Справа № 760/22566/16-ц
Провадження № 2/760/1395/17
/про залишення позову без руху/
10 січня 2017 року місто Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко Валентина Василівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.12.2016 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати за ним право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язати відповідача Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві зареєструвати за позивачем право власності на вказане майно.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України. Згідно ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Між тим, позивачем сума позову щодо вимог майнового характеру в позовній заяві не зазначена.
Виходячи з цього, позивачеві необхідно зазначити суму позову, враховуючи норми зазначені вище, відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України та навести докази на її підтвердження.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звертається з позовними вимогами як майнового, так і немайнового характеру.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», станом на 28.12.2016, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.), ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати ( 551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6'890, 00 грн.).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем судовий збір оплачено частково, а саме: 551,20 грн. з позовних вимог немайнового характеру, та 55,20 грн. з позовних вимог майнового характеру.
Виходячи з наведеного, а також відсутності ціни позову в тексті позовної заяви, позивач має визначитися з ринковою вартістю ? частини спірного домоволодіння, на яке просить визнати право власності, та в залежності від цього сплатити судовий збір у розмірі, виходячи з положень ч.2 ст.4 Закону України « Про судовий збір».
В разі відсутності такої оцінки позивач має доплатити судовий збір у розмірі 6 338, 80 = (6890, 00 грн. - 551,20 грн. (сума сплаченого судового збору) з позовних вимог майнового характеру на:
-р/р №31212206700010, утримувач коштів УДК у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26077951, банк отримувача ГУДКУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір», Солом'янський р/с., 02896762.
Суду має бути поданий оригінал квитанцій про оплату судового збору.
Якщо позивач звільнений від оплати вказаних витрат він повинен зазначити про це в позовній заяві та надати суду документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.
Виходячи з наведеного вище, суддя дійшла висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків та роз'яснити позивачеві, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Лазаренко