Справа № 760/22892/14-ц
Провадження № 2-2008/16
04 жовтня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Лазаренко В.В.
з участю секретаря - Кучерини Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.06.2014 року близько 22 год. 20 хв. у м. Києві на вул. Авіаконструктора Антонова, 11 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Toyota д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_2, який належить Позивачу.
Позивач зазначає, що 14.07.2014 постановою Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска».
Обгрунтовуючи розмір заявлених позовних вимог Позивач посилається на рахунок ТОВ «Віді Скай Моторз» на ремонт транспортного засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_2 № СМмС-0003473 від 07.07.2014 року, Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику колісного транспортного засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_2 № 14с/08/14 ПП «Галавтоекспертиза» від 20.08.2014 року.
У подальшому Позивач неодноразово 23.12.2014, 06.03.2015, 10.04.2015 збільшувала та уточнювала свої позовні вимоги. Згідно останньої заяви Позивача про уточнення позовних вимог, остання просить суд стягнути матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з ОСОБА_2 в розмірі 90 978 грн. 10 коп., з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» в розмірі 13 022 грн. 85 коп.
Крім того, Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь в якості відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн. та судові витрати.
У судове засідання Позивач не з'явилася, подала суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач-1 та Відповідач-2 у судове засідання не з'явилися та своїх представників для участі у розгляді справи не направили. Про час та місце розгляду справи Відповідач-1 та Відповідач-2 повідомлені належним чином у порядку, передбаченому ст. 74 ЦПК України.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про день, часта місце розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомлені.
З урахуванням обставин справи, положень ст. ст. 169, 224 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, проти чого не заперечує Позивач, згідно поданої нею заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05.06.2014 близько 22 год. 20 хв. у м. Києві на вул. Авіаконструктора Антонова, 11 з вини Відповідача-1, який керував транспортним засобом Toyota д.н.з. НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб Mazda д.н.з. НОМЕР_2, належний на праві власності Позивачу.
Протиправність та винність дій Відповідача-1, які полягали в порушенні п. 10.9 ПДР України, завдані механічних пошкоджень транспортному засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_2, причинно-наслідковий зв'язок між вказаними протиправними діями та завданням шкоди майну Позивача встановлені постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.07.2014, якою Відповідача-1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Ч. 4 ст. 61 ЦПК України визначає, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що Позивачем, як особою, яка має право на отримання страхового відшкодування та Відповідачем-1, як страхувальником, було повідомлено Відповідача-2 про дорожньо-транспортну пригоду за участю забезпеченого транспортного засобу Toyota д.н.з. НОМЕР_1.
Станом на дату звернення з позовом до суду відповідно до наданого Позивачем рахунку на ремонт транспортного засобу № СМмС-0003473 від 07.07.2014 ТОВ «Віді Скай Моторз» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_2 становить 71 115 грн. 18 коп., а матеріальний збиток, заподіяний власнику транспортного засобу, внаслідок пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, згідно звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди № 14с/08/14 від 20.08.2014 року складає 53 034 грн. 35 коп..
У ході розгляду справи, відповідно до наданих Позивачем до заяв про збільшення позовних вимог від 23.12.2014, від 06.03.2015, рахунків ТОВ «Віді Скай Моторз» на ремонт транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_2 змінювалась від 89 835 грн. 72 коп. до 140 978 грн. 10 коп.
Відповідно до наданого Відповідачем-1 звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику колісного транспортного засобу № 23с/06/14 від 20.10.2014 року матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Mazda д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді складає 42 809 грн. 21 коп..
Судом з'ясовано, що на підставі Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику колісного транспортного засобу № 23с/06/14 від 20.10.2014 року, Відповідачем-2 було виплачено Позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 36 977 грн. 15 коп., що підтверджується копією платіжного доручення № 7056 від 21.01.2015 року та не заперечується Позивачем.
З урахуванням обставин того, що Відповідачем-2 було сплачено частину коштів в рахунок відшкодування завданої Позивачу матеріальної шкоди, останнім 10.04.2015 року було уточнено позовні вимоги в частині заявлених до стягнення сум матеріальної шкоди до Відповідача-1 в розмірі 90 978 грн. 10 коп. та Відповідача-2 в розмірі - 13 022 грн. 85 коп..
За наявності різних за змістом рахунків про вартість відновлювального ремонту, звітів про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої Позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_2, один з яких не визнавався Позивачем, а інші - Відповідачем-1 та Відповідачем-2, суд роз'яснив представнику Позивача право заявити клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.07.2015 року за клопотанням представника Позивача призначено судову авто-товарознавчу експертизу з метою встановлення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mazda д.н.з. НОМЕР_2 та встановлення вартості відновлювального ремонту автомобіля Mazda д.н.з. НОМЕР_2.
Згідно висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області № 5-04/72 від 26.10.2015 року: розмір матеріального збитку, завданий власнику автомобіля марки Mazda д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.06.2014 року станом на 05.06.2014 року з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без врахування ПДВ становить 65 250 грн. 47 коп., а вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Mazda д.н.з. НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.06.2014 року станом на 05.10.2015 року становить 119 623 грн. 49 коп..
За загальним правилом визначеним ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно положень ст. 1187 ЦК України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року роз'яснено, що спір про відшкодування шкоди, завданої самим джерелом підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами ст. 1188 ЦК України, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним.
З системного аналізу вказаних норм чинного цивільного законодавства та роз'яснень Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ можна прийти до висновку, що особа, якій завдано шкоди джерелом підвищеної небезпеки має право на її відшкодування винною особою.
З урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що після вчинення Відповідачем-1 дорожньо-транспортної пригоди в останнього виник обов'язок перед Позивачем з відшкодування завданої йому шкоди.
Універсальним засобом захисту всіх форм власності, майнових інтересів окремих громадян і господарюючих суб'єктів вцілому є інститут страхування.
Так, ст. ст. 979, 980 ЦК України визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язуються сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'я, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної особи або юридичної особи бути страхувальником життя, здоровя, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За приписами ст. 3 вказаного Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Ст. 9 згаданого Закону регламентує розмір страхових сум, у межах яких страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору.
Так, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
У разі, якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
Порядок здійснення страхового відшкодування на території України врегульований ст. ст. 22-38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Ст. 22 передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 28 Закону).
Ст. 29 Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Судом встановлено та не заперечується Сторонами по справі, що Відповідач-2 виплатив Позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 36 977 грн. 15 коп. в межах ліміту відповідальності (50 000 грн. 00 коп.) за шкоду, заподіяну майну, згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/4572077.
Виходячи із загальної вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_2, яка була визначена Позивачем солідарно для Відповідача-1 та Відповідача-2 в 140 978 грн. 10 коп., беручи до уваги уточнення Позивачем вимог, з огляду на ліміт відповідальності Відповідача-2 у 50 000 грн. 00 коп., не відшкодованою з боку Відповідача-2 залишилась сума в розмірі 13 022 грн. 85 коп..
З огляду на положення ст. ст. 979, 980, 999, 1166, 1187 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 9, 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та встановлені обставини, суд приходить до висновку про задоволення вимог Позивача в частині стягнення з Відповідача-2 матеріальної шкоди в розмірі 13 022 грн. 85 коп..
Ст. 1194 ЦК України визначає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 року у справі № 6-2587цс15, згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Ст. 15 ЦПК України передбачено, що передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено в частині другій ст. 16 ЦК України. Зі змісту наведених норм права можна зробити висновок про те, що страховик, який виплатив страхове відшкодування має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.
Виходячи із зазначених роз'яснень, можна дійти висновку про те, що й потерпіла особа має право вибирати, до кого звертатися з вимогою - до страховика чи винуватця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 10.02.2016р. у справі № 6-2878цс15, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Потерпілій особі належить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілим, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Надавши правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, судом встановлено, що загальна вартість матеріального збитку, заподіяного Позивачу, як власнику транспортного засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_2, була визначена останнім солідарно для Відповідача-1 та Відповідача-2 в 140 978 грн. 10 коп., а беручи до уваги уточнення позовних вимог, для Відповідача-1 в розмірі 90 978 грн. 10 коп..
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовував розрахунками вартості необхідного відновлювального ремонту автомобіля Mazda д.н.з. НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини Відповідача-1.
Не погоджуючись із заявленим розміром вимог Позивача, Відповідач-1 та Відповідач-2 заперечували проти їх задоволення, вказуючи на їх необґрунтованість, внаслідок чого в процесі розгляду справи за клопотанням представника Позивача була призначена судова авто-товарознавча експертиза.
З висновку судової авто-товарознавчої експертизи вбачається, що розмір матеріального збитку, завданий транспортному засобу Позивача, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, станом на 05.06.2014 року становить 65 250 грн. 47 коп., а вартість відновлювального ремонту того ж таки пошкодженого транспортного засобу станом на 05.10.2015 року становить 119 623 грн. 49 коп..
Приймаючи до уваги, проведену НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області, авто-товарознавчу експертизу суд, тим не менш, в силу положень ст. 212 ЦПК України, зобов'язаний оцінити належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з фактичних обставин справи, наведених даних та норм процесуального закону, суд, даючи оцінку проведеній по справі судовій експертизі, констатує, що дослідницька частина висновку експерта містить розрахунки вартості відновлювальних робіт станом на 05.10.2015 року, з розрахунку офіційного курсу євро до національної грошової одиниці, встановленого НБУ на 05.10.2015 року в 23, 6005 грн., у той же час, станом на дату розгляду справи в суді офіційний курс євро до національної грошової одиниці, встановлений НБУ, становить 29, 1244 грн., тобто станом на 04.10.2016 року вартість визначених експертом ремонтно-відновлювальних робіт, вартість необхідних для ремонту матеріалів, вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту є вищою.
Зважаючи на вищевказану загальновідому обставину, суд вважає, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача-1 як відшкодування завданої матеріальної шкоди 90 978 грн. 10 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ст. 1192 ЦК України визначає, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Зі змісту вказаної норми ЦК України вбачається, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (реальні збитки).
Вирішуючи спір в частині вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При цьому відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Судом встановлено, що неправомірні, винні дії Відповідача-1, які полягали у порушенні правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження автомобіля Позивача, призвели до змін у життєвих стосунках Позивача, оскільки останній був позбавлений можливості експлуатувати транспортний засіб, крім того внаслідок вказаних дій Відповідача-1 Позивач був змушений витрачати свій час та докладати додаткові фізичні та психологічні зусилля як для відновлення попереднього стану життя, так і пов'язані із виплатою страхового відшкодування та відстоювання своїх прав у суді.
Таким чином суд знаходить обґрунтованими вимоги Позивача про відшкодування моральної шкоди, та згідно вимог ст. 1167 ЦК України вважає за необхідне покласти на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, тривалість порушення та його наслідки, ступінь вини Відповідача-1, та вважає, що характеру та обсягу моральних переживань позивача, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у його житті, у відповідності до вимог розумності і справедливості відповідає розмір моральної шкоди у грошовому еквіваленті 2 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 23, 979, 980, 999, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57-60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 як відшкодування завданої матеріальної шкоди 90 978 грн. 10 коп. (дев'яносто тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень десять копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» на користь ОСОБА_1 13 022 грн. 85 коп. (тринадцять тисяч двадцять дві гривні вісімдесят п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 як відшкодування завданої моральної шкоди 2 000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 159 грн. 96 коп. (одна тисяча сто п'ятдесят девять гривень дев'яносто шість копійок) сплаченого судового збору.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» на користь ОСОБА_1 493 грн. 42 коп. (чотириста дев'яносто три гривні сорок дві копійки) сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя В.В. Лазаренко