мешкає в м. Ананьїв Одеської області по вул.Л.Українки,88-б, звернулась 15.11.2016 року в суд з цим позовом та просила постановити рішення суду, яким стягувати з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її користь аліменти на утримування доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітків щомісяця на період її навчання, починаючи з 01.09.2016 року тобто до 30 червня 2017 року, без урахування часу канікул - до отримання диплому.
Підставою тому зазначала те, що шлюб з відповідачем розірвали. Їх донька продовжує навчатися та потребує матеріальної допомоги. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримування доньки, хоча має таку можливість.
Позивачка та її представник адвокат ОСОБА_4 в ході судового розгляду позовні вимоги підтримали.
Додатково позивачка пояснювала, що є безробітною, а тому не має змоги самостійно утримувати доньку.
Залучена за клопотанням сторін до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, в судовому засіданні підтримала позов.
Пояснювала, що на цей час вона працює вихователем в дитсадку в м.Ананьїв та отримує зарплату десь біля 1500 грн. на місяць. Навчається в педуніверситеті за індивідуальним довільним графіком навчання та отримує стипендію 825 грн. на місяць. Їй також за можливості надає допомогу її хлопець з яким вона зустрічається. Однак цих коштів їй не хватає, оскільки десь раз на тиждень виїжджає до м.Одеса в університет, що вартує близько 1000 грн., а крім цього зараз їй необхідно отримати диплом, що також тягне значні фінансові витрати. Зареєстрована вона в студентському гуртожитку м.Одеси, однак фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 у будинку своєї бабусі.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі.
Свою позицію мотивував тим, що дочка постійно працює і має зарплату, а також отримує стипендію. Крім цього фактично вона співмешкає окремо від матері з хлопцем. Він, позивач, є військовослужбовцем та отримує один лише дохід у вигляді зарплати в межах 7000 грн. на місяць. На його утриманні находиться ще двоє дочок від другого шлюбу - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є студентом за контрактом, а на іншу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, стягуються аліменти. Тому в межах своїх можливостей він готовий допомогти дочці ОСОБА_7 у витратах на отримання диплому, якщо вона звернеться до нього з цим питанням, однак сплачувати щомісячні аліменти на користь її матері він не має можливості. Крім цього позивачка не довела доказами несення нею витрат на навчання дочки, оскільки є безробітною та не має доходів на це.
Тому просив у позові відмовити у повному обсязі.
Вислухавши сторони та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про відмову у позові повністю, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Як вбачається з матеріалів справи сторони у справі розірвали шлюб 13.03.1996 року та є батьками повнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка навчається в Державному закладі «Південноукраїнський національний університет ім. К. Д. Ушинського» на бюджетній денній формі навчання за індивідуальним довільним графіком та отримувала стипендію станом на грудень 2016 року у розмірі 825 грн. на місяць. Також вона працює вихователем у ДНЗ №4 м.Ананьїв та отримує зарплату середній розмір якої за вересень-грудень склав близько 2000 грн. на місяць - (8063,93:4). Ці обставини визнаються сторонами та підтверджуються письмовим доказами справи, а тому не підлягають доведенню у судовому засіданні.
Згідно ч.ч.1,3 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка син, продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23-х річного віку за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів, має той з батьків, з ким проживає дочка,син, а також самі дочка син.
Отже за вимогами закону право на матеріальну допомогу мають повнолітні діти, які потребують такої допомогу у зв'язку із навчанням, а право на її одержання мають батько, мати, з ким проживає дитина, або сама дитина.
Згідно вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ході судового розгляду справи сторона позивача не довела будь-якими належними доказами обставин потреби дочки у матеріальні підтримці з боку відповідача на час навчання, зважаючи на вищезазначені обставини справи щодо її, дочки, матеріального стану. Матеріалами справи також не доводять характер витрат, які несе позивачка на утримання дочки у зв'язку саме з її навчанням та склад таких витрат, компенсацію на які вона претендує з боку відповідача у вигляді стягнення аліментів. Крім цього, як визнається сторонами, дочка спільно не проживає з позивачкою, що є обов'язковою умовою права на аліменти з боку батька чи мати.
Зважаючи на ці обставини справи, підстав для задоволення позову суд не вбачає, а тому позові слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 10,60,88,212-215,218 ЦПК України, суд,
ОСОБА_1 у позові відмовити повністю
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд, який його постановив, протягом 10 днів з дня його проголошення.
С у д д я -